Конспект уроку 8 клас. Тема: Головний мозок, функції та будова.

                                                                                        

Мета – навчальна – засвоїти будову головного мозку людини, назви та функції його відділів; Розвивальна – розвивати увагу та пам'ять , спостережливість, формувати уміння розпізнавати відділи головного мозку на малюнках, моделях; Виховна – виховувати науковий світогляд, комунікативні якості особистості.

Тип уроку – комбінований.

Матеріали та обладнання – модель будови головного мозку людини, мультимедія, підручник з біології.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Привітання, перевірка відвідування, емоційне налаштування.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Біологічний диктант.

1. Нервова клітина (нейрон)

2. Довгий відросток нервової клітини (аксон)

3. Короткий відросток нервової клітини (дендрит)

4. До якого відділу нервової системи входить спинний мозок? (ЦНС)

5. Речовина, яка розміщена в спинному мозку у вигляді метелика (сіра)

6. Як називається мозкова рідина? (ліквор)

7. Скільки сегментів має спинний мозок? (5)

8. Скільки пар нервів відходять від спинного мозку? (31)

9. Як називається шлях, який проходить нервовий імпульс під час здійснення рефлексу?

10. Яка речовина спинного мозку утворена мієліновими волокнами, що утворюють канатики спинного мозку? (біла)

ІІІ. Мотивація пізнавальної активності учнів.

Постановка проблемного питання:

·        Чи вірне твердження «Чим більше мозок, тим розумніше його щасливий володар»?

Довгий час панувала думка, що від маси мозку залежать розумові здібності людини: чим більша маса мозку, тим обдарованіша людина. Але, як з'ясувалося пізніше, це не так.

Наприклад, маса мозку:

·        І.П.Павлова – 1 653 г

·        Д.І.Менделєєва – 1 571 г

·        Байрона (англ. поет )– 1 807 г

·        І.Шиллера (нім. поет, філософ) – 1 785 г.

Найважчий мозок – 2 900 г - був виявлений в індивіда, який прожив усього 3 р. Мозок його у функціональному відношенні був неповноцінним.

Встановлено, що інтелект людини знижується лише в тому випадку, коли його маса зменшується до 900 г і менше.

Оголошення теми уроку.

Питання уроку:

1. Яке значення має головний мозок для організму людини?

2. Які особливості головного мозку людини?

3. Які функції виконують  відділи головного мозку людини?

 ІV. Засвоєння нових знань.

Розповідь учителя з елементами візуалізації.

1.

Головний мозок людини займає всю порожнину черепа, кістки якого захищають масу мозку від зовнішніх механічних пошкоджень.

У процесі росту й розвитку головний мозок набуває форми черепа.

Ззовні мозок нагадує драглисту масу жовтуватого кольору, тому раніше вважали, що це речовина, яка охолоджує кров.

складання ОК: Особливості будова головного мозку:

- вищий відділ ЦНС;

- міститься в мозковому відділі черепа;

- вкритий трьома оболонками – твердою, павутинною і м’якою;

- від г.м. відходить 12 пар черепно-мозкових нервів;

- маса 1 300-1 400, у новонародженої дитини – 330-400 г., до 20 років досягає остаточних розмірів;

- є сіра та біла речовина: сіра речовина утворює кору півкуль г.м.; біла – провідні шляхи, з’єднуючи різні частини г.м.;

- є 4 шлуночки (порожнини, заповнені рідиною, яка створює внутрішньочерепний тиск, забезпечує обмін речовин і захисну функцію);

Головний мозок містить нервові центри рефлексів, що здійснюють мимовільні природжені рухи ковтання, дихання, серцебиття, кліпання, травлення та інші.

А в корі півкуль містяться формуються центри довільних рухів, яких ми навчаємося впродовж життя. Завдяки цим реакціям ми спілкуємось, розмовляємо, працюємо, відпочиваємо.  (рефлекторна функція)

У головному мозку є біла речовина, волокна якої зв’язують між собою відділи головного мозку та утворюють висхідні та низхідні шляхи для зв’язку зі спинним мозком. (провідникова)

У головному мозку формуються відчуття людини, без яких неможливе мислення та уява. До нього надходить вся інформація від органів чуття: зору, нюху, слуху, рівноваги і.т.д. (інформативна)

2.   Відділи головного мозку людини.

Перегляд відео фрагменту «Будова мозку людини».

■ складається з 5 відділів: великого (кінцевого), проміжного, середнього, заднього і довгастого;

■ проміжний, середній, довгастий відділи і міст утворюють стовбур головного мозку, нижня поверхня півкуль і стовбурова частина називаються основою мозку,

■ через увесь стовбур головного мозку проходить сітчастий утвір (ретикулярна формація) – особливе скупчення нейронів, яке здійснює регуляцію збудливості і тонусу відділів ЦНС;

■ навколо верхньої частини стовбура розміщена лімбічна система (первісний мозок) – сукупність структур (морський коник, мигдалеподібне тіло, поясна закрутка, прозора перегородка), які беруть активну участь у підтриманні гомеостазу, вияві інстинктів, модуляції поведінки, виходячи з внутрішніх потреб організму.

Лабораторне дослідження

Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями,   пластинчастими препаратами).

Інструктивна картка

1.                      Розгляньте на муляжі (моделі, пластинчастих препаратах, таблиці, малюнках) зовнішню будову спинного мозку, зверніть увагу на оболонки, борозни, спинномозкові нерви, на розташування білої та сірої речовини у спинному мозку.

2.                     
Позначте та підпишіть зовнішню та внутрішню будову спинного мозку на малюнку.

3.                      Розгляньте головний мозок людини. Визначте розташування основних відділів головного мозку.

4.                      Зіставте назви відділів головного мозку з їхнім позначенням на ілюстрації: … – півкулі великого мозку; … – мозолисте тіло; … – великий мозок; … – проміжний мозок; … – мозочок; … – стовбур головного мозку.

5.                      Зробіть висновки.

3.Функції мозку.

Робота в парах. С.166 – заповнити таблицю, користуючись матеріалом параграфа.

Відділ мозку	Будова	Функції
	Таламус і гіпоталамус	Регуляція обміну речовин, температури тіла, гомеостазу, а також сну, пам’яті, поведінки
	Продовження спинного мозку	Регуляція життєво важливих функцій дихання, слино- і соко- виділення, серцевої діяльності та ін.
	Ніжки мозку й чотири- горбикове тіло (дах)	Регуляція тонусу м’язів, здійснення орієнтувальних рефлек- сів на світло й звуки
	Міст. Мозочок, вкри- тий корою	Координація рухів тіла, проведення нервових імпульсів
	Дві півкулі, вкриті корою	Керування діяльністю нервової системи, регулювання діяль- ності організму, забезпечення ВНД і зв’язку із середовищем

V. Узагальнення і систематизація знань.

Робота з хмарою слів. Складіть розповідь, використовуючи подані слова.

Складіть сенкан «головний мозок».

VІ. Підсумки уроку.

Рефлексія – Давайте пригадаємо вислів Аристотеля, що мозок є великою залозою, що необхідна для охолодження крові. Чи це так? Чому? Яку тему ми сьогодні вивчали? Які питання найскладніші? Чи досягли ми мети уроку?

Домашнє завдання – вивчити параграф 37, створити пазл «Відділи головного мозку людини» * або доповідь «Профілактика захворювань НС»*

Робота м'язів.

Властивості м'язів (розповідь з конспектуванням):

Сила м’язів – це величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз під час свого збудження (вчитель використовує зображення двох юнаків з різним фізичним розвитком ).

    Швидкість скорочення м’язів – визначається часом, за який м’яз   скорочується і розслаблюється.

    Витривалість – здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи.

     Тонус (від гр. «tonos» - напруження)- це стан постійного незначного напруження м’язів.

Робота м'язів (заповнення таблиці)

                                          Робота м’язів

                        Статична                    Динамічна                      

М’язи перебувають в тривалому           Скорочення м’язів чергується з

напруженні.                                              їхнім розслабленням.

Така робота м’язів дуже втомлива.        Робота м’язів менш втомлива.

Робота м’язів обчислюється за формулою:  A = mh

Наприклад важкоатлет підіймає штангу масою 100кг (m) на висоту 2 метри(h), то виконана робота буде дорівнювати: А=100х2=100кг/м, або 1962 Дж. (одна кілограм-сила дорівнює 9,81 н.).

Втома м’язів

Стомлення м'язів — це стан тимчасового зниження працездатності, що спричинений тривалим навантаженням.

Надвідновлення — це стан, за якого в період відпочинку працездатність м'язів збільшується.

Швидкість настання втоми залежить від стану нервової системи, частоти ритму, в якому виконується робота, і від величини навантаження.

Цікавий факт

Втратити м'язову масу вдвічі складніше, ніж набрати.

Фізична втома – нормальне фізіологічне явище. Після відпочинку працездатність не тільки відновлюється, а й часто перевищує початковий рівень. Уперше І.М.Сєченов у 1903 році довів, що відновлення працездатності втомлених м’язів правої руки відбувається значно швидше, якщо в період відпочинку виконувати роботу лівої рукою. На відміну від простого спокою, такий відпочинок І.М. Сеченов назвав активним.

- знайти в підручнику з якими явищами пов’язано виникнення втоми м’язів?

Робота м’язів – необхідна умова їхнього існування. Тривала бездіяльність м’язів призводить до їх атрофії і втрати ними працездатності. Тренування. Тобто систематична, помірна робота м’язів, сприяє збільшенню їхнього об’єму, зростанню сили і працездатності, що важливо для фізичного розвитку всього оргазму.

3. Які умови найпродуктивнішої роботи скелетних м'язів?(зробити висновки)

Для досягнення високої працездатності м’язів під час фізичної роботи слід дотримувати таких правил:

- працювати на свіжому повітрі або у добре провітрюваному приміщенні для забезпечення надходження до м’язів необхідної кількості кисню, без якого неможливе утворення енергії, що виділяється у результаті розщеплення вуглеводів у клітині;

- уникати без достатньої фізичної підготовки надмірних навантажень;

- тренувати свої м’язи фізичними вправами;

- за появи відчуття значної втоми потрібно відпочити – чергування фізичних навантажень і відпочинку є одним зі способів підтримання високої працездатності й запобігання перевтомі.

Нервова регуляція організму людини

1. Регуляція функцій організму людини:

1) нервова (з допомогою нервових імпульсів, що передаються по мембранах нервових клітин);

2) гуморальна (з допомогою хімічних речовин, що переносяться різними рідинами організму).

Взаємозв’язок двох типів регуляції виявляється в тому, що нервова й гуморальна системи впливають одна на одну. Так, нервова система може спричиняти зміну інтенсивності секреції біологічно активних речовин, а дія речовин, що продукуються гуморальною системою, може спричиняти виникнення нервових імпульсів і регулювати роботу окремих частин нервової системи.

Нервові системи тварин представлені чотирма основними типами.

Найбільш поширені типи нервових систем тварин:

• дифузна (у кишковопорожнинних);
• вузлова (у кільчастих червів і членистоногих);
• розкидано-вузлова (у молюсків);
• трубчаста (у хордових).

Нервова регуляція – це регуляція діяльності організму за допомогою нервових імпульсів, що здійснює швидкий, конкретний та короткочасний вплив на органи.

Інформ. з середов. – рецептори тіла – імпульси нервовими шляхами – нерв. центр (аналіз-відповідь) – команда надходить  до робочого органу у вигляді збудження або гальмування.

Збудження – активний нервовий процес, властивістю якого є здатність поширюватися нервовими волокнами у вигляді нервових імпульсів.

А що таке нервовий імпульс?

Нервовий імпульс – це окрема хвиля збудження, що виникає у нейронах. (це електричне явище)

Швидкість нервових імпульсів у різних нейронів коливається від 0,5 м/с до 120 м/с. ми реагуємо майже миттєво.

Процес збудження тісно пов'язаний з гальмуванням.

Гальмування – активний нервовий процес,  який призводить до зменшення чи припинення збудження в певній ділянці нервової тканини.

Процес відбувається всередині або між клітинами і не поширюється по нервових шляхах. У стані гальмування нейрони  відновлюють свої ресурси.

Отже, нервова регуляція людини здійснюється нервовими імпульсами через нервові шляхи за допомогою збудження та гальмування.

2. Які особливості нервової тканини?

Нервова тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, що забезпечують нервову регуляцію організму людини.

Клітини нервової  системи – нейрони.

Міжклітинна речовина – нейроглія.

Нейрон – нервова  клітина з відростками, яка є структурною і функціональною одиницею нервової системи.

Будова нейрона

Тіло нейрона (ядро, мітохондрії, рибосоми)

 

       Дендрити                                                   Аксон

(Короткі відростки, що сприймають нервові імпульси від інших клітин)

Синаптичні закінчення (кінцеві розгалуження аксонів, утворюють синапси для зв’язування нейронів між собою і з органами до яких прямують нервові імпульси )

(довгий відросток, що проводить нервові імпульси від тіла нейрона до інших клітин, вкриті мієліновою оболонкою, волокна мають  перехвати Ранв’є – підвищують швид. проведен. нерв. імпульс. до 400 км/год)

Нейроглія – сукупність клітинних елементів нервової тканини (займає 40 % в нервовій системі) Функція: забезпечення життєдіяльності нейронів.

Отже, нервова тканина утворена чим?

(нейронами і нейроглією та забезпечує нервову регуляцію у відповідь на впливи чинників середовища.)

3. У чому сутність рефлекторного принципу нервової регуляції?

 Нервова регуляція функцій організму відбувається за допомогою рефлексів.

Рефлекс – це реакція – відповідь організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової ситеми.

Прояви рефлексів: виникнення діяльності, припинення діяльності.(скорочення м’язів, розширення судин, поява секреції і т.д.)

Яке значення рефлексів? (організм здатний швидко реагувати на зміни середовища)

Матеріальна основа рефлекса це об’єднання різних за функціями неронів.

Нейрони:

1) чутливі – приймають та передають інформацію до інших нейронів.

2) вставні – зв’язують одні нейрони з іншими.

3) рухові – передають збудження до робочих органів.

Для кожного рефлексу існує своя рефлекторна дуга.

Рефлекторна дуга – шлях по якому проходить нервовий імпульс під час здійснення рефлексу.

5 частин рефлекторної дуги: 

1) Рецепторна – нервові закінчення сприймають подразнення.

2) Чутлива – доцентрове волокно чутливого нейрона, що передає збудження до ЦНС.

3) Центральна – центральна ділянка ЦНС, де чутливий нейрон з’єднується з руховим за участю вставного нейрону.

4) Рухова – відцентрове нервове волокно рухливого нейрону, що передає сигнали до робочих органів.

5) Ефекторна – нервове закінчення рухливого нейрона, що передає нервові імпульси до робочого органа.

Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: чутливого і рухового (колінний, пя’тковий рефлекс)

Складна рефлекторна дуга: чутливий, руховий і вставний нейрон.

Отже, в чому полягає рефлекторний принцип нервової регуляції?

( будь – яка реакція, будь – який вид діяльності людини є рефлексами, які здійснюються на основі рефлекторних дуг)