Конспекти уроків з біології 6 клас

  Урок № 47                                                                       Дата_____________

Тема уроку: Водорості
Мета уроку:

Навчальна. Сформувати в учнів уявлення про водорості, як  нижчі рослини; ознайомити із середовищами їх існування; ознайомити із пристосувальними рисами будови та життєдіяльності водоростей на прикладі зелених нитчастих водоростей;  ознайомити учнів із різноманітністю водоростей.
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, який вивчається; уміння пов’язувати будову і функції органів, робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; виховувати спостережливість, пам’ять, увагу, уяву та інтерес до вивчення водних рослин.
Тип уроку.  Комбінований.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти: Водорості, вищі рослини, бурі водорості, червоні водорості, агар-агар, зелені водорості.
Матеріали та обладнання:  малюнки, таблиці, мультимедійні матеріали.
ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Мозковий штурм»

-На які дві групи поділяють рослин за сладністю організації їх будови?

-Які рослини належать до нижчих?

-Як називається тіло водоростей?
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Повідомлення  теми та мети уроку.

Епіграф уроку: «Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує в ній природа»

                                                                                          Ніколас Тінберген

Проблемне запитання:
Чому вода у річках влітку зелена?

На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося про три найпоширеніші групи багатоклітинних водоростей – бурі, червоні та зелені. Ці групи також мають найбільше практичне використання у господарській діяльності людини.
ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Загальна характеристика водоростей.

   Водорості є групою, до якої відносились попередники наземних рослин. Водорості живляться завдяки фотосинтезу, а їхні клітини мають хлоропласти. Проте у багатоклітинних водоростей відсутні тканини та немає поділу тіла на органи — листки, стебла, корені.

Таким чином, водорості схожі зі звичними для нас наземними рослинами за способом живлення, але відрізняються від них значно простішою будовою тіла. У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини — від невеличких мохів до велетенських дерев — вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, — водоростями.

Водорості дуже різноманітні. Наприклад, серед них є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. Виключно одноклітинними є діатомові (навікула) та евгленові (евглена) водорості, з якими ви вже познайомилися при вивченні одноклітинних організмів. Деякі групи водоростей, зокрема зелені, включають як Одноклітинних (хламідомонада, хлорела), так і багатоклітинних представників (приклад — хара). До інших груп, в першу чергу, бурих та червоних водоростей, входять виключно або майже виключно багатоклітинні, переважно — морські організми, які помітні без збільшувальних приладів. Саме ці п'ять груп водоростей — евгленові, діатомові, бурі, червоні та зелені — є найпоширенішими та найвідомішими. Розглянемо детальніше ті групи, в яких представлені багатоклітинні водорості.

2.     Різноманітність водоростей

Для вивчення різних груп водоростей пропоную інтерактивну вправу «Ажурна пилка»

Організація роботи: клас  працює  у 3 групах – це так звані «домашні» групи. Кожна група отримує завдання, вивчає та обговорює його.

Учні опрацьовують матеріал підручника.

Клас працює в  групах з таких питань:

1.Бурі водорості.
Бурі водорості живуть переважно у морях, особливо — холодних, на глибинах до ЗО м. Подібно до діатомових, у бурих водоростей хлоропласти забарвлені у різні відтінки жовтого кольору. Зазвичай бурі водорості мають великі розміри і добре помітні без збільшувальних приладів. Вони є багатоклітинними організмами. Донні зарості бурих водоростей часто називають «лісами моря». Ці «ліси» у північній півкулі найчастіше утворює морська капуста — ламінарія.
Ламінарія виглядає як широка жовто-коричнева стрічка, довжина якої може сягати 5-7 м. У нижній частині вона звужується і переходить у циліндричну ніжку,  яка закінчується розгалуженнями — ризоїдами. За їх допомогою ламінарія міцно прикріплюється до кам'янистого ґрунту.
Ламінарія є їстівною водорістю, її не лише збирають, але й штучно вирощують на морських фермах у багатьох країнах. Ламінарія багата на йод, вітаміни та різноманітні корисні речовини.

3.     Червоні водорості
Червоні водорості також є переважно морськими багатоклітинними організмами. Хлоропласти червоних водоростей забарвлені найчастіше у червоний колір. Таке забарвлення дозволяє червоним водоростям уловлювати світло на досить великих глибинах — до 70 м. Деякі червоні водорості, наприклад, червоний морський салат — порфіра, є їстівними. З багатьох червоних водоростей людина отримує цінну речовину. Його додають у розчини для перетворення їх на желе. Агар-агар широко використовується при виготовленні фарб» косметичних гелів, у кондитерській промисловості (наприклад, при виробництві пастили та зефіру). На поживних середовищах, виготовлених а додаванням агар-агару, дослідники вирощують культури бактерій, мікроскопічних грибів та водоростей тощо.

3. Зелені водорості.
Зелені водорості є найчисленнішого та найрізноманітнішою групою водоростей, представники якої зустрічаються майже всюди — у прісних водоймах та морях, у ґрунті та на корі дерев, навіть на снігу та льоду.  Вже відомими вам прикладами зелених водоростей є хламідомонада, хлорела та  хара. Іншими прикладами є прісноводна водорість  спірогіра  та морська водорість ульва.
Спірогіра  має вигляд нитки, що складається з однакових клітин, розташованих одна за одного. У кожній клітині є зелені спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти. Середину клітини займає велика вакуоля, в центрі якої на цитоплазматичних тяжах розташоване ядро. Спірогіра часто утворює у річках зелене м'яке та слизьке на дотик жабуриння. Якщо забарвити мікроскопічний препарат спірогири  розчином туші, то стає зрозумілим, чому жабуриння слизьке — кожна нитка оточена шаром слизу.

Ульва, або зелений морський салат, виглядає як зелена пластинка розміром приблизно з долоню, і зовні нагадує порфіру.. Зазвичай ульва росте на дні на відносно невеликих глибинах — до 5 м. Подібно до червоного морського салату, ульва є їстівною водорістю, яку в ряді країн вирощують на спеціальних морських фермах.
На прикладі зелених водоростей можна простежити основні етапи поступового ускладнення будови тіла фотосинтезуючих  організмів: від рухливих одноклітинних (хламідомонада) до одноклітинних нерухомих (хлорела). Далі — до нерухомих багатоклітинних організмів з простою будовою тіла у вигляді нитки (спірогіра) або пластинки (зелений морський салат — ульва) і, нарешті, до таких зелених водоростей, які навіть зовні нагадують вищі рослини (хара).
Саме від зелених водоростей, споріднених із спірогірою та  харою, походять вищі рослини.

Правила роботи для учнів:

1.       Спочатку Ви працюєте в «домашній» групі.

2.       В ролі «експертів» з питання, яке опрацьовували Ви працюватимете в іншій групі і там повинні отримати  інформацію від представників інших груп, над якою працювали вони.

3.       В останній частині заняття  Ви знову повернетесь в свою «домашню» групу, щоб поділитися новою інформацією, яку Вам надали учасники інших груп.

Робота з підручником. Учні опрацьовують матеріал підручника  по отриманих завданнях (с.170-172  параграф 38) .

Я роздаю таблицю для запису головної тези, під тим номером, який опрацьовували. Тепер їх завдання заповнити таблицю всіма головними тезами. Для цього їм потрібно за визначений час зустрітися з кожним експертом і обмінятися головними тезами. Вчитель спостерігає за роботою.

Проводимо обговорення по кожній тезі. Спочатку по кожному питанню  виступають ті, хто не був експертом. Експерти роблять висновок по кожному пункту плану. Вчитель корегує виступи, в разі необхідності замінює роль експерта.

Таблиця, яку учні повинні заповнити, спілкуючись з кожною групою.

Отримане завдання	Основні тези, для висвітлення даного питання
1.Бурі водорості.
2.Червоні водорості.
3.Зелені водорості.

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі ( Лабораторний практикум)
Інструктаж з БЖД та проведення лабораторного дослідження «Будова зелених нитчастих водоростей» згідно інструктивної картки у друкованому робочому  зошиті.

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Обговорення висновків в кінці параграфу:

1. Водорості живляться як рослини, але їхнє тіло не має коренів, стебла та листків.
2. Водорості різноманітні за будовою (одноклітинні та багатоклітинні), своїми розмірами (мікроскопічні та макроскопічні), забарвленням хлоропластів (жовті або коричневі, червоні, зелені), середовищем існування (моря та прісні водойми, суходоли).
3. Основні групи водоростей, де є багатоклітинні представники, — це бурі, червоні та зелені водорості.
4. Від багатоклітинних зелених водоростей походять вищі рослини.
VІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VІІІ. Домашнє  завдання. Опрацюйте параграф у підручнику.

Підготуйте короткі повідомлення про господарське значення різних груп водоростей. 

Урок № 48                                                                                 Дата__________

Тема: Мохи.

Мета: продовжити формувати поняття про різноманітність рослин на прикладі зозулиного льону; знайти ускладнення у будові мохоподібних порівняно з водоростями; продовжувати формувати навички самостійної роботи  з  натуральними об'єктами, підручником; розвивати біологічну мову, увагу, пізнавальний інтерес, уміння здійснювати порівняння, узагальнення, виховувати інтерес до предмета.

Завдання уроку :

1.    Вивчити будову мохів та середовище їх існування.

2.    Вивчення життєвого циклу мохоподібних.

3.    З'ясувати роль мохів у природі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Терміни і поняття: мохи, ризоїди,спори, спорангій,статеве покоління,нестатеве покоління.

Обладнання: презентація «Мохи», гербарні зразки зозулиного льону, сфагнум, політриха, лупа, колекція «Торф», зображення мохів в природньому середовищі.

Хід уроку

І.  Організація роботи

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   Взаємоопитування. Вправа «Ти мені-я тобі».

   1.Учні задають один одному запитання. Наприклад:

-   Умова, необхідна для життя водоростей.

-  Чи мають водорості стебло, корінь, листя?

-  Що таке слань?

-  Які водорості мають найбільші розміри?

-  Морська капуста відноситься до відділу…

-  Назвіть одноклітинні водорості?

-  Які водорості мають панцир?

     2.Експрес тести:

1.  Для водоростей характерні такі ознаки:

А заросток                                    В листок

Б слань                                          Г спороносний колосок

2.     Виберіть багатоклітинну прісноводну водорість:

А ламінарія                                   В хлорела

Б спірогіра                                     Г порфіра

3.     Агар-агар утворюють водорості:

А зелені                                         В бурі

Б діатомові                                    Г червоні

4.     До колоніальних червоних водоростей належить:

А вольвокс                                    В хламідомонада

Б хлорела                                      Г улотрикс

5.     Білкове тільце клітин водоростей навколо якого відкладаються крохмальні зерна:

А стигма                                        В ризоїд

Б хроматофор                                Г піреноїд

IІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Розповідь  вчителя. Прийом «Дивуй»

В давнину існувала така легенда: високо в горах заховано багато скарбів. Кожен скарб охороняє гном із лампою-світлячком. Хто в глибоку ніч помітить світло на схилах скель, той зможе віднайти скарб. Але це, діти, тільки красива легенда. Насправді світіння на скелях можуть спричинити окремі мохи, котрі оселяються на скелях, а їхні довгі нитки, що утворюються із пророслих спор здатні світитися, так вони створюють умови для фотосинтезу. На сьогоднішньому уроці ми з вами дізнаємося про мохи набагато більше.

ІV.Повідомлення теми уроку та  завдань для учнів. (Запис в зошити)

V. Засвоєння нових знань

-         Сприйняття інформації

Перегляд з коментарем зображень різних видів мохів, створення схеми:

	Види мохів
Сланеві		Листкостеблові

Розповідь учителя, самостійна робота з підручником.

Виписати з підручника 5 ознак, які характерні для мохів.

-         Усвідомлення нових знань

Запитання до учнів:

1.   Які з даних мохів відносяться до листостеблових?

2.    Які з даних мохів відносяться до сланевих?

3.   В яких умовах проростають мохи?

Блок 1. Будова мохів

Дослідницький етап.

    Лабораторне  дослідження «Будова моху на прикладі Зозулиного льону»

Мета: з'ясувати особливості будови зозулиного льону.

Обладнання: гербарні зразки моху Зозулин льон.

Хід роботи

1. Розгляньте мох Зозулин льон, знайдіть стебло і позначте його на малюнку. Вкажіть особливості стебла (розгалужене чи ні).

2.  Знайдіть листки та позначте їх на малюнку, вкажіть розміри та природнє забарвлення.

3.  Знайдіть невеличкі вирости на нижній частині стебла-це ризоїди. Розгляньте їх за допомогою лупи. Позначте на малюнку

4.  На верхівці стебла моху знайдіть коробочку на ніжці-це спорогон (нестатеве покоління). Позначте на малюнку.

-  Усвідомлення нових знань

Порівняйте будову моху Зозулин льон і водоростей, заповнивши таблицю.

Порівняння водоростей та мохів

Ознаки	Водорості	Зозулин льон
Будова (листостеблова чи таломна)
Наявність ризоїдів, листків, стебла
Середовище існування

Блок 2. Вивчення життєвого циклу мохів

Пояснення, демонстрування зображення життєвого циклу моху Зозулин льон.

Мохи розмножуються спеціалізованими клітинами-спорами. Спори дуже дрібні, не мають запасу органічних речовин. Процес їх утворення складний. У процесі розмноження моху послідовно змінюються статеве і нестатеве покоління. (Діти самостійно виписують з підручника терміни «статеве покоління», «нестатеве покоління» в зошит).

Рослини статевого покоління (гаметофіту) мають листки, стебла та ризоїди. На верхівках стебл статевого покоління між листками утворюються статеві органи: або чоловічі-антеридії, або жіночі-архегонії. В них утворюються статеві клітини: сперматозоїди та яйцеклітини. Запліднення відбувається ранньою весною. За допомогою води сперматозоїд рухається до яйцеклітини і відбувається їх запліднення, утворюється зигота.

Із заплідненої клітини виростає нестатеве покоління-спорогон. Він розвивається на жіночій особині і живиться за її рахунок. Складається спорогон з присоски, ніжки і коробочки, яка вкрита обгорткою. У коробочці дозрівають спори-це і є спорангій-нестатеве покоління. Спори з коробочки в суху погоду розсипаються і потрапляють в грунт. В грунті спора проростає, утворюючи тонкі, розгалужені нитки-протонемо. Пізніше на них з'являються бруньки з яких виростають рослини нового статевого покоління моху.

-  Усвідомлення нових знань

Встановіть відповідність:

1.  Спора                                                А Яйцеклітина

2.  Антеридій                                         Б Спорофіт

3.   Зигота                                                В Сперматозоїд

4.   Архегоній                                          Г Протонема

Блок 3. З'ясування ролі мохів.

Самостійна робота з підручником. Проблемне запитання: «З яких мохів утворюється торф?»

Демонстрація схеми «Торф».

Демонстрація колекції «Торф».

-  Усвідомлення нових знань

Як людина використовує торф?

VІ.Первинний контроль знань

Складання таблиці «Значення мохів»

Значення мохів

Позитивне	Негативне
Заселяють бідні грунти, оберігають їх від ерозії.	Погіршують продуктивність земель
Регулюють водний баланс	Заболочування
Утворюють торф	Витісняють на луках кормові трави

VІІ. Узагальнення  та систематизація  знань.

Закінчити речення:

1.   Спорогон складається із_____________________________________

2.    Із заплідненої яйцеклітини розвивається_______________________

3.    У мохів основним фотосинтезує______________________________

4.    Із спори розвивається_______________________________________

5.     Статеві органи утворюються_________________________________

VIII. Підведення підсумків

З одним із вивчених на уроці термінів учні складають речення, пишуть на стікері та прикріплюють на «Дерево пізнання».

IX. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф, підготувати випереджувальне завдання до теми

«Хвощі та плауни», скласти сенкани на тему «Мохи», «Сфагнум»

Урок № 49                                                                         Дата____________

Тема: Папороті, хвощі, плауни. Лабораторне дослідження «Будова папоротей».

Мета. Освітня. Ознайомити учнів з особливостями будови і процесів життєдіяльності папоротей, хвощів та плаунів; розкрити їх індивідуальність у порівнянні з іншими рослинами, а також найдосконалішу організацію тіла папоротей у порівнянні з іншими споровими рослинами.

Розвиваюча. Розвивати вміння проводити спостереження; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником, з роздатковим гербарним матеріалом, вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки;

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до рослинності різних ландшафтних територій, до вищих спорових рослин, відповідальність за рослин, що зникають; проводити екологічне виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: лабораторне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з гербарієм.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Когнітивні: методи емпатії, порівняння, конструювання понять.

5. Креативні: методи «Якби…», гіперболізації, аглютинації.

6. Сугестивний: застосування віршів та музики.

7.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: історія, література, українознавство

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, гербарій, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: вайї, соруси, заросток, спороносний колосок, стробіл, весняний та літній пагін, лепідодендрон, лікоподієла.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Пригадати, що таке кореневище, додаткові корені, ризоїди, статеве та нестатеве покоління.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову та процеси життєдіяльності папороті:

-   Цикл розвитку папороті.

-   Чергування спорофіту та гаметофіту.

- Основні представники.

- Вимерлі папороті, утворення кам’яного вугілля.

- Повір’я про цвіт папороті. Чому цього цвіту знайти неможливо?

Значення папоротей.

1. Папороті утворюють нижній ярус лісів.

2. Рештки давніх папоротеподібних разом з іншими споровими рослинами утворили поклади камяного вугілля.використовують як паливо, а воно є сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків...

3. Відвари деяких папоротей (ключ-траву, її ще називають гронянка півмісяцева) загоюють рани, зменшують біль.

4. Здавна люди помітили, що папороті передбачають погоду: перед спекою у них скручуються листки.

5. У народній медицині щитник чоловічий використовують у боротьбі з солітерами – паразитичними червами.

6. Листки щитника пахучого містять смоли, які використовують у парфумерії.

...Чи знаєте ви, що...

-У країнах Азії на рисових полях розводять спеціальну папороть азолу, яку використовують як живе добриво для збагачення грунту азотом, тому що вона може засвоювати атмосферний азот.

-У Китаї, Японії, Кореї молоді листки папороті орляка вживають у їжу.

-Кореневище орляка містить 45% крохмалю і його використовують для виготовлення клею і виробництва пива.

-У селах Франції кореневища орляка використовують як природне мило, бо воно добре милиться.

Плауни - одні з найдавніших вищих рослин. Сотні мільйонів років тому серед них були й деревоподібні форми. Сучасні плауни - це лише багаторічні вічнозелені трав’янисті рослини. Нестатеве покоління - це багаторічна вічнозелена рослина, що зростає у зволожених ділянках хвойних лісів. Повзуче стебло вилчасто галузиться, його довжина може досягати 3 м. Стебла густо вкриті дрібними лускоподібними листками. Від горизонтального стебла відходять додаткові корені. На верхівках деяких вертикальних пагонів розташовані спорангії, зібрані в колоски. У колосках утворюється велика кількість спор.

Сучасні хвощі - це виключно багаторічні трав’янисті рослини. Хвощ польовий практично бур’ян, що росте по всій території України на городах, полях, лісах, луках, лісосіках.

У ґрунті розташоване багаторічне бурувато-чорне кореневище хвоща, від якого відходять додаткові корені. На кореневищі утворюються маленькі бульбочки, у яких запасається крохмаль. Щорічно хвощ польовий утворює два види вертикальних надземних пагонів, які відходять від кореневища. Навесні з’являються нерозгалужені пагони бурого кольору, які мають розетки дрібних листків. І пагони, і листки не мають хлорофілу. На верхівках цих пагонів утворюються спороносні колоски. Після розсівання спор весняні пагони відмирають, а їм на зміну розвиваються зелені - літні. Ці пагони кільчасто галузяться, на бічних гілках розташовані маленькі клиноподібні листки. Тому фотосинтез переважно відбувається в зелених стеблах.

Зі спор розвиваються особини статевого покоління - заростки. Вони мають вигляд дрібних пластинок, які ростуть на поверхні добре зволожених ґрунтів. Одні із цих заростків утворюють сперматозоїди, інші - яйцеклітини. Із зиготи розвиваються особини нестатевого покоління.

Значення плаунів.

1.Спорами плауна булавовидного користуються в медицині для виготовлення оболонок таблеток та виготовляють дитячу присипку.

2.Плаун-баранець у народній медицині застосовують для лікування алкоголізму – він виробляє відразу до пиття спиртного. Ця рослина також використовується для лікування хвороб очей.

3.Спори в часи війни використовували для знизщення мікробів у рані.

4.Часто зелені пагони плауна використовують для оформлення букетів.

... Чи знаєте ви, що...           

-Спори використовують у піротехніці, для виготовлення новорічних ракет та феєрверків.(Тріск під час вибухів виникає внаслідок гучного лускання оболонок спор, коли олія всередині закипає.)

Значення хвощів. 

1.Застосовують у медицині як сечогінний засіб, при жовчнокамяній хворобі та підвищеному АТ.

2.До початку ХХ ст. хвощі використовували для забарвлення хутра в сіро-жовтий колір. 

3.Кореневища хвоща польового використовують в їжу (коли пагони молоді тоді вони багаті на крохмаль.)

4.Хвощі – індикатори грунтів з підвищеною кислотністю.

... Чи знаєте ви, що...

-для худоби всі частини хвощів отруйні, бо містять речовини, які руйнують деякі вітаміни в їхньому організмі.;

-ондатра і нутрія живляться хвощом багновим.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження "Будова папороті”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Експрес-тести.

1.Тіло у вищих спорових:

а) слань;б) листостеблове.

2.У циклі розвитку чергування поколінь:

а) наявне;б) відсутнє.

3.Місце утворення спор у плаунів:

а) коробочки;б) спороносоні колоски.

4.Для запліднення вода:

а) потрібна;б) ні.

5.Що виросте із спори:

а) гаметофіт;б) спорофіт

Прослухайте і знайдіть помилки.

"Папороті – це переважно дворічні (багаторічні) трав’янисті рослини із видозміненими надземними стеблами (підземними пагонами) кореневищами. 

Спірально закручені молоді листки, що ростуть своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів, називаються ванями (вайями).

У папоротеподібних на верхньому (нижньому) боці листкових пластинок розміщені коричневі горбики – купки насіння (спорангіїв). Під час дозрівання спорангії розкриваються і насіння (спори) висипаються. 

Потрапивши на грунт, вони проростають. Після чого утворюється маленьке деревце (заросток) – особина статевого покоління. На нижньому боці заростка утворюються чоловічі та жіночі статеві органи. Сперматозоїди поза заростком рухаються у повітряному (водному) середовищі.”

VІ. Підведення підсумків уроку.

Пройдемо віртуальною лісовою стежкою і полями та проведемо мандрівку під назвою "Жителі країни спорових рослин”. 

На електронній дошці почергово вилітають малюнки спорових рослин, а учні їх називають і згадують їх значення.

Під час прогулянки у нас виникло декілька проблем: хтось подряпав руку, хтось захотів води...

-Як же зупинити кров у природних умовах?

-Де взяти вату, щоб прикрити рану?

-Чим знезаразити рану?

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Порівняти життєві цикли плауна, хвоща із мохами та зробити відповідні висновки.