Конспекти уроків з біології 6 клас.

6 клас Тема:Вступ. Клітина.

Урок №1                                                                               Дата:__________

 Тема: Біологія – наука про живу природу.
 Мета: сформувати в учнів цілісне уявлення про біологію, як систему наук про живу природу; ознайомити учнів із об’єктами та завданнями біології; розвивати вміння співставляти та робити висновки, використовувати раніше отриманні знання; виховувати розуміння єдності людини і природи та бережливе ставлення до всього живого.
Обладнання: таблиці із зображенням об’єктів вивчення біології, презентація, ноутбук. Базові поняття та терміни: біологія, ботаніка, зоологія, фізіологія, анатомія, мікологія, мікробіологія. Тип уроку: вступний урок, урок вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: словесні: бесіда, розповідь; наочні: плакати, малюнки; інтерактивні: «мозковий штурм», «словникова робота»; ігровий момент.
 План уроку: І. Організаційний етап……………………………………………10 хв.
 Знайомство, організаційні питання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності ІІІ. Вивчення нового матеріалу…………………………………….25 хв.
 1. Предмет вивчення біології.
 2. Біологія – природнича наука
. 3. Історія виникнення і розвитку біології.
ІV. Узагальнення та систематизація знань………………………..5 хв.
V. Домашнє завдання………………………………………………2 хв.
 VІ. Підбиття підсумків уроку………………………………………3 хв.
ХІД УРОКУ
 І. Організаційний етап Знайомство, організаційні питання. На початку першого уроку вчитель знайомиться з учнями, рекомендує підручники та навчальні посібники, пояснює вимоги до робочих зошитів, зошитів для практичних робіт і тематичного оцінювання. Виконуються відповідні записи в журналі реєстрації інструктажів. Під час знайомства для підвищення мотивації навчання можна спитати учнів про те, чи пов’язані з біологією професії їхніх батьків, чи планує хтось із учнів у майбутньому стати біологом або медиком, чи вважають вони за необхідне вивчення біології в школі. Якщо питання щодо особистісного ставлення до біологічної науки викликають утруднення, до них слід повернутися наприкінці уроку.
 ІІ. Мотивація навчальної діяльності Вчитель пропонує учням відповісти на запитання: Яких результатів хотіли б ви досягнути наприкінці уроку? Про що хотіли б довідатися або зробити на уроці? Усі пропозиції учнів приймаються. Якщо учням важко сформулювати мету їхньої діяльності на уроці, учитель допомагає їм, уточнюючи їхні висловлювання та ставлячи допоміжні запитання. Далі вчитель оголошує тему уроку та його мету.
 ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Предмет вивчення біології
Розповідь учителя з елементами бесіди Ви запитуєте: «Що вивчає біологія?» Я вважаю, що ви також не один раз задавали собі питання: «Для чого, навіщо вивчати цей предмет?» і «Чи знадобиться він мені у житті?» Спробуємо відповісти на ці питання. Гадаю ви вже щось знаєте про науку біологію.
- Скажіть, які асоціації у вас з’являються, коли ви чуєте слово «біологія»?
Що уявляєте, про що згадуєте? (Проводиться «мозковий штурм»: на дошці біля слова біологія вчитель пропонує записати слова, що пропонують учні, надаючи їм певного порядку, який передбачає вчитель для організації бесіди та підбиття підсумків після «мозкового штурму».) Ми живемо на планеті Земля, яка за підрахунками вчених, виникла близько 4,5 млрд років тому. Земля – єдина планета, з усіх відомих на сьогодні людям, на якій існує життя. (слайд 3) Нашу планету населяють різноманітні живі істоти. Одні з них добре помітні, інші мають такі дрібні розміри, що побачити їх без збільшувальних приладів неможливо. - Пригадайте, які ви знаєте збільшувальні прилади? (Учням пропонуються демонстрації зображень різних збільшувальних приладів, останні повинні назвати їх.) Організми можна зустріти скрізь: у морях і в великих калюжах, на грунті і в самому грунті, на поверхні і всередині інших живих істот тощо. Усе живе, що населяє Землю, вивчає наука біологія (від грец. біос – життя і логос – вчення). Термін “ біологія” запропонували 1802 року Ж.Б. Ламарк та Г.Т. Тревіранус. Учені біологи з’ясовують особливості будови різних організмів, як вони живляться, ростуть, розмножуються, розселяються, які умови проживання їм необхідні. І, звичайно, вчених найбільше цікавлять властивості організмів, які корисні або шкідливі для людини. Отже, біологія – це наука, що вивчає життя в усіх його проявах. Вона досліджує різноманітність організмів, їхню будову, процеси життєдіяльності, хімічний склад, взаємозв’язки з навколишнім середовищем та багато інших різноманітних проявів живого.
2. Біологія – природнича наука. Розповідь учителя з елементами бесіди Людина – також частина природи і залежить від неї, тому їй необхідна їжа, вода, повітря, місце, де вона може сховатися від негоди, та багато іншого. Прадавня людина спочатку просто спостерігала за навколишнім світом, а потім почала його вивчати, щоб використовувати ці знання в практичних цілях. З часом виникли численні науки про природу, які вивчають живу та неживу природу. - Пригадайте з курсу природознавства, що таке жива і нежива природа? Живі організми дуже різноманітні, тому з’явилося багато біологічних наук, які вивчають живе. Тварин вивчає наука зоологія, рослини – ботаніка , гриби – мікологія, бактерії – мікробіологія .Крім того, існують такі біологічні науки, які вивчають окремі сторони живих організмів: їхню зовнішню та та внутрішню будову, життєдіяльність, різноманітність, походження, поширення. Таким чином, біологія становить собою комплекс наук, який вивчає складну систему живої природи. ( Робота з таблицею.)
 3. Історія виникнення і розвитку біології. Історію біології можна розділити на кілька етапів. Першим етапом можна вважати період до появи землеробства і скотарства. У цей час відбувалося накопичення знань про саму людину, тварин і рослин. Потреба допомогти своїм товарищам у разі травм і хвороб поклала початок розвитку медицини. Полюючи на тварин, люди дізнавалися про особливості їх будови, розвитку й поведінки. Використовуючи рослини для їжі та в господарських цілях, вони отримали перші знання з використання біологічних технологій. Наприклад, речовини, які утворюються такими рослинами, як дуб або верба, широко використовувалися для обробки шкіри. Та й основи народної медицини закладалися саме в ті часи. Перехід до землеробства і скотарства сприяв виходу на новий ступінь розвитку біології. Перехід на новий тип харчування та великі скупчення людей викликали поширення нових хвороб, що примусило більше розвивати галузь медичних знань. Постійна турбота про підвищення врожайності культурних рослин і продуктивності тварин призвела до появи перших прийомів і технологій селекції. З появою перших держав давнього світу досі розрізнені біологічні знання почали систематизуватися. Фактично основи сучасної біологічної науки закладалися саме в часи Давньої Греції. З цього періоду нам уже відомі перші вчені, які працювали в галузі біології. Ми можемо назвати Аристотеля, який описав багатьох тварин і спробував систематизувати живі організми, Теофраста, який був учнем Аристотеля і вважається «батьком» сучасної ботаніки, і Галена - видатного римського лікаря, який багато зробив для розвитку медицини. У часи Середньовіччя розвиток біології загальмувався, і систематичне наукове дослідження природи почалося лише в епоху Відродження. Цьому сприяла поява друкарського верстата і друкованої книги. До того ж, епоха великих географічних відкриттів ознайомила європейців із різноманіттям життя в різних частинах світу. Уся ця нова інформація для свого практичного використання потребувала узагальнення й систематизації. У XVII столітті з’являються мікроскопи з достатнім збільшенням, що дозволяє вивчати дрібні живі організми та деталі будови тканин і органів великих організмів. Серед визначних дослідників цього періоду слід відмітити Вільяма Гарвея (досліджував кровообіг), Роберта Гука (відкрив клітини) та Антоні ван Левенгука (відкрив мікроорганізми). У XVIII столітті Карл Лінней створює основи сучасної систематики.У той же час формуються порівняльні анатомія й фізіологія, закладаються основи ембріології, біогеографії та багатьох інших галузей біології. У XIX столітті формуються перші наукові еволюційні теорії (Ж. Б. Ламарк, Ч. Дарвін), клітинна теорія (М. Шлейдена і Т. Шванна). Відбувається бурхливий розвиток усіх біологічних дисциплін. У ХХ столітті поява нових приладів і технологій спричинила формування нових і значний розвиток старих галузей біології. Серед видатних учених, які працювали в цей період, можна назвати Р. Фішера, Е. Майра, М. І. Вавилова, О. І. Опаріна, Ол.. Флемінга, Дж. Вотсона, Ф. Кріка та інших. У ХХІ столітті одним з головних напрямків розвитку біології стає біотехнологія, яка відкриває широкі можливості для покращення життя людини та надає нові можливості сучасній медицині. Суттєвий внесок у розвиток біології зробили українські вчені. Серед них можна назвати І. І. Мечникова (творець теорії імунітету), В. І. Вернадського (вчення про ноосферу), І. І. Шмальгаузена (видатний зоолог та еволюціоніст), М. Г. Холодного (видатний ботанік та мікробіолог) і багатьох інших. ІV. Узагальнення та систематизація знань
Для узагальнення матеріалу учням пропонується перегляд відеофрагменту «Біологія – наука про живий світ».
 Гра «Вірю - не вірю» (умови гри: учні ставлять перед собою руки, якщо вони вірять сказаному – плескають у долоні, якщо не вірять, то руки не рухаються.)
- Чи вірите ви, що назва волоського горіху походить від назви його батьківщини – Греції? (Ні, Насправді це не так , батьківщина волоського горіха Азія , в свою назву в Європі він отримав через, те, що його продавали грецькі купці.)
 - Чи вірите ви, що деякі дерева спілкуються між собою, використовуючи хімічні речовини? (Так, якщо жук нападає на якесь дерево, воно виділяє в повітря речовини, які підказують іншим деревам в окрузі, щоб ті теж випустили отруту і відлякали тим самим від себе жуків.)
 - Чи вірите ви, що Аристотеля вважають «батьком медицини»? (Ні, Давньогрецький лікар Гіппократ став першим вченим, який, відкинувши марновірство і містику, поставив медицину на наукову основу. Його справедливо називають "батьком медицини".)
 - Чи вірите ви, що орангутани полюбляють ласувати фруктами, які пахнуть як протухла риба? (Так, Фрукт дуріан пахне гниллю - як протухла риба, - але смак у нього чудовий ! Це улюблені ласощі орангутанів.)
 - Чи вірите ви, що пишна пекуча кропива росте лише на кладовищах? (Так, Пекуча кропива добре росте на кладовищах - вона пишно розростається на фосфорі, який міститься в кістках.) - Чи вірите ви, що існує рослина, яка може прорости до самого неба, як чарівні боби у Джека? (Ні, такої рослини не існує, найвища рослина – це дерево у каліфорнійському національному парку на горі Сьєрра-Hевада. Дерево досягло висоти у 113 метрів)
 - Чи вірите ви, що існує рослина, листя якої здатні витримати дитину? (Так, листя гігантської водної лілії, яка росте в Амазонці, дуже міцні. На них може спокійно сидіти маленька дитина.) - Чи вірите ви, що самій головний овоч нашого столу – картопля, походить з того ж сімейства, що і сама отруйна рослина? (Так, картопля походить з того ж сімейства, що і беладона. Якби картопля була відкритою зараз, можливо, вона не стала б продуктом харчування!
 V. Домашнє завдання Опрацювати § 1. ст. 4-6. Перевірка знань ст.6-7.
VI. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.

Урок №2                                                                                                      Дата:___________
Тема: Основні властивості живого. Рівні організації живої матерії.
Мета: ознайомити учнів з основними властивостями живих організмів та рівнями їх організації; проаналізувати особливості, властиві кожному рівню; порівняти властивості живих і неживих систем; розвивати вміння та навички: спостерігати за об’єктами природи, порівнювати їх; узагальнювати матеріал, вибирати головне, робити висновки; складати опорні схеми та працювати з ними; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ. Обладнання: таблиці, які ілюструють основні властивості та особливості різних рівнів організації живого, малюнки із зображенням живої та не живої природи, презентація, ноутбук, картки-завдання.
 Базові поняття та терміни: хімічний склад, рівні організації, подразливість, розмноження, розвиток, обмін речовин.
Тип уроку: комбінований.
 Методи навчання: словесні: бесіда, розповідь; наочні: таблиці, малюнки; інтерактивні: асоціативний кущ, словникова робота; самостійна робота.

План уроку:

І. Організаційний етап………………………………………………….…2 хв.
 ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань ………5 хв
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності ……………………………………...5 хв І
V. Вивчення нового матеріалу…………………………………….….…....25 хв.
 1. Основні властивості живого.
2. Рівні організації живої матерії.
 V. Узагальнення та систематизація знань…………..………….…..…….5 хв.
VІ. Домашнє завдання……………………………………………..….…...2 хв.
VІІ. Підбиття підсумків уроку…………………………………………......3 хв.
 ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
Привітання вчителя, перевірка готовності класу до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань Перевіряється виконання домашнього завдання, заслуховуються відповіді на усні питання, обговорюються письмові завдання.
Завдання 1 1. Відгадайте загадки та запишіть на дошці або в зошиті відгадки.
 • Повзун повзе, сімсот голок везе. (Їжак.)
• Не звір, не птиця, а ніс — як спиця. (Комар.)
 • Хто чотирьма зубами сіно їсть? (Вила.)
 • Уночі гуляє, удень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова.) Їжак, комар,вила, сова. Завдання 2 Із запропонованих слів виберіть зайве. Поясніть свій вибір. (Зайвим є слово вила. Це штучна система, предмет створений людиною.
Все інше – природні системи - живі організми).
 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Визначте ключове слово за першими літерами кожного рядка вірша. Образ природи у кожного свій Разом з лісами, річками, гаями. Гомоном пташок співучих в садах, Айстри і бджілки – взаємність віками. Нам необхідно все це зберегти І залишити нащадкам планети. Звуки природи – веселий струмок, Мить, що не можна ніколи забути. О.Бігун
Учні визначають ключове слово. Вправа «Асоціативний кущ» Що ж ми розуміємо під поняттям живий організм? Які у вас виникли асоціації, пов’язані зі словом «організм»? Давайте разом доповнимо схему ОРГАНІЗМ
 Організм – це будь-яке тіло живої природи. Нашу планету населяє величезна кількість живих організмів, серед них рослини, тварини, мікроорганізми, гриби. Кожен із них жива система, яка взаємопов’язана із середовищем життя. Які ознаки характеризують життя? Які зміни відбуваються з живими організмами від народження до смерті? Що таке ріст і розвиток? Чим вони відрізняються між собою. Саме на ці питання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці. Далі вчитель оголошує тему уроку та його мету. (слайд 1) і (слайд 2)
 ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Основні властивості живого. Розповідь учителя з елементами бесіди Живі організми різко відрізняються від об’єктів фізики і хімії - неживих систем - своєю винятковою складністю і високою структурною і функціональною впорядкованістю. (слайд 3)
Давайте ознайомимося с основними властивостями живих організмів. (слайд 4)
 - Які ознаки характеризують життя? (Робота з таблицею) → живлення → дихання → ріст → рух → розмноження → розвиток → обмін речовин → подразливість Ми з вами назвали ознаки життя. Ознаки, які властиві живим організмам, за якими живі організми відрізняються від не живих. Ознаки, за якими організми відрізняються між собою називають властивостями. Таким чином, все, що ми з вами перелічили є властивостями живих організмів. Розглянемо деякі властивості живих організмів: Майже всі організми побудовані з окремих «цеглинок» - клітин. (слайд 5) І відповідно до кількості клітин їх поділяють на одноклітинні та багатоклітинні. В багатоклітинних організмах клітини утворюють органи, ті в свою чергу – систему органів. (мал. 4. ст. 7) Усім організмам властивий подібний хімічний склад, тобто вони побудовані з тих самих хімічних речовин (органічних та неорганічних). (слайд 6) Проте співвідношення елементів у живому та неживому неоднакове. До складу живих організмів входять білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти та інші. Білки слугують для організмів будівельним матеріалом. Серед ліпідів найбільш поширенні жири. Вони є джерелом енергії для організмів. Також джерелом енергії є вуглеводи. Усі організми відрізняються один від одного. Збереження інформації про будову та особливості кожного організму забезпечують нуклеїнові кислоти. Це дуже складні хімічні сполуки і назви в них відповідні. Тому для спрощення користуються скороченими назвами, наприклад ДНК. (слайд 7) ДНК – це сполука, яка має вигляд подвійної спіралі. Вона зберігає спадкову інформацію, яка передається від одного покоління організмів до іншого. Всім живим організмам потрібна їжа. (слайд 8) Вона є джерелом поживних речовин, які необхідні для їх розвитку, росту та життєдіяльності. Значна частина поживних речовин, що надходять до організму, використовується для здобування енергії. Енергія з поживних речовин вивільняється під час дихання. (слайд 9) У процесі дихання за участю кисню поживні речовини розкладаються з виділенням енергії та вуглекислого газу. Енергія йде на потреби організму, а вуглекислий газ видаляється у навколишнє середовище. Так відбувається обмін речовин, складовими частинами якого є дихання, живлення та виділення. Надходження поживних речовин і енергії та перетворення їх в організмі з подальшим виведенням кінцевих продуктів реакції називають обміном речовин. (слайд 10) Обмін речовин відбувається тільки у живих організмів. Це характерна особливість живого. Живі організми здатні до розмноження. (слайд 11) Розмноження – відтворення собі подібних, при цьому у нащадків зберігаються ознаки батьків. Саме розмноження забезпечує неперервність життя. Важливою властивістю живих організмів є подразливість. Подразливість – здатність організмів реагувати впливи довкілля. Так, наприклад, у рослин: • Якщо доторкнутися до мімози, вона опускає листки; (слайд 12) • Рослина, що росте на підвіконні повертає свої листки до сонця; • Китайська роза може скинути свої квіти, якщо до них торкатися руками; • Квіти тюльпану розпускаються, якщо їх внести у теплу кімнату. Тварини дуже цікаво реагують на зміну умов середовища і різні подразнення, оскільки вони мають нервову систему, яка забезпечує відповідь на подразники у вигляді рухових реакцій, складної поведінки, інстинктивної поведінки, а в цілому – пристосування до умов життя. • Одні тварини активні вдень: ластівки, олені, вужі, денні метелики, мухи, а інші – вночі: сови, кажани, гекони, нічні метелики, таргани, комарі. • Коли надворі спека, тварини можуть ховатися в тінь чи в нору, а при зниженні температури впадати у сплячку (борсуки, ведмеді) чи мігрувати у теплі краї (ластівки, журавлі, лелеки). • Природженої поведінки (влаштування гнізд, нір, колоній, турботу про потомство, групове полювання чи інше добування їжі, а також захист від ворогів, маскування, загрозливі пози та ін.). Все знаходиться у безперервному русі. (слайд 13) Рух властивий всім живим організмам. Саме завдяки руху тварини знаходять собі їжу, ховаються від ворогів, захищаються від холоду, реагують на впливи довкілля. Прикладом руху у рослин є рух кошиків соняшника за сонцем, повернення листків до сонця, рухові реакції на торкання до них тощо. (перегляд відео) Ріст та розвиток. Важливими властивостями живих організмів є ріст та розвиток. Ріст – це кількісні зміни в організмі, завдяки яким збільшуються його розміри, поверхня, об’єм, маса тіла. (слайд 14) Ріст (за періодичністю) Безперервний періодичний: однорічні рослини, рослини тропіків, листопадні рослини. Тварини, які ростуть до певного розміру, тварини, що ростуть з перервами та линянням, без зупинок і линяння. (Наприклад раки, краби) Деякі організми ростуть усе життя (необмежений ріст), а інші – лише до статевої зрілості (обмежений ріст). Організми з обмеженим ростом – це переважно тварини, а з необмеженим – в основному рослини, гриби та деякі тварини. Ріст (за тривалістю) Необмежений обмежений: (до смерті) (до статевої зрілості) Ріст регулюють гормони – біологічно активні речовини, що прискорюють поділ клітин. У рослин їх називають фітогормонами. Розвиток – це якісні зміни, що відбуваються в організмі і зумовлюють його формування. Під розвитком розуміють зміни, які ведуть до появи нових якостей в системі. (слайд 15) Розрізняють два типи розвитку: індивідуальний та історичний. Індивідуальний розвиток (онтогенез) – це розвиток від моменту зародження окремого організму до його смерті. Історичний розвиток (філогенез) – це розвиток організму в процесі виникнення світу взагалі. Хоча розвиток організму пов’язаний з ростом, це не одне й те саме. Свідченням може слугувати те, що на полі при одночасному висіванні насіння ріст у висоту може бути однаковим, а от цвітіння та дозрівання плодів – різним. У тварин таким прикладом є різна швидкість статевого розвитку при однаковому рості у двох тварин. - Як же розвивається живий організм? Розвиток рослини (слайд 16) Зародок (у насінні) → проросток → молода рослина → зрілість (плоди з насінням)→ старіння → смерть. Розвиток у тварин (слайд 17) Зародок (яйце чи організм матері) → народження (вилуплення з яйця) → личинка (ріст малюка) → статева зрілість → старість → смерть Розвиток тварин буває прямий (коли дитинча подібне на дорослу особину, наприклад, кішка) та непрямий (личинка живе в іншому середовищі та неподібна на дорослу особину, наприклад, метелик, хрущ). (слайд 18)
2. Рівні організації живої матерії. Розповідь учителя з елементами бесіди Жива природа Землі являє собою складно організовану цілісну біологічну систему. (слайд 19) Кожен живий організм, включаючи рослини, є біологічною системою, що побудована з менш складних біосистем. Усі компоненти живої природи – біологічні системи різного рівня складності. (Робота з таблицею)
1. Молекулярний. Будь-яка жива система, як би складно вона не була організована, виявляється на рівні функціонування біоло¬гічних макромолекул – біополімерів: нуклеїнових кислот, біл¬ків, полісахаридів, а також інших важливих органічних речовин. З цього рівня починаються найважливіші процеси життєдіяльно¬сті організму: обмін речовин і перетворення енергії, передача спа¬дкової інформації тощо.
2. Клітинний. Клітина є структурною і функціональною оди¬ницею, а також одиницею розвитку всіх живих організмів, що мешкають на Землі. Вільноживучих неклітинних форм життя не існує.
 3. Тканинний. Тканина є сукупністю схожих за будовою клі¬тин, поєднаних виконанням загальної функції.
 4. Органний. Органи – це структурно-функціональні об’єд¬нання декількох типів тканин. Наприклад, шкіра людини як різні речовини. Унаслідок цілого ряду складних хімічних пере¬творень речовини з навколишнього середовища уподібнюються речовинам живого організму, з них будується його тіло.
 5. Організменний. Багатоклітинний організм є цілісною сис¬темою органів, спеціалізованих для виконання різних функцій.
 6. Популяційно-видовий. Сукупність організмів одного і того ж виду, поєднана загальним житлом, створює популяцію як сис¬тему надорганізмового порядку. У цій системі здійснюються най¬простіші, елементарні еволюційні перетворення.
7. Біогеоценотичний. Біогеоценоз – сукупність організмів різних видів і різної складності організації зі всіма чинниками середовища існування. Наведемо декілька прикладів. Рослини з вуглекислого газу і води синтезують складні органічні сполуки – вуглеводи (крох¬маль і целюлозу), які використовуються як запасні поживні речо¬вини і будівельний матеріал. Білок курячого яйця в організмі людини зазнає низки складних перетворень, перш ніж перетво¬риться на білки, властиві організму, – гемоглобін, кератин або будь-який інший.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Для узагальнення матеріалу учням пропонується перегляд відеофрагменту «Загальні властивості живих організмів».
 Бесіда 1. Перерахуйте основні властивості живих систем? 2. Що ви розумієте під поняттям «обмін речовин»? 3. Що таке розмноження? 4. Чим відрізняються між собою ріст та розвиток? 5. Яким може бути ріст у живих організмів? 6. Чим відрізняються між собою онтогенез та філогенез? 7. На конкретних прикладах поясніть відмінності між прямим розвитком та непрямим? 8. Що таке подразливість? Її значення у житті живих організмів?
 Самостійна робота по картках: Картка-завдання Варіант І Із запропонованих тверджень виберіть вірні. 1. Реакція організму на впливи довкілля є подразливість, ця властивість допомагає організмам пристосуватися до навколишнього середовища. 2. Кількісні зміни в організмі називають розвитком. 3. Ріст дерев є обмеженим, бо вони ростуть усе життя. 4. Розмноження – це відтворення собі подібних. 5. Якісні зміни в організмі називають розвитком. Вкажіть тип розвитку для слідуючих організмів (Н – непрямий, П - прямий). 1. Муха 2. Моль 3. Черепаха 4. Людина 5. Жаба
 Картка-завдання Варіант ІІ Із запропонованих тверджень виберіть вірні. 1. Тварини і рослини ростуть однаково. 2. Ріст у рака є безперервним, бо він росте періодично, під час скидання панцира. 3. Розвиток у рака є прямим, бо рачки схожі на дорослого рака. 4. Одноклітинний організм має одну клітину, яка забезпечує його життєдіяльність. 5. Індивідуальний розвиток окремої людини називають філогенезом. Вкажіть тип розвитку для слідуючих організмів (Н – непрямий, П - прямий). 1. Метелик 2. Собака 3. Гадюка 4. Тарган 5. Курча
V. Домашнє завдання (слайд 20) Опрацювати § 2. ст. 7-9. Перевірка знань ст.10.
 VI. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.
 Урок №3 Дата:_________ 
Тема: Різноманітність життя на Землі. Поняття про Віруси.
Мета: розглянути та порівняти особливості й роль у біосфері, а також житті людини представників кожного із чотирьох царств живих організмів (мікроорганізми, гриби, рослини й тварини); показати школярам, що вплив людини на біосферу може бути не тільки прямим, безпосереднім, але й опосередкованим, а також підкреслити роль людини в збільшенні біологічної різноманітності планети; прищеплювати учням думку про те, що більшість живих організмів дають користь біосфері та людині.
 Обладнання: таблиці та рисунки до теми «Царства живої природи», презентація, ноутбук, картки-завдання.
Базові поняття та терміни царства, віруси, бактерії, мікроорганізми, біологічна різноманітність, вид, сорт, порода.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання: словесні: бесіда, розповідь; наочні: таблиці, малюнки; інтерактивні: мозковий штурм, біологічний диктант, словникова робота; ігрові: «Вірю - не вірю».
 План уроку:
 І. Організаційний етап………………………………………………….2 хв.
ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знан…......7 хв
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності …………………………………..5 хв
 ІV. Вивчення нового матеріалу………………………………….….…....25 хв.
1. Різноманітність життя на Землі.
2. Поняття про віруси.
V. Узагальнення та систематизація знань…………………………..…….5 хв.
VІ. Домашнє завдання……………………………………………..….…...2 хв.
VІІ. Підбиття підсумків уроку………………………………………….....1 хв.

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний етап Привітання вчителя, перевірка готовності класу до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань Перевіряється виконання домашнього завдання, заслуховуються відповіді на усні питання, обговорюються письмові завдання. Деякі учні отримують індивідуальні картки-завдання.
Картка-завдання У зошиті записати та закінчити речення:
 1. Найменшою живою системою є …(клітина) 2. Організми можуть бути одноклітинними та …(багатоклітинними) 3. Основними властивостями живих систем є: (рух, ріст, розмноження, живлення, дихання тощо) 4. Кількісні зміни в організмі це…(ріст), якісні зміни в організмі – це …(розвиток) 5. Ріст може бути обмеженим та …(необмеженим), безперервний та …(періодичний) 6. Онтогенез – це…(індивідуальний розвиток), філогенез – це …(історичний розвиток) 7. Під час прямого розвитку…(дитинча подібне на дорослу особину), під час непрямого розвитку…(не подібне до дорослої особини) 8. Що вивчає біологія?
 Біологічний диктант Учні ставлять на папері (в зошиті) цифри від 1 до 12, і поруч із ними записують відповіді.
I варіант 1. Наука, що вивчає життя в усіх його проявах -це__. (Біологія) 2. Мікроорганізми вивчає наука __. (Мікробіологія) 3. Тварини є об’єктом вивчення науки __. (Зоологя) 4. Наука мікологія вивчає__. (Гриби) 5. Будову і життя рослин вивчає __. (Ботаніка) 6. Поглинання з навколишнього середовища поживних речовин та їх засвоєння – це процес__. (Живлення) 7. Білки, жири, вуглеводи та нуклеїнові кислоти належать до __ речовин. (Органічних) 8. Збільшення розмірів і маси тіла організмів – це __. (Ріст) 9. Властивість відтворювати собі подібних – це__. (Розмноження) 10. Ріст рослини в бік джерела світла – це приклад властивості організму __. (Подразливість)
 II варіант 1. Гриби вивчає наука__. (Мікологія) 2. Зв’язки між організмами і середовищем вивчає наука __. (Екологія) 3. Будову людини вивчає наука __. (Анатомія) 4. Усе живе, що населяє Землю, вивчає наука __. (Біологія) 5. Воду і мінеральні солі відносять до__речовин. (Неорганічні) 6. Засвоєння організмом кисню з повітря – це процес__. (Дихання) 7. Основним джерелом енергії у Всесвіті є__. (Сонце) 8. Якісні зміни з організмами, що відбуваються під час росту – це__. (Розвиток) 9. Чинник, під впливом якого організми переходять зі стану спокою в активний стан, називають __. (Подразнення) 10. Складання листочків мімози соромливої при доторканні до них – це властивість__. (Подразливість)
 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Землю населяють організми. Вони с далеко на Півночі і в Антарктиді, у спекотній Африці, високо в горах, у глибинах морів і океанів - в умовах, які здаються майже не придатними для життя. Що вже казати про ліси, поля, луки, річки, озера. Якщо поглянути навкруги, ми побачимо розмаїття організмів: дерева, кущі, трави, гриби, комахи, звірі... На березі річки або озера можна побачити зелену жабу, у ґрунті - дощового черв’яка, на деревах щебечуть птахи, а десь далеко в океані плаває велетень синій кит... Вони такі різні: великі і малі, рухливі і майже нерухомі, прикріплені корінням до землі. Вони літають, бігають, плавають, риють ходи у ґрунті. Вони живуть на нашій планеті. Людина здавна вивчала їх, бо її життя тісно пов’язано із живими організмами. Щоб легше було вивчати все розмаїття живого, вчені поділили організми на групи. Які то групи? Які організми до них належать? Давайте дізнаємося. Далі вчитель оголошує тему уроку та його мету. (слайд 1) і (слайд 2)
 ІV. Вивчення нового матеріалу
 1. Різноманітність життя на Землі. Розповідь учителя з елементами бесіди Живих організмів на Землі дуже багато. Вони відрізняються один від одного способами живлення, розмірами й формою, три¬валістю та способом життя. Ця різноманітність життя на Землі дістала назву біорізноманітності. (слайд 3) Тварини, рослини, гриби та мікроорганізми заселили всі куточ¬ки нашої планети. Вони живуть у різних середовищах: у воді та ґрунті, на суходолі та в повітрі і навіть в інших організмах! Для того щоб жити в різних середовищах живі організми мають присто¬сування, які допомагають їм це робити. Так, тварини, що живуть у воді, мають обтічну форму тіла, а у тварин, що живуть на суходолі, є спеціальні покриви, що захищають від висихання. (слайд 4) Якщо тварини освоюють повітряне середовище, то в них утворюються крила. Так само пристосовані до різних середовищ і рослини. У посушливих місцях, наприклад, у рослин, для збереження вологи листя може перетворюватися на колючки. Тварини та рослини пристосувалися також і до сезонних змін середовища їхнього життя. Наприклад, деякі дерева пристосувалися до переживання сезонних змін (холод, посуха), скидаючи листя. Деякі тварини переживають несприят¬ливі умови, впадаючи у сплячку. Заєць змінює забарвлення хутра у зв’язку з сезоном року. Взимку він білий, щоб бути непомітним на снігу, а влітку – сірий. (слайд 5) Різноманітність живих організмів ти можеш побачити й сам, оскільки стикаєшся у своєму житті з різними тваринами, рослина¬ми, грибами. Зверни увагу, наприклад, на різноманітні рослини, які тебе ото¬чують. Це дерева (береза, липа), чагарники (смородина, шипшина), трави (конюшина, суріпиця). Серед дерев зустрічаються справжні велетні, як евкаліпт або баобаб, а є й зовсім маленькі – наприклад, карликова північна береза. (слайд 6) Одні трави ростуть у посушливих місцях (ковила, полин), інші – у водоймищах (латаття, лотос, очерет). Є сільськогосподарські рослини (пшениця, кукурудза, картоп¬ля) та їхні вороги – бур’яни (пирій, осот), декоративні рослини (тюльпани, троянди, айстри) та технічні (льон, соняшник), а також багато інших. (слайд 7) Біорізноманітність – це основа життя на Землі. Усі живі організми перебувають у певних зв’язках один з одним. Вони взаємопов’язані та взаємозалежні в системі живої природи. Тому в природі немає «зайвих» організмів, які можна було б знищувати. Зачіпаючи одну групу організмів, людина мимоволі завдасть шко¬ди й решті груп. Щоб зберегти рівновагу в природі, ми повинні її охороняти, бути в гармонії з іншими жителями нашої планети. (слайд 8) Особливо потребують охорони рідкісні та ті групи тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення. (слайд 9) Учені вважають, що на Землі існує близько 5 мільйонів різних видів живих організмів. З давніх часів люди спостерігали за ними, вивчали, описували. Коли накопичилося багато відомостей про рослинний і тваринний світ, виникла необхідність систематизувати знання, розподілити організми за групами, тобто класифікувати їх. Живі організми почали об’єднувати в групи за подібними ознаками. Так учені виділили чотири царства живої природи: Царство Тварин, Царство Рослин, Царство Грибів і Царство Бактерій. (слайд 10) Рослини, завдяки здатності до фотосинтезу, утворюють органічні речовини, що є їжею для представників інших царств. До того ж, рослини виділяють в атмосферу кисень, який необхідний для всього живого. Вони очищають воду, повітря від шкідливих речовин, захищають ґрунт від руйнування тощо. За способом живлення вони є автотрофами, тобто поглинають неорганічні речовини: мінеральні солі, воду та вуглекислий газ і перетворюють їх на органічні: глюкозу. (відео) Тварини живляться рослинами або іншими організмами. За способом живлення серед них розрізняють травоїдних, хижаків і нсеїдних. Тварин вважають гетеротрофними організмами, тобто вони вживають готові органічні речовини. Тварини самостійно пересуваються в різних середовищах життя (наземно-повітряному, водному, ґрунтовому). Вони сприяють поширенню рослин, бактерій, грибів. (відео) Гриби також, використовують готові органічні речовини, вони є гетеротрофами. Серед грибів є корисні та шкідливі для людини види. - Наведіть приклади таких грибів. У природі гриби необхідні, тому що вони розкладають рештки відмерлих організмів,перетворюють органічні речовини до стану, у якому їх знову засвоюють рослини. (відео) Дроб’янки (бактерії та ціанобактерії) – найпростіші організми, пристосовані до різних умов існування. Бактерії розкладають органічні речовини відмерлих організмів до мінеральних речовин. Як і гриби, вони є «санітарами» планети. Бактерії бувають корисними для людини (з їхньою допомогою виготовляють кисломолочні продукти, квасять капусту) та хвороботворними (спричиняють ангіну, скарлатину, тиф, чуму, дифтерію та інші хвороби). (відео) Живі організми кожного із царств розвивалися по-різному. Усі царства у природі взаємопов’язані. Наприклад, рослини забезпечують представників інших царств їжею (органічними речовинами) та збагачують повітря киснем, який необхідний усім живим організмам для дихання. Бактерії й гриби забезпечують рослини мінеральними речовинами і вуглекислим газом. Тварини запилюють квіткові рослини, сприяють їх розмноженню.
 2. Поняття про віруси. Розповідь учителя з елементами бесіди На початку ХХ ст. виникла вірусологія – наука про неклітинні форми життя віруси. Вважають, що ці організми стоять на межі живого і неживого. Їх відомо 10 тис. видів. (слайд 11) З вивченого раніше ми знаємо, що тіло живих організмів складається із однієї або багатьох клітин, що функціонально взаємодіють і утворюють єдине ціле. Але в процесі еволюції з’явились структури, що можуть перебувати поза клітиною, не виявляючи жодних властивостей живого. Потрапляючи в клітину, ці структури використовують її органели і молекули для здійснення процесу власного розмноження. (слайд 12) Нові частини, опинившись у навколишньому середовищі, знову не виявляють жодних властивостей живого. Такими організмами є віруси. Вони становлять окреме царство живої природи – царство Віра – Vira, що означає – отрута. Після відкриття вірусів Д.Івановським у 1892 року (слайд 13), вчених, тривалий час, вони не привертали до уваги із-за труднощів у вивченні. Але успіхи молекулярної біології привели до того, що таємниці вірусів було відкрито. На основі багаторічних досліджень визначені такі властивості вірусів: (слайд 14) -неклітинна будова; -облігатний паразитизм у прокаріотичних та еукаріотичних клітинах, тобто паразит здатний жити лише в певних умовах; -використання органел клітини-хазяїна для синтезу нових вірусних частин; -відсутність власного обміну речовин; -відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною-хазяїном; -відсутність росту; -здатність до кристалізації. Багато властивостей вірусів не притаманні іншим організмам. Ще одна важлива відмінність вірусів від клітин полягає в їхньому унікальному способі утворювати віріони внаслідок самозбирання, утворюючи симетричні структури. Залежно від виду вірусу, віріони можуть мати ікосаедричний, спіральний або змішаний типи симетрії. Пристосування вірусів до паразитизму проявляються в різноманітності способів ефективного зараження хазяїв. Збудники потрапляють через органи дихання, органи травлення, покриви тіла, слизові оболонки. Переносниками збудників є членистоногі: кліщі, комарі. (слайд 15) Зараження можливе також при недотриманні санітарних норм при переливанні крові або хірургічних операцій, при статевих контактах, у наркоманів при використанні одного шприца. Але не завжди потрапляння вірусу до організму призводить до розвитку хвороби. Це залежить від чутливості хазяїна, стану його імунної системи, концентрації вірусних частинок та їхньої патогенності. Надійного захисту від більшості вірусних хвороб поки що немає. Антибіотики не завжди діють, тому вірусні хвороби посідають основне місце – 75% в інфекційній патології людини і тварин. Зараз описано вже понад дві тисячі видів вірусів, які уражають представників усіх царств живої природи. Вірусними захворюваннями людини є грип, гепатит, СНІД, кір тощо. (слайд 16)
 ІV. Узагальнення та систематизація знань
 Мозковий штурм - Де живуть тварини ? - Яких розмірів можуть бути тварини ? - Яке значення тварини для людини і природи ? - Який тип живлення тварин ? - Де живуть гриби ? - Яке значення грибів для людини і природи ? - Яке значення бактерій і вірусів для людини і природи ? - Де можуть жити рослини ? - Який тип живлення у рослин ?
Гра «Вірю – не вірю» із взаємоперевіркою. Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» – вірю, «–» – не вірю. 1. До тварин належать як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. 2. Серед бактерій є корисні і шкідливі для організму людини. 3. Рослини під час дихання поглинають вуглекислий газ. 4. Окрему групу грибів становлять дріжджі. 5. За зовнішнім виглядом стебла та його розмірами серед рослин розрізняють дерева, кущі і трав’янисті рослини. 6. Клітини бактерій мають ядро. 7. Клітини тварин не мають ядра. 8. Віруси відносять до царства Дроб’янки. 9. Ящірки і жаби належать до холоднокровних тварин. 10. Представники бактерій здатні жити в гарячих джерелах і в льодовиках. 11. Гриби, подібно до тварин, живляться готовими органічними речовинами. 12. Деякі бактерії рухаються за допомогою джгутика. Відповіді: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 + + – + + – – – + + + +
V. Домашнє завдання (слайд 17) Опрацювати § 3. ст. 11-14. Перевірка знань ст.14.
Додаткове завдання: Конкурс сенканів. Учні складають сенкани на тему «Віруси». Наприклад: Віруси (іменник) маленькі, неклітинні (2 прикметника) проникають, розмножуються, пошкоджують (3 дієслова) спричиняють захворювання живих організмів (речення з 4 слів) віспа (іменник, заключне слово)
 Поміркуйте: Чому бактерії називають санітарами планети?
 VI. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок.
 Урок №4 Дата:__________ 
Тема: Методи вивчення організмів. Застосування біологічних знань у діяльності людини. Мета: розглянути основні методи біологічних досліджень; визначити суть наукових понять, таких як гіпотеза, теорія, науковий факт, закон, пояснити значення біологічних методів для розвитку науки; розвивати в учнів вміння порівнювати різні біологічні об’єкти і біологічні поняття; виховувати бережливе відношення до всього живого. Обладнання: презентація, ноутбук, картки-завдання, індивідуальні картки. Базові поняття та терміни: спостереження, експеримент, лабораторія, дослід, моніторинг, мікроскопічні методи дослідження, медицина. Тип уроку: комбінований. Методи навчання: словесні: бесіда, розповідь; наочні: малюнки; інтерактивні: конкурс сенканів, словникова робота; самостійна робота. План уроку: І. Організаційний етап…………………………………………………..…….1 хв. ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань ………......5 хв ІІІ. Мотивація навчальної діяльнос……………………………………………1 хв ІV. Вивчення нового матеріалу……………………………………….….….... 20 хв. 1. Методи біологічних досліджень. 2. Застосування біологічних знань у діяльності людини. V. Узагальнення та систематизація знань………………..………….…..…….15 хв. VІ. Домашнє завдання…………………………………………………..….…...2 хв. VІІ. Підбиття підсумків уроку………………………………………………......1 хв. ХІД УРОКУ І. Організаційний етап Привітання вчителя, перевірка готовності класу до уроку. ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань Перевіряється виконання домашнього завдання, заслуховуються відповіді на усні питання, обговорюються письмові завдання. Деякі учні отримують індивідуальні картки-завдання. Картка-завдання 1 У зошиті записати та закінчити речення: 1) Наука, що вивчає рослини, - …Ботаніка 2) Зміни, які приводять до збільшення розмірів і маси тіла, - … Ріст 3) Відтворення собі подібних, - … Розмноження 4) Зміни, завдяки яким організм удосконалюється, - … Розвиток 5) Наука про взаємозв‘язок організмів між собою і оточуючим середовищем - … Екологія 6) Оболонка Землі, оточуюча живі організми, з якою вони взаємодіють - … Біосфера 7) Неклітинні форми життя - … Віруси 8) Процес необоротніх змін у будові та життєдіяльності організмів - … Еволюція 9) Термін «біологія» запропонували - … Тревіранус і Ламарк 10) Біологія – це наука, яка вивчає … Різноманіття живої природи 11) Живі організми використовують для розкладання органічних речовин - … Кисень 12) Всі живі організми побудовані з окремих часток - … Клітин Картка-завдання 2 Вставити пропущені слова Рослини – це автотрофні ________(організми), які самостійно здатні виробляти __________ (органічні) речовини з неорганічних ________та________ (води та мінеральних солей). Рослини __________(ростуть) необмежено довго, _________(не мають) органів руху й ведуть ______________(прикріплений) спосіб життя. Рослини здатні до __________________(розмноження) – відтворення подібних до себе і ________ (розмножуються) за допомогою _________(насіння). Картка-завдання 3 Розподіли дані організми відповідно до царств природи: Кульбаба, ластівка, вірус грипу, ВІЛ, ромашка, боровик, дерево, дощовий черв’як, бактерії гниття, сироїжка, сажка на кукурудзі, подорожник, хрущ, людина, слон, печериці, троянда, кіт, мухомор, стафілокок. Конкурс сенканів. Декілька учнів представляють сенкани, складені вдома. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Життя людини завжди було тісно пов’язане з природою. Природа давала людям усе: їжу, притулок, одяг. Вона і захищала людину, і загрожувала їй. Тому людина повинна була вивчати її, спостерігати за тілами живої і неживої природи, за всіма змінами, що відбуваються в навколишньому світі, щоб передбачати негативні впливи прароди, протистояти їм, щоб вижити в цьому загадковому світі. Протягом століть поступово накопичувалися знання про природу. Вчені на базі цих знань і новітніх відкриттів розробили багато методів дослідження природи, які застосовують і в біології - науці, яка має дуже велике значення для життя людини, охорони її здоров’я, промисловості, сільського господарства, охорони природи. Деякі методи вивчення прароди вам вже відомі з природознавства. Пригадаємо їх і познайомимося з іншими методами. Далі вчитель оголошує тему уроку та його мету. (слайд 1) і (слайд 2) ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Методи вивчення організмів. Розповідь учителя з елементами бесіди Кожна наука має свои методи дослідження. Однак, незалежно від того, які методи використовують, для кожного вченого найважлівішім завжди залишається принцип «Нічого не приймай на віру». Головне завдання науки - побудова системи достовірного знання, заснованого на фактах і узагальненнях, які можна підтвердити або спростувати. Наукові знання постійно беруться під сумнів і приймаються лише при достатніх доказах. (Греч фактум - зроблене) Науковим фактом є лише той, який можна відтворити і підтвердити. Науковий метод (грец methodos - шлях дослідження) - це сукупність прийомів і операцій, які використовуються при побудові системи наукових знань. Вся історія розвитку біології наочно свідчить про те, що вона визначалася розробкою та застосуванням нових методів дослідження. Основними методами дослідження, які застосовуються в біологічних науках, є описовий, порівняльний, історичний та експериментальний. Робота з таблицею. (слайд 3) Спостереження. (слайд 4) Людина спостерігає певний час за якимось живим організмом, а потім на основі побаченого робить висновки. Наприклад, у результаті багатократних спостережень було встановлено, що для проростання насіння потрібна вода. Насіння спочатку набухає, поглинаючи воду, а потім проростає. Отож без води насіння не проросте. Під час спостереження часто використовують відповідні оптичні прилади, які надають змогу наблизити об’єкт або збільшити його розміри. У природі за об’єктами спостерігають, використовуючи – телескопи, біноклі, фото та відеокамери тощо. У лабораторіях спостереження за процесами життєдіяльності дрібних організмів проводять за допомогою світлового та електронного мікроскопа. (слайд 5) Описовий метод. (слайд 6) Він широко застосовувався ще вченими в давнину, котрі займалися збором фактичного матеріалу і його описом. В основі його лежить спостереження. Таким методом користувався давньогрецький учений Аристотель, якого називають «батьком біології». (слайд 7) Практично до XVIII в. біологи здебільшого займалися описом тварин і рослин, робили спроби первинної систематизації накопиченого матеріалу. Але описовий метод не втратив свого значення і сьогодні. Наприклад, він використовується при відкритті нових видів або вивченні клітин за допомогою сучасних методів дослідження. Порівняльний метод. (слайд 8) Він дозволив виявляти подібності та відмінності між організмами та їх частинами і став застосовуватися в XVII в. Використання порівняльного методу дозволило отримати дані, необхідні для систематизації рослин і тварин. У XIX ст. він був використаний при розробці клітинної теорії та обгрунтуванні теорії еволюції, а також у виникненні ряду біологічних наук на основі цієї теорії. У наш час порівняльний метод також широко застосовується в різних біологічних науках. Однак якби в біології використовувалися лише описовий та порівняльний методи, то вона так і залишилася б в рамках констатуючій науки. Історичний метод. (слайд 9) Цей метод допомагає осмислити отримані факти, зіставити їх з раніше відомими результатами. Він став широко застосовуватися в другій половині XIX ст. завдяки роботам Ч. Дарвіна, (слайд 10) який з його допомогою науково обґрунтував закономірності появи і розвитку організмів, становлення їх структур і функцій у часі і просторі. Застосування історичного методу дозволило перетворити біологію з науки описової в науку, що пояснює, як відбулися і як функціонують різноманітні живі системи. Експериментальний метод. (слайд 11) Застосування експериментального методу в біології пов’язують з ім’ям Вільяма Гарвея, який використовував його у своїх дослідженнях при вивченні кровообігу. Але широко застосовуватися в біології він почав лише з початку XIX ст., Перш за все при вивченні фізіологічних процесів. Експериментальний метод дозволяє вивчати те чи інше явище життя за допомогою досвіду. Великий внесок в розвиток експериментального методу в біології вніс Г.Мендель, (слайд 12) який, вивчаючи спадковість і мінливість організмів, вперше використав експеримент не тільки для отримання даних про досліджуваних явищах, але й для перевірки гіпотези, формульованій на підставі отриманих результатів. Робота Г Менделя стала класичним зразком методології експериментальної науки. Експерименти, як і спостереження, бувають польові та лабораторні. У XX в. експериментальний метод став провідним в біології. Це стало можливим завдяки появі нових приладів для біологічних досліджень (електронний мікроскоп, томограф та ін.) І використанню методів фізики та хімії в біології. Не випадково в другій половині XX в. в біології розвинулося ціле напрямок - створення новітніх приладів та розробка методів дослідження. У біологічних дослідженнях все ширше застосовують моделювання, (слайд 13) яке вважають вищою формою експерименту. Так, ведуться активні роботи з комп’ютерного моделювання найважливіших біологічних процесів, основних напрямків еволюції, розвитку екосистем або навіть всієї біосфери (наприклад, у випадку глобальних кліматичних або техногенних змін). Експериментальний метод у поєднанні з системно-структурним підходом докорінно перетворив біологію, розширив її пізнавальні можливості і відкрив нові шляхи для використання біологічних знань у всіх сферах людської діяльності. Статистичний метод (метод математичної обробки) – метод оснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності. Словникова робота: Метод спостереження – є основою морфологічних наук, використовується, як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об’єкта, що досліджується, без штучного втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження. Експеримент, або дослід – це метод пізнання явищ природи в контрольованих людиною умовах; використовується для вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. Порівняльний метод – використовується для порівняння об’єкта дослідження з подібними об’єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами. Моніторинг – це метод постійного спостереження за станом окремих біологічних об’єктів, перебігом певних процесів в окремих екологічних системах, або у біосфері в цілому. 2. Застосування біологічних знань у діяльності людини. Розповідь учителя з елементами бесіди Яке значення біології для людини? Нині перед людиною надзвичайно гостро постають такі актуальні проблеми, як охорона здоров’я, забезпечення продовольством та збереження різноманітності організмів на нашій планеті. Існування життя на планеті опинилося під загрозою через надмірний вплив людини на природу, неузгодженість її повсякденної практичної діяльності із законами природи. Отже, головним завданням біології є використання різноманітних організмів та біологічних процесів для поліпшення умов життя людини: її здоров’я, харчування, якості довкілля. Для вирішення цих завдань біологія тісно взаємодіє з медициною, сільським господарством, охороною природи, багатьма галузями промисловості тощо. Чи знаєте ви, що більшість лікарських речовин отримують з рослин, грибів, тварин чи продуктів життєдіяльності бактерій? Препарати рослинного походження становлять близько 40 % всіх лікарських засобів. (слайд 14) У медицині нині використовують понад 3000 видів рослин, і з кожним роком їхня кількість збільшується. Вчені вважають, що у нашій країні кожен четвертий-п’ятий вид рослин може мати медичне значення. Рослини також у значних кількостях використовують у парфумерно-косметичній, харчовій промисловості і навіть у техніці. Щоб поліпшити забезпечення людини продовольством, учені створюють нові породи тварин та високоврожайні сорти рослин. (слайд 15) Дослідження біологів дають змогу підвищувати родючість ґрунтів, що є запорукою високих урожаїв. А такі відомі вам продукти харчування, як йогурт, кефір, сметана, сири, людина отримує завдяки певним видам бактерій та грибів. (слайд 16) Дрібні одноклітинні гриби - дріжджі - дають змогу отримувати пухке тісто, яке використовують для випікання хліба та смачних кондитерських виробів. Важлива роль біології і у справі охорони навколишнього природного середовища. Активна господарська діяльність людини призвела до значного забруднення довкілля шкідливими для всього живого речовинами, знищення або спотворення лісів, степів, водойм. (слайд 17) Нині для біологічного очищення - видалення шкідливих забруднювачів довкілля - усе частіше використовують живі організми. Розвиток біологічних наук відкриває нові можливості гармонійного поєднання інтересів людини із законами розвитку природи. Тому важко переоцінити значення біології для існування людства. ІV. Узагальнення та систематизація знань Бесіда 1. Назвіть основні методи вивчення живого. 2. Порівняйте методи дослідження, спостереження та експеримент. Що між ними спільного, а що відмінного? 3. Як пов’язані між собою описовий і порівняльний методи? 4. Яке значення мають методи дослідження організмів? 5. Яке значення мають лікарські рослини? 6. Як пов’язані між собою біологія і медицина? Біологія і сільське господарство? Промисловість? 7. Поміркуйте, чому біологію вважають наукою майбутнього. Самостійна робота І варіант 1. Характерною ознакою живого є здатність до процесу: а) розмерзання; б) розмноження; в) розчинення; г) горіння. 2. Мікологія вивчає: а) мохи; б) гриби; в) мікроорганізми; г) комах. 3. Медуза є представником: а) рослин; б) тварин; в) грибів; г) бактерій. 4. Укажіть «так», якщо твердження правильне, або «ні», якщо неправильне. а Живі організми відповідають на зовнішні подразнення. + б Комахи не здатні до розмноження. - в Людина може рости і розвиватися. + 5. Кого з цих відомих людей називають «батьком біології»? а б в 6. Установіть відповідність між ілюстраціями методів вивчення організмів та їхніми назвами. а) вимірювання; (4) в) порівняння; (1) б) опис; (3) г) експеримент. (2) 7. Заповніть схему, правильно розмістивши в ній наведені поняття. Поняття: гриби, живі організми, карась, картопля, комар, маслюк, рослини, сосна, тварини, ящірка. 8. Розгляньте живі організми та визначте, до якої групи організмів вони належать. Запишіть номери малюнків до відповідних груп. 1 2 3 4 5 6 7 8 Рослини: 4, 6. Гриби: 5, 8. Тварини: 1, 2, 3. Бактерії: 7. ІІ варіант 1. Найменшим за розміром є: а) горобець; б) собака; в) вірус; г) мураха. 2. Представником грибів є: а) печериця; б) слива; в) муха; г) горобець. 3. Віруси найзручніше вивчати за допомогою: а) телескопа; б) бінокля; в) мікроскопа; г) фонендоскопа. 4. Розгляньте малюнок та визначте об’єкт спостереження, спостерігача та прилад для спостереження. Зробіть підписи до малюнка. 1 - Спостерігач 2 – Прилад для спостереження 3 – Об’єкт спостереження 5. Порівняйте живий і неживий об’єкти, напишіть «так» або «ні». № з/п Запитання для порівняння 1 Чи здатний рости? Так Ні 2 Чи має здатність до розмноження? Так Ні 3 Чи здатний дихати? Так Ні 4 Чи взаємодіє з навколишнім середовищем? Так Так 6. Порівняйте показники А і Б, поставте знак «<», «>» або «=». № з/п Показник А Знак (<, >, =) Показник Б 1 Максимальна висота представників рослин > Максимальний зріст представників тварин 2 Максимальна маса бактерій < Максимальна маса дуба 7. Порівняйте методи вивчення організмів. Заповніть порівняльну таблицю. № з/п Запитання для порівняння 1 Проводиться в контрольованих чи неконтрольованих умовах? Ні Так 2 Чи складається попередній план проведення досліджень? Ні Так 3 Запишіть приклади цього методу досліджень. Спостереження за птахами Лабораторний дослід 8. Розгляньте живі організми та визначте назви наук, які їх вивчають. Запишіть номери малюнків до відповідних груп. 1 2 3 4 5 6 7 8 Мікробіологія: 7. Зоологія: 1, 2, 3. Ботаніка: 4, 6. Мікологія: 5, 8. V. Домашнє завдання (слайд 18) Опрацювати § 4. ст. 15-18. Перевірка знань ст.19. VI. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок. Урок №5 Дата:___________ Тема: Клітина — одиниця живого. Історія вивчення клітини. Мета: ознайомити учнів з історією вивчення клітини; сформувати знання про клітину як елементарну одиницю живого організму, з’ясувати особливості будови колоніальних, одноклітинних і багатоклітинних організмів; розвивати вміння виконувати різнорівневі завдання; формувати вміння і навички роботи з підручником, додатковою літературою, інтернет-джерелами; виховувати екологічно-цілісну орієнтацію у відносинах людини і навколишнього середовища. Обладнання: зображення одноклітинних, колоніальних, багатоклітинних організмів та різноманітних за формою клітин (взято з інтернету). Фото видатних вчених біологів. Базові поняття та терміни: клітина, одноклітинний, колоніальний та багаттоклітинний організм. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Методи навчання: словесні: бесіда, розповідь; наочні: плакати, малюнки; інтерактивні: «мозковий штурм», «словникова робота»; ігровий момент. План уроку: І. Організаційний етап……………………………………………10 хв. Знайомство, організаційні питання. ІІ. Мотивація навчальної діяльності ІІІ. Вивчення нового матеріалу…………………………………….25 хв. ІV. Узагальнення та систематизація знань………………………..5 хв. V. Домашнє завдання………………………………………………2 хв. VІ. Підбиття підсумків уроку………………………………………3 хв. ХІД УРОКУ І. Організаційний етап Організаційні питання, перевірка присутніх. Перевірка домашнього завдання (виведення тестових завдань на екран). І варіант ІІ варіант 1) До неклітинних форм належать: а) бактерії, б) рослини, в) тварини, г) віруси. 2) Здатні до активного руху: а) бактерії, б) рослини, в) тварини, г) віруси. 3) Живляться виключно гетеротрофно: а) рослини, б) тварини, в) бактерії. 4) Будова віруса: а) клітинна, б) неклітинна, в) клітинна але без ядра. 5) Перелічити вірусні хвороби ( 4 штуки). 6) Встановити відповідність: А)паразити 1.рослини Б)гетеротрофи 2. віруси В)сапрофіти 3.гриби Г)автотрофи 4.бактерії 1) Прокаріоти це: а) рослини, б) тварини, в) бактерії, г) віруси. 2) Переносяться разом з повітрям: а) рослини, б) тварини, в) бактерії. 3) Живляться автотрофно: а) рослини, б) тварини, в) бактерії. 4) Вірус не має: а) оболонки, б) органел, в) клітинної будови. 5) Перелічити бактеріальні хвороби ( 4 штуки). 6) Встановити відповідність: А) автотрофи 1. бактерії Б) гетеротрофи 2.віруси В)сапрофіти 3. гриби Г)паразити 4. рослини Приойм “робота в парах” :Взаємоперевірка тесту, аналіз помилок. ІІ. Мотивація навчальної діяльності Перегляд відео з інтернету та обговорення побаченого (https://www.youtube.com/watch?v=Qhbixk2URdc) - Поміркуйте, чи багато часу витратили вчені, щоб установити будову клітини? (Обговорення відповідей учнів.) – Чи вивчена клітина повністю? (Обговорення відповідей учнів.) – Що ви знаєте про клітину з курсу природознавства? (Обговорення відповідей учнів.) Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку. Сучасна інформація про клітини з’являлася поступово. Історія вивчення клітин починається з кінця XVIІ ст. Етапи процесу пі¬знання клітини ми розглянемо сьогодні на уроці. ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Клітина — одиниця живого. (приом “Коло ідей” довести що клітина жива система) -вона дихає; живиться; розмножується поділом навпіл (материнська і дочірні клітини); росте.... має всі ознаки живого організму. Наука про клітину - цитологія. Предметом цитології є клітини живих організмів і одноклітинних і багатоклітинних. Зміст цитології: -вивчення й експериментальне дослідження будови й хімічного складу клітини; -функції внутрішньоклітинних структур; -функції клітин у живих організмів; -розмноження й розвиток клітин; -пристосування клітин до умов середовища. 2. Ріноманітність клітин (проектування на екран зображень нервової, епітеліальної, клітини , клітин меристеми, стовпчастої клітини листка. Демонстрація дольки апельсина і розгляд його клітин ) Клітини відрізняються за розмірами, формою, функціями, які вони виконують. Є клітини-«гіганти» їх можна побачити неозброєним оком, або через лупу ( наприклад, клітини апельсина, кавуна, лимона) , а є дуже дрібні клітини ( наприклад, покривні, клітини меристеми). Форма клітин надзвичайно різноманітна: овальна, паличкоподібна, спіральна, кубічна, округла тощо. 3. Дивлячись на те, з якої кількості і яких клітин складається організм розрізняють одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. ( робота учнів в групах, користуючись підручником потрібно охарактеризувати організми за планом). А) Одноклітинні -складаються з однієї клітини . Наприклад, хламідомонада, амеба звичайна, гриб мукор ( використання ІКТ для демонстрації цих організмів Б) Колоніальні- складаються з багатьох однакових клітин. Наприклад, вольвокс. (використання ІКТ для демонстрації вольвоксу). В) Багатоклітинні — складаються з різних за будовою клітин. Наприклад, яблуня, людина, білий гриб. ( використання ІКТ для демонстрації цих організмів 4. Історія вивчення клітини. (Випереджальне домашнє завдання, заповнення таблиці використовуючи доповіді учнів) Вчений-дослідник Рік дослідження Дослідження. Роберт Гук 1665р Створив мікроскоп, увів поняття «клітина» для характеристики виявлених порожнистих утворень корку. Антоні ван Левенгук 1680 ті Удосконалив мікроскоп, уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, еритроцитів крові Ян Пуркіньє 1825 Відкрив ядро Роберт Броун 1831 Дослідив і описав ядро в рослинних клітинах. Матіас Шлейден, Теодор Шванн 1838-1839 Засновники клітинної теорії, основне положення якої — усі живі організми складаються з клітин Прийом "Аукціон ідей"(краща ідея буде продана за 12 балів) - Обговорення досліджень вчених, їх вплив на розвиток і формування біології як науки. ІV. Узагальнення та систематизація знань Гра «Ти — мені, я — тобі». Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання. V. Домашнє завдання (слайд 25) Опрацювати § 5. Перевірка знань ст. 23. VI. Підбиття підсумків уроку, аргументація оцінок. Урок № 6 Дата:____________ Тема: Метод світлової мікроскопії. Мета: :- поглибити знання учнів про методи вивчення організмів, ознайомити з методом світлової мікроскопії, збільшувальними приладами: світловим мікроскопом, ручною лупою, штативною лупою, правилами роботи з ними; - продовжити формувати в учнів наукове розуміння необхідності і оволодіння методами дослідження організмів для вивчення їх будови і процесів життєдіяльності, переконати учні в значущості цих знань для і людини, створення сприятливих умов для існування організмів, їх життєдіяльності, охорони і збереження; - формувати в учнів уміння і навички роботи з мікроскопом, виконувати практичну роботу, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, бережливе ставлення до обладнання. Обладнання: лупи, мікроскопи, шматочки м'якоті кавуна, яблука, помідора; водорість, постійні мікропрепарати рослинних клітин; таблиці «Будова рослинної клітини», таблиці із зображенням клітин і тканин різних організмів, перших збільшувальних приладів і сучасних, фотографії електронного мікроскопа і клітин, зроблених за його допомогою, електронні засоби зображення клітин різних організмів, комп'ютер, мультимедійний проектор. Базові поняття та терміни мікроскоп, лупа,клітина. Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок. Методи навчання: інформаційно-рецептивні, практичні. План уроку: І. Організаційний етап………………………………………………….2 хв. ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань…......7 хв ІІІ. Мотивація навчальної діяльності …………………………………..5 хв ІV. Вивчення нового матеріалу. Пр.р № 1……………..……….….…....25 хв. V. Узагальнення та систематизація знань………………………..…….5 хв. VІ Підбиття підсумків уроку ………………………………..….…...2 хв. VІІ. Домашнє завдання ………………………………………….....1 хв. Хід уроку. І. Організаційний етап. ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань. IІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети і завдань уроку. Рослини, гриби, тварини, бактерії - живі організми. Вони живляться, дихають, ростуть розвиваються. Як відбуваються ці процеси в одноклітинних і багатоклітинних організмах? На це питання ми обов'язково знайдемо відповідь, але пізніше. Спочатку треба вивчити їх мікроскопічну будову і першим кроком до цього буде знайомство з будовою збільшувальних приладів і правилами роботи а ними. Самі вони дадуть нам змогу зазирнути всередину клітини і вивчити її будову. Завдання уроку. 1. Вивчити будову збільшувальних приладів. 2. Ознайомитися з правилами роботи з мікроскопом. 3. Навчитися налаштувати шкільний оптичний мікроскоп те отримувати чітке зображення мікроскопічного об'єкта. 4. Навчитися замальовувати біологічні об'єкти. IV. Вивчення нового матеріалу. 1. Лупи - найпростіші збільшувальні прилади, знайомство з будовою ручної і штативної лупи, їх збільшувальні можливості і використання в роботі - розповідь з елементами бесіди демонстрація будови ручної і штативної лупи, розглядання м'якоті плодів за допомогою лупи; робота з мал. 25 (с. 24), демонстрація таблиць, картин, електронних засобів навчання із зображенням клітин різних організмів; доповіді учнів. 2. Мікроскоп - прилад для глибшого вивчення будови клітин. Знайомство з походженням слова «мікроскоп», особливості будови і правила роботи зі світловим мікроскопом - розповідь, демонстрація будови шкільного світлового мікроскопа. Знайомство з «Правилами роботи зі світловим мікроскопом» (с. 26); виконання учнями під керівництвом учителя практичної роботи «Будова світлового мікроскопа та робота з ним». I. Вступна бесіда - рекомендації щодо виконання роботі (перша робота в 6-му класі); II. Контроль і допомога під час виконання учнями роботи. Ш. Рекомендації для формулювання висновків на підставі виконаної роботи; обговорення з учнями варіантів висновків, запис їх у зошиті. 3. Електронний мікроскоп - дослідження дрібних структур клітини, значення, використання в дослідженнях, принципіальні відмінності роботи електронного мікроскопа від світлового - розповідь, робота з мал. 28 (с. 31); демонстрацій фотографій клітин, зроблених за допомогою електронного мікроскопа. V. Узагальнення та систематизація знань. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. А. Закріплення вміння працювати з мікроскопом: 1-2 учня біля стола вчителя розповідають про будову мікроскопа, демонструють правила роботи з ним. Б. Бесіда за запитаннями: 1. Які прості збільшувальні при лади ви знаєте? 2. Що можна роздивитись за допомогою лупа? 3. Чому шкільний мікроскоп називають світловим? 4. Що вві побачили, розглядаючи запропонований вам об'єкт? 5. Як підрахувати, у скільки разів збільшує світловий мікроскоп? Зробити висновок: 1. Яке значення для вивчення організмів мають збільшувальні прилади? 2. Які положення клітинної теорії підтверджує наука цитологія? VІ. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів, рефлексія. VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 6, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 28-29 підручника. Урок № 7 Дата_________ Тема: Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях. Практична робота № 2 «Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа». Мета: ознайомити учнів із основними компонентами клітин, які можна спостерігати на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях; розвивати вміння робити аналіз інформації та використовувати набуті раніше знання; виховувати розуміння єдності всього живого. Тип уроку: комбінований. Обладнання: лупи, мікроскопи, шматочки цибулі; таблиці «Будова рослинної клітини», таблиці із зображенням клітин і тканин різних організмів, перших збільшувальних приладів і сучасних, фотографії електронного мікроскопа і клітин, зроблених за його допомогою, електронні засоби зображення клітин різних організмів, комп'ютер, мультимедійний проектор. План уроку: І. Організаційний етап………………………………………………….2 хв. ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань…......7 хв ІІІ. Мотивація навчальної діяльності …………………………………..5 хв ІV. Вивчення нового матеріалу. Пр.р № 2……………..……….….…....25 хв. V. Узагальнення та систематизація знань………………………..…….5 хв. VІ Підбиття підсумків уроку ………………………………..….…...2 хв. VІІ. Домашнє завдання ………………………………………….....1 хв. Хід уроку І. Організація класу. ІІ. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів. Гра 1 « Біологічний диктант» на знання будови мікроскопа. 1.Мікроскоп збільшує у …….разів (десятки, сотні і тисячі). 2.Головною частиною мікроскопу є ……(збільш. стекла) 3.Збільшувальні стекла закріплені в трубку, назва якої …(тубус). 4.Верхня частина трубки …….(окуляр) 5.Нижня частина трубки …….. (об’єктив). 6.Об’єкт для дослідження кладуть на … (предметний столик). 7.В центрі предметного столика є .. (отвір) для проходження променів. 8.Під предметним столиком розміщене ….(дзеркальце) для уловлювання променів. 9.Для наведення різкості наявні …. (гвинти). 10.Всі частини мікроскопу прикріплені до …….. (штативу). Гра 2 «Інформаційні каруселі». Вам було домашнє завдання відшукати слова із морфемою «мікро», пояснити їх значення. Два учні біля дошки пишуть слова. Мікробіологія (живі) Мікрохірургія Мікрофлора (рослини) Мікроспорофія Мікроби (біос живий) Мікроскоп Мікроворсинки Мікрохвилі Мікроманіпулятор Мікроклімат Мікроінструменти Мікрофон Мікрометр Мікрордоза Мікроорганізми Мікродобриво Мікро... Мікроеволюція Мікрорайон Мікро... Мікроавтобус Мікроцефологія Мікроелементи Мікропроцесор Учитель: Не всі слова із «мікро» мають мікроскопічні розміри, як це обумовлюють застосовуючи слово грецького походження. До деяких слів додають цей термін через невеликий з масштабом, розмірами або дозами властивості. Доречі, на небі є сузір'я, що має назву «Мікроскоп». ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Клітини є цеглинками, з яких зводиться будівля рослини. (К. Тимірязєв) Російський учений Климент Аркадійович Тимірязєв (1843–1920) присвятив життя вивченню складних явищ, які відбуваються в зелених рослинах. У праці «Життя рослин» К. Тимірязєв наголошував: «Переконатися в тому, що рослина складається з клітин, можна за допомогою простих засобів. Придивіться, наприклад, до тонкої скибки стиглого кавуна і ви побачите, що вона складається з дуже розсипчасто зв’язаних між собою міхурців, які нагадують ікринки чи бісер. Це — клітинки, які в м’якоті зрілих плодів зазвичай утрачають взаємозв’язок, стають вільними». І сьогодні ми розглянемо будову цих клітин. Клітини бувають Прокаріотичні Еукаріотичні 1.Будова прокаріотичних клітин. 2.Будова еукаріотичних клітин. Існує дві ступені організації клітини: прокаріотична клітина (від грец. pro - до, karion - ядро) - не має ядра (у прокаріотів - бактерій і синьо-зелених водоростей) і еукаріотична клітина (від грец. ey - повністю, добре) - має ядро (в усіх інших одно- і багатоклітинних організмів). ІV. Виконання практичної роботи № 2. (учні працюють з зошитом для практичних робіт) V. Підсумки уроку. Оцінки. VІ. Д.з. прочитати матеріал підручника. Урок № 8 Дата_____________ Проміжне контрольне оцінювання з теми «Вступ. Клітина.» І варіант. І рівень. Тести. (0,5 бала кожне) 1.Мікроскоп був винайдений наприкінці: а) XVІ- століття б) XVІІ - століття в)XVІІІ – століття г)XІX-століття 2. Термін «Клітина» запропонував: а) М.Шлейден; б) Т. Шван; в) Роберт Гук; г)Р.Вірхов. 3. Відкрив ядро у рослинних клітинах: а) Роберт Броун; б) Антоні ван Левенгук; в) Ернст Руска; г) Роберт Гук 4.Бактерії відкрив: а) А.Клод; б) Антоні ван Левенгук; в) Р. Вірхов; г) Т. Шван 5. Створив прототип електронного мікроскопа : а)Ернст Руска; б) Р. Вірхов; в) Роберт Броун; г) Роберт Гук; 6. Клітинну теорію сформулювали: а)Т. Шван і М.Шлейден; б)Р. Вірхов; в)Антоні ван Левенгук; г) Ернст Руска 7. Структурною і функціональною одиницею всього живого є: а) хлоропласт; б) цитоплазма; в) клітина; г) ядро. 8. Укажіть здатність живих організмів сприймати впливи навколишнього середовища і певним чином відповідати на них: а) подразливість; в) рух; б) живлення; г) виділення. 9. Укажіть кратність збільшення мікроскопа, у якого на окулярі є позначка «20х», а на об’єктиві — «80х»: а) 1000; б) 1600; в) 2500; г) 4000; д) 6000. 10. Назвіть основні частини світлового мікроскопа: а) предметний столик; б) об’єктив; в) штатив; г) окуляр; д) тубус; е) діафрагма; є) предметне скельце 11. Укажіть складові частини клітини: а) оболонка; б) шкірка; в) продихи; г) цитоплазма; д) ядро; е) судини. 12. Вкажіть назву структури клітини, які заповнені клітинним соком: а) вакуолі; в) органели; б) хромосоми; г) включення. ІІ рівень. (1 бал.) 13. Якою цифрою позначено вакуолі і клітинну оболонку в клітині ? 14. Установіть відповідність між властивостями організмів і їх характеристикою. 1 живлення 2 виділення 3 ріст 4 подразнення А) збільшення розмірів і маси організмів Б) здатність організмів переходити із стану спокою в активний стан В) забезпечення організму поживними речовинами Г) поглинання кисню з повітря Д) видалення з організму продуктів життєдіяльності 15. Перерахуйте основні органели клітини. ІІІ рівень. (3 бали.) 16. Доведіть, що рослинна клітина жива. Проміжне контрольне оцінювання з теми «Вступ. Клітина.» ІІ варіант. І рівень. Тести. (0,5 бала кожне.) 1.Одноклітинні тварини та водорості відкрив : а) А.Клод; б)Антоні ван Левенгук; в) Р. Вірхов; г) Т. Шван 2. Відкрив цитоплазму у рослинних клітинах : а) Роберт Броун; б) Антоні ван Левенгук; в) Ернст Руска; г) Роберт Гук 3.Клітинну теорію сформулювали: а)Т. Шван і М.Шлейден; б)Р. Вірхов; в)Антоні ван Левенгук; г) Ернст Руска. 4.Мікроскоп був винайдений наприкінці: а) XVІ- століття б) XVІІ - століття в)XVІІІ – століття г) XІX - століття 5. Термін «Клітина» запропонував: а) М.Шлейден; б) Т. Шван; в) Роберт Гук; г) Р.Вірхов. 6. Розробив модель електронного мікроскопа : а) Роберт Броун; б) Антоні ван Левенгук; в) Ернст Руска; г) Роберт Гук 7. Укажіть назву науки про рослини: а) зоологія; б) ботаніка; в) математика; г) хімія. 8. Оберіть процес отримання живими організмами поживних речовин з довкілля: а) подразливість; б) живлення; в) розмноження; г) рух; д) виділення. 9. Назвіть прилад, який збільшує зображення об’єкта дослідження в десятки і сотні тисяч разів: а) лупа; б) штативна лупа; в) світловий мікроскоп; г) електронний мікроскоп. 10. Укажіть кратність збільшення мікроскопа, у якого на окулярі є позначка «10х», а на об’єктиві — «60х»: а) 100; б) 160; в) 250; г) 400; д) 600. 11. Укажіть складові частини клітини: а) оболонка; б) шкірка; в) продихи; г) цитоплазма; д) ядро; е) судини. 12. Вкажіть назву структури клітини, яка відповідає за спадкову інформацію: а) вакуолі; в) органели; б) ядро; г) включення. ІІ рівень (1 бал кожне) 13. Якою цифрою позначено ядро і цитоплазму в клітині ? 14. Установіть відповідність між властивостями організму та їх характеристикою. 1 дихання 2 розмноження 3 обмін речовин 4 рух А) поглинання з навколишнього середовища необхідних речовин, використання їх і виділення в середовище продуктів життєдіяльності Б) збільшення розмірів та об'єму тіла В) переміщеная організмів у просторі Г) засвоєння кисню з повітря Д) відтворення собі подібних 15. Перерахуйте основні елементи світлового мікроскопа. ІІІ рівень. (3 бала.) 16. Чи належать віруси до живої природи? Відповідь обгрунтуйте. Урок № 9 Дата____________ Тема: Будова рослинної і тваринної клітин. Лабораторне дослідження «Будова клітини листка елодеї Мета. Освітня. Розширити знанняучнів про клітинну будову організмів, зосередивши увагу на будові рослинної і тваринної клітин та провівши лабораторне дослідження про будову клітин водної рослини елодеї; розкрити особливості, характерні лише для рослинної клітини. Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою на прикладі рослинних і тваринних клітин, прикладі клітин елодеї у порівнянні з клітинами луски цибулі; уміння виділяти суттєве у матеріалі, що вивчається та робити відповідні висновки і узагальнення. Виховна. Виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у вивченні клітинної будови організмів та мікроскопічних досягнень. Тип уроку. Засвоєння нових знань. Форма уроку. Урок – практикум.. Місце уроку в навчальній темі. Поточний. Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно - рецептивні: а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. в) практичний: виконання лабораторного дослідження. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з посібників нових знань. 2. Репродуктивний. Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення. 4.Візуальний: схематичні малюнки. 5. Інтерактивні: карусель, акваріум, коло ідей. 6. Когнітивні: емпатії, метод фактів, метод прогнозування. 7. Креативні: метод образної картинки, метод «Якби …» 8.Сугестивний: музика та складання синквейнів про елодею. 9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження. Міжпредметні зв язки: література, природознавство, історія. Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, динамічний посібник «Клітина», м\м дошка. Основні поняття та терміни: плазматична мембрана, цитоплазма, органели, ЕПС, Апарат Гольджі, мітохондрія, пластиди, хлоропласти, хромопласти, лейкопласти, вакуолі, ядро. ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Усне повторення знань про правила роботи з мікроскопом та мікропрепаратами: 1. Постійні мікропрепарати виготовляють для: а) негайного використання; б) тривалого зберігання. 2. Метод виготовлення тимчасових мікропрепаратів дає змогу детально вивчати: а) окремі процеси життєдіяльності клітини; б) усі структури клітини. ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Метою даного уроку буде розібратися у будовах рослинної і тваринної клітин та знайти ознаки їх подібності та відмінності. ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. На початку уроку клас поділяється на дві групи: «Рослинна клітина» і «Тваринна клітина». Спочатку розглядаємо клітини на таблицях, малюнках, слайдах. Вивчаємо їх, зосереджуючи увагу на кожній органелі. Продовжуємо вивчення рослинної і тваринної клітин коли кожен учасник відповідає за одну складову частинку, визначаючи їхню назву, форму та значення в клітині. По можливості використати якомога різноманітніший роздатковий матеріал із зображенням рослинної і тваринної клітин.При вивченні будови цих клітин учні заповнюють порівняльну таблицю. ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. Лабораторне дослідження «Будова клітини листка елодеї» Заповнення схеми «Спільне у клітинах V. Узагальнення та систематизація знань. VІ. Підведення підсумків уроку. VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Урок № 10 Дата____________ Тема: Внутрішнє середовище клітини: цитоплазма та її включення. Лабораторне дослідження №2 «Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї». Мета: ознайомити учнів з внутрішнім середовищем клітини, із основними шляхами надходження речовин у клітину; розглянути важливість руху цитоплазми для життєдіяльності клітини; розвивати вміння аналізувати та робити висновки. Тип уроку: комбінований. План уроку: І. Організаційний етап………………………………………………….2 хв. ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань…......7 хв ІІІ. Мотивація навчальної діяльності …………………………………..5 хв ІV. Вивчення нового матеріалу. Л.р № 2……………..……….….…....25 хв. V. Узагальнення та систематизація знань………………………..…….5 хв. VІ Підбиття підсумків уроку ………………………………..….…...2 хв. VІІ. Домашнє завдання ………………………………………….....1 хв. Хід уроку І. Організація класу. ІІ. Перевірка д.з. Завдання 1. Бесіда 1. Назвіть речовини які потрібні рослинам для підтримання їхньої життєдіяльності? 2. Визначте, які речовини рослини поглинають з повітря? 3. Які речовини рослини вбирають з ґрунту? 4. Які саме органи рослини постачають необхідні їй неорганічні речовини? 5. Які органи рослинного організму постачають органічні речовини? Завдання 2. Біологічний диктант «так» - «ні». 1.Кожна клітина вкрита плазматичною мембраною. 2.Цитоплазма як внутрішнє середовище об’єднує в єдине ціле всі клітинні структури. 3.Рослинна і тваринна клітини нічим не відрізняються. 4.Внутрішній вміст клітини називається целюлозою. 5.Процеси перетворення енергії в клітині властиві к. Гольджі. 6.У хлоропластах наявний хлорофіл. 7.Хромопласти зеленого забарвлення. 8.У лейкопластах запасаються поживні речовини. 9.У клітинах наявний клітинний скелет. 10.Не всі структури клітини є постійними, є також непостійні. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Проблемне запитання: - Чи необхідне надходження речовин у рослину так як це необхідно людині, щоб підтримувати життєдіяльність? ІV. Вивчення нового матеріалу. 1.(Розповідь вчителя). Цитоплазма – внутрішній вміст клітини. Властивості та функції цитоплазми. 2. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Який хімічний склад клітин?», розгляньте мал. 37 (с. 36) і підготуйте відповіді на запитання ( запитання написано на дошці : 1. Які речовини переважають у живому вмісті клітини? 2. Охарактеризуйте їх значення для життя клітина. 3. Звідки клітина отримує енергію для процесів життєдіяльності? V. Узагальнення та систематизація знань учнів. 1. Лабораторне дослідження № 2. Тема. Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї. Мета: спостерігати рух цитоплазми в рослинних клітинах. Обладнання й матеріали: мікроскоп, предметні й накривні скельця, пінцети, фільтрувальний папір, молоді листки елодеї, тепла вода (37–40 °С). Хід роботи Теоретичні відомості Рослину елодеї до експерименту слід помістити на сонячне світло. При хмарній погоді її необхідно освітлювати за допомогою настільної лампи. Рух цитоплазми забезпечується компонентами цитоскелета — мікротрубочками, мікрофіламентами. При низьких температурах і нестачі енергії рух цитоплазми припиняється. Спостереження за рухом цитоплазми в клітинах листя елодеї. 1. Приготуйте препарат листка елодеї: покладіть листок елодеї на предметне скло в краплю води, накрийте накривним скельцем. 2. Розгляньте препарат при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа. За допомогою мікрометричного гвинта налаштуйте мікроскоп таким чином, щоб було видно один шар витягнутих клітин. 3. Замалюйте побачене. Позначте на малюнку клітинну стінку, цитоплазму, хлоропласти як округлі тільця зеленого кольору. 4. Поспостерігайте за рухом цитоплазми й пластид уздовж стінок. Якщо руху не видно, препарат можна підігріти (не більше ніж до 40 °С) або капнути з одного боку накривного скла теплої води, приклавши фільтрувальний папір з іншого боку. 5. Замалюйте дві - три клітини, стрілками покажіть напрямок руху цитоплазми в них. 6. Зробіть висновки, давши відповіді на запитання. 1. Яке значення руху цитоплазми в життєдіяльності клітини? 2. Укажіть правильні твердження. 1. Цитоплазма – внутрішнє рідке середовище клітини. (так) 2. Живі клітини містять 25% води. (ні) 3. Усі клітини мають різний хімічний склад. (ні) 4. До органічних речовин належать вода та білки. (ні) 5. білки, жири, вуглеводи утворюють у клітині включення. (так) 6. Речовини, що надійшли до клітини, змінюються. (так) 7. Речовини в середині клітини не рухаються. (ні) 8. У цитоплазмі клітини є своєрідний скелет. (так). VІ. Підсумки. Оцінки. VІІ. Д.з. читати § підручника; підготувати відповідь на запитання: - Чим органели відрізняються від включень? Урок № 11 Дата_______________ Тема: Основні органели клітини. Лабораторна робота № 2. Мета: - продовжити вивчення будови рослинної клітини, ознайомити з особливостями будови І функцій її основних органел: мітохондрій та пластид, будовою вакуоль, продовжити формування уявлення про взаємозв'язок їх будови і функцій; ознайомити учнів з типами пластид, їх перетворенням, значенням у житті клітини; Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань. Наочність ти обладнання: таблиці "Будова рослинної клітини", "Будова тваринної клітини", колекції електронних зображень клітин рослин і тварин, натуральні об'єкти: коренеплоди моркви, буряку, бульби картоплі, цибулина, плоди калини, журавлини, горобини, колекція осіннього листя рослин з різним забарвленням «Барви осені», саморобна таблиця - зразок поступової зміни забарвлення жнетків від зеленого кольору до кольорів осені; репродукції картин «Золота осінь», електронні колекції зображень клітин різних типів ти їх структур, комп'ютер, мультимедійний проектор. Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення тими і завдань уроку. Продовжимо екскурсію в уже добре вияйоме нам місто - клітину. Ми знаємо, що цитоплазма, яче повітря міста, заповнюс вось простір клітини, об'єднує всі оргапели І забезпечує їхню взаємодію, що в свою чергу авбозпочус життєдіяльність клітини. Що потрібно для життєдіяльності клітини, для того щоб місто-клітина, або біохімічна лабораторія, працювали Ідеально? Насамперед енергія. Ви добре знаєте, що без енергії не може працювати жоден при-ляд, жоден живий організм, жодна клітина. Звідки клітина отримує енергію? Які мешканці міста її виробляють, перепорюють 1 як використовують? Багато важливих 1 цікавих яалитань. Треба знайти на них відповіді. Завдання уроку. 1. Визначити будову І функції основних органел клітини. 2. Ознайомитися з видами пластид рослинної клітини, їх жярактернимн особливостями. 3. Визначити особливості будови І функцій вакуоль. П. Вивчення нового матеріалу. 1. Мітохондрії - "електричні станції" клітини, їх будова, кількість у клітинах різного типу, залежність числа мітохон-дрій від активності клітини, функції мітохондрій - розповідь, робота з мал. 40 (с. 44), таблицями, фотографіями, колекціями електронних зображень клітин різних типів І мітохондрій. 2. Пластиди рослинних клітин; хлоропласти, особливості їх будови, функції, наявність у хлоропластах зеленого пігмеяту хлорофілу, його роль у процесі фотосинтезу; характеристика процесів утворення, використання і запасання органічних речовин; - розповідь, робота з мал. 41 (с. 40), таблицями, фотографіями, колекціями електронних зображень рослинних клітин І хлоропластів. 3. Типи пластид рослинних клітин: хромопласти, лейкопласти, їх забарвлення, склад, функції, особливості перетво-j рення пластид одного типу на іншій, закономірності цього перетворення - розповідь з елементами бесіди, демонстрація; колекції «Барви осені», саморобного гербарного аркуша з колекцією листків з поступовою зміною їх забарвлення, бульб картоплі, цибулини, яскраво забарвлених плодів, таблиць, фотографій, колекцій електронних зображень листків з рівним осіннім забарвленням; репродукції картин І. Левітака. В. Полєнова "Золота осінь". 4. Вакуолі рослинних клітин, особливості їх будови і розвитку - зміна розмірів, функції в клітині, наявність пігментів. А. Розповідь з елементами бесіди з використанням мал. 43 (с. 41), демонстрація яскраво забарвлених плодів, коренеплодів, таблиць, картин, фотографій, колекцій електронних зображень рослин з різними типами вакуоль. Б. Робота з підручником за завданням: прочитайте текст підручника на с. 41, роздивіться мал. 43 і підготуйте відповіді на запитання: 1. Що таке вакуолі рослинних клітин? 2. Яку вони мають будову? 3. Чим вони заповнені? 4. Чому. клітини плодів вишні, пелюстки квіток, коренеплоди, мяодя багатьох рослий мають різне забарвлення? 5. Як змінюються] розміри вакуоль? Чому? III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. А. Бесіда за запитаннями: 1. Яку будову мають мітохондрії? 2. Які функції вони виконують? 3. Назвіть типи пластид. 4. Які з них беруть участь у фотосинтезі? 5. Яку будову мають хлоропласти? 6. Що таке хлорофіл? 7. Яка його роль у процесі фотосинтезу? 8. Чим лейкопласти і хромопласти відрізняються від хлоропластів? 9. Які перетворення можуть відбуватися э пластидами? 10. Яка будова 1 функції вакуоль? Б. Робота з тестовими завданнями на с 42. IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: 1. Мітохонлрії і хлоропласти відіграють важливу роль у постачанні клітини енергією. Чим різняться функції цих органел? 2. Чому зеленіють бульби картоплі, які тривалий час перебували на світлі? V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів. VI. Рефлексія. Біологія 6 клас. Органели клітини VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 10, підготувати відповіді на запитаним підручника (с. 43). Повторити «Правила користування мікроскопом», з § 7«Правила виготовлення тимчасових мікропрепаратів». Урок № 12 Дата_____________ Тема: Ядро клітини Мета:- сформувати в учнів знання про ядро як важливий компонент клітини, ознайомити з його будовою, функціями і роллю в клітині: визначити будову хромосом, особливості їх стану в різні періоди життя клітини і значення у передачі спадкової інформації від материнської клітини до дочірніх, визначити роль ядерця в житті клітини; - на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, їх переконань у можливостях пізнання будови і функцій найменших структур організму і значення знань про них у вивченні живою; - продовжити формування вмінь і навичок працювати з малюнками підручника, аналізувати матеріал, встановлювати взаємозв'язки між будовою структур клітини і їх функціями, застосовувати набуті знання для виконання самостійної роботи, працювати в групах; виховувати взаємоповагу у спільній діяльності Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний. Тип уроку: урок формування нових знань. Наочність та обладнання: таблиці «Вудова рослинної клітини». «Вулопа тваринної клітини», фотографії, колекції електронних зображень різних типів клітин, ядра, його компонентів, комп'ютер, мультимедійний проектор, Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Повернімося до ідеального міста і пригадаймо, що це місто, у якому все працює алагоджено і бездоганно. Хто керує цією злагодженою роботою, що є центром управління всіх процесів, які відбуваються в крихітній комірці живого? Це ядро клітини. Саме від нього надходять накази до кожної органели, саме тут приймаються всі рішення, пов'язані Із життєдіяльністю клітини цього ідеального міста, екскурсію по якому ми завершуємо, познайомившись з особливостями будови, значенням ядра і його компонентів для життєдіяльності клітини. Завдання уроку. 1. Визначити особливості будови і функцій ядра клітини. 2. З'ясувати функції складових ядра: ядерної оболонки, ядерного соку, хромосом. 3. Ознайомитися з особливостями будови і складом хромосом. 4. Визначити роль хромосом у клітині. II. Вивчення нового матеріалу. 1. Ядро - центр керування процесами життєдіяльності клітини; формування поняття про ядерні і без'ядерні клітини, тривалість життя без'ядерних клітин розповідь, робота з мал. 45 (с. 43), таблицями, картинами, електронними колек-і діями із зображенням будови ядерних і без'ядерних клітин. 2. Будова ядра; особливості будови і функцій його склалових: ядерної оболонки, ядерного соку, хромосом, ядерця; формування поняття про утворення хромосом і стану хромосом під час поділу материнської клітини - розповідь, робота з мал. 46 (с. 44), демонстрація таблиць, електронних засобів нявчання. 3. Формування знань про основні функції ядра: 1) зберігання спадкової інформації; 2) ядро - центр керування процесами життєдіяльності клітини; формування поняття про роль нуклеїнових кислот у синтезі білків у клітині; ядерця, їж склад і функції - утворення складових рибосом, роль рибосом в утворенні білків - розновідь, демонстрація таблиць, фотографій, електронних колекцій зображень клітин і їх структур. III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. А. Бесіда за запитаннями: 1. Назвіть складові ядра. 2. Яку будову має ядерна оболонка? 3. Які функції вона виконує? 4. Поміркуйте, у чому проявляється взаємозв'язок будови ядерної оболонки та її функцій. 5. Який склад має ядерний сік? 6. Що таке ядерця? Які функції вони виконують? 7. Яка будова І функції хромосом? 8. Назвіть функції ядра. Б. Робота с тестовими завданнями на с. 44 підручника. IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питання: Чому в клітин, які не мають ядра, обмежений термін життя? V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів. VI. Рефлексія. Біологія 6 клас. Ядро клітини VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати; текст §11, підготувати відповіді на запитання на с. 45, повторити текст § 8-10. Урок № 13 Дата____________________ Тема: Утворення нових клітин. Ріст клітин Мета: розкрити особливості поділу та росту клітин; підвести учнів до висновку, що завдяки поділу клітин і їх розтягненню відбувається ріст усього організму; розвивати логічне мислення та вміння працювати з підручником, формувати навички самоаналізу, уміння формулювати висновки; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи, працелюбність, культуру спілкування. Завдання: вивчити основні функції клітини — ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем; вміти характеризувати ріст клітин; пояснювати роль хромосом у поділі клітин,з’ясувати біологічне значення поділу клітин. Тип уроку: комбінований Основні поняття та терміни: клітинний цикл, стадія росту, стадія поділу, хромосома. Обладнання та матеріали: мультимедійна презентація, таблиця «Поділ клітини». Хід уроку І. Організація роботи Вчитель вітається з учнями, перевіряє їхню готовність до уроку. ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання 1. Робота з дидактичними картками Установити відповідність між сполуками, які входять до складу клітин, та їхніми характеристиками. Сполука Характеристика 1 целюлоза А становить 1–1,5 % маси клітини 2 мінеральна сіль Б надає солодкого присмаку плодам 3 крохмаль В надає клітині пружності, визначає її форму 4 вода Г відкладається про запас у насінні злаків Д основний компонент клітинних стінок рослинних клітин Установити відповідність між сполуками, які входять до складу клітин, та їхніми характеристиками. Сполука Характеристика 1 білки А впливають на всі ланки обміну речовин, регулюючи процеси життєдіяльності 2 ліпіди Б забезпечує транспорт по рослині різноманітних сполук 3 цукри В надають солодкого присмаку плодам 4 вода Г відкладаються про запас у бульбах картоплі Д найпоширеніші їхні представники — жири 2. «Тести для друга». Учні обмінюються тестовими завданнями, які склали вдома, і виконують їх. 3. «Розумний куб». Запитання на гранях куба: 1. Які основні процеси життєдіяльності клітини? 2. Які хімічні елементи переважають у складі рослинних клітин? 3. Які сполуки належать до органічних і не органічних? 4. Яке значення органічних речовин у клітині? 5. Яку особливість має цитоплазматична мембрана? 6. Як впливає на цитоплазму нестача води? ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів «Поетична хвилинка» Ми чуємо часто «Клітина жива» А як же вона вимовляє слова? Як ходить в крамниці, в кіно, в магазин? Чому для клітини шкідливий бензин? Тепер я вже знаю: рослина – це дім, Де мешкає разом багато клітин, І кожна клітина в рослині жива, І в кожній клітині ядро – голова. Не треба клітинам ходить в магазин, Їх функція – створювать їжу самим. І зайві розмови усі і слова. Як є всі умови – клітина жива. Постановка проблемного запитання — За якими ознаками клітину рослин відносять до живої біологічної системи? ІV. Мотивація 1. Проблемне запитання — Що станеться з клітиною, якщо з неї видалити ядро? 2. Учитель повідомляє тему, разом з учнями визначає завдання уроку. Завдання для учнів: - Утворення нових клітин. - Ріст клітин. V. Засвоєння нових знань Блок 1. Утворення нових клітин 1. Розповідь учителя з демонстрацією слайдів. 2. Фронтальне опитування - Які основні процеси відбуваються в клітині на стадії поділу? - У чому полягає біологічне значення поділу клітин? - Яку роль відіграють хромосоми в поділі клітин? 3. Заповнення таблиці «Поділ тваринної клітини» Фази поділу Події Малюнок Блок 2. Ріст клітин 1. Самостійна робота з підручником (метод «Позначки») 2. Фронтальне опитування - Скільки триває стадія росту? - Які основні процеси в клітині відбуваються на стадії росту? 3. Складання опорного конспекту. VІ. Систематизація й узагальнення 1. Проблемне запитання Учитель повертається до першочергової проблеми уроку. Що станеться з клітиною, якщо з неї видалити ядро? 2. Інтерактивна вправа «Ти — мені, я — тобі». Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання. 3. Вправа «Продовж речення» - Я знаю… - Я вмію… - Я навчився… VІІ. Підведення підсумків, повідомлення домашнього завдання, інструктаж щодо його виконання. Оцінювання учнів. Домашнє завдання: прочитати відповідний параграф підручника , скласти кросворд «Поділ клітин», підготувати повідомлення про М. Шлейдена, Т. Шванна. Урок № 14 Дата______________ Тема: Основні положення клітинної теорії. Мета: завершити вивчення клітини рослин та процесів її життєдіяльності; розкрити основні положення клітинної теорії, як одного із головних відкриттів біологічної науки; розвивати уміння систематизувати та узагальнювати набуті знання на прикладі клітинної будови рослин; виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у цитології. тип уроку. систематизація та узагальнення знань. Хід уроку. І. Організація класу. ІІ. Перевірка д.з. А. «Ромашка». На пелюстках паперової ромашки записані терміни, учні відривають пелюстку і дають визначення терміна. Наприклад: клітина, ріст, розмноження, мітохондрії, ядро, цитоплазма, хлоропласти, органели, включення тощо. Б. «Вірю — не вірю». Учням потрібно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю. 1. Нові клітини, дочірні, утворюються внаслідок поділу материнської. 2. Завдяки поділу клітин і їхньому розтягненню здійснюється ріст усієї рослини. 3. До поділу здатні як молоді, так і старі клітини. 4. У результаті поділу з однієї материнської клітини утворюється чотири дочірні. 5. Вміст клітини (цитоплазма, органели) рівномірно розподіляється між дочірніми клітинами. 6. Дочірні клітини не повторюють властивостей материнської клітини. 7. Тривалість життя клітин різна. 8. У молодій клітині зазвичай є одна велика вакуоля, а цитоплазма з ядром прилягає до клітинної оболонки. 9. Клітини всіх живих організмів мають різний хімічний склад. 10. На світлі швидкість руху цитоплазми збільшується. 11. Під час поділу материнської клітини спадкова інформація передається дочірнім. 12. Обмін речовин між клітиною та навколишнім середовищем забезпечують клітинна оболонка і цитоплазма. Відповіді: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 + + - - + - + - - + + + ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя Для розуміння ролі клітини в живих організмах величезне значення мали праці ботаніка Матіаса Шлейдена і зоолога Теодора Шванна. Теодор Шванн, проаналізувавши всі існуючі на той момент знання про клітинну будову живої природи, сформулював першу версію клітинної теорії. Сьогодні на уроці ми спробуємо повернутись у той час і самостійно сформулювати її положення. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку. ІV. Вивчення нового матеріалу План пояснення нового матеріалу 1. Основні положення клітинної теорії Т. Шванна. (Повідомлення учнів, розповідь учителя, бесіда, складання опорного конспекту.) 2. Основні положення сучасної клітинної теорії. (Самостійна робота учнів з підручником, складання опорного конспекту.) V. Узагальнення та систематизація знань «Біологічний футбол». Учень ставить запитання та називає ім’я учня, який дає на нього відповідь. У випадку, коли відповідь правильна, учень, який її дав, називає своє запитання та ім’я іншого учня, який на нього буде відповідати, і так далі. VІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінки. VІІ. Домашнє завдання: - читати матеріал підручника, повторити § 5 – 12; - скласти 10 тестових запитань з теми «Клітина» (не менше 4 відповідей) ; - одне творче завдання (кросворд, казка, вірш, загадка, ребуси) з даної теми. Урок № 15. Дата____________ Тема: Узагальнення знань з теми «Клітина». Мета: узагальнити, систематизувати, проконтролювати та відкоригувати набуті учнями знання з теми «Клітина»; сприяти усвідомленню учнями того, що з найменших «цеглинок» складаються живі організми; розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння аналізувати, співставляти, творчо розв’язувати поставлені завдання; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між будовою та функціями; створювати атмосферу співробітництва та співдружності, виховувати етично-ціннісне ставлення до природи, формувати культуру здорового способу життя. Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань. Хід уроку І. організація класу. ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. (урок проводиться у вигляді змагання, де учні за свої вірні відповіді отримують бали.) ІІІ. Проведення змагання. 1. Захист творчого завдання. 2. « У світі термінів» (на картках записані терміни з цієї теми, учні по-черзі дають визначення термінам). 3. «Знайди помилку» (є текст, в якому потрібно знайти помилки, закреслити їх і в дужках написати правильні слова.) 1.Щоб знайти загальну кратність збільшення мікроскопа, необхідно додати ( перемножити) показники збільшення об’єктива й окуляра. 2. Основна речовина, яку містить вакуоля, - це сіль ( вода). 3. Клітинний цикл включає три (дві) стадії. 4. При фотосинтезі рослинна клітина поглинає кисень (вуглекислий газ). 5. Лейкопласти надають рослинним клітинам зеленого (безбарвного) кольору. 6. Клітинна мембрана – це органела (структура), яка є в будь-якій клітині. 4. «Відповідне місце» (на аркуші записані речовини, що входять до складу клітини. Ваше завдання розмістити речовини на дві групи: «Органічні речовини», «Неорганічні речовини». Приклад речовин: кисень, білки, жири, вода, вуглекислий газ, вуглеводи, мінеральні солі, нуклеїнові кислоти. 5. Письмова робота. (Тест. Вибери одну правильну відповідь із запропонованих.) І варіант 1. Біологія – це наука, що вивчає: а) мінерали; б) живі істоти; в)хімічний склад води; г)газовий склад повітря. 2. Укажіть процес, пов’язаний з збільшенням маси і розмірів організму: а)дихання; б) ріст; в)живлення; г)подразнення. 3. Термін «клітина» вперше використав: а) Антоні ван Левенгук; б) Роберт Гук; в) Ян Пуркиньє; г) Роберт Броун. 4. Цитоплазмою називають: а) увесь внутрішній вміст клітини; б) внутрішній вміст клітини за винятком ядра та органел. 5. Енергетичними станціями клітини є: а) лейкопласти; б) хромопласти; в) вакуулі; г) мітохондрії. 6. Основна функція лейкопластів: а) здійснення фотосинтезу; б) запасання поживних речовин; в) збереження форми клітини; г) транспортування речовин у клітину. 7. Укажіть складові клітини, які забезпечують передачу спадкової інформації: а) хромосоми; б) вакуолі; в) ядерця; г) рибосоми. 8. Безперервність життя на Землі забезпечується: а) ростом клітин; б) розмноженням клітин; в) обміном речовин; г) подразливістю клітин. 9. Клітинна оболонка входить до складу клітин _________ і побудована з _________. 10. Живлення рослин відбувається при допомозі процесу ________________. Такий тип живлення називається _________________. 11. Запиши числами ознаки за якими живих організмів можна відрізнити від неживих: 1. Рух; 2. Подразливість; 3. Живлення; 4. Розвиток; 5. Обмін речовин; 6. Ріст; 7. Дихання; 8. Розмноження; 9. Перетворення енергії; 10 Мають клітинну будову. Запиши відповідь на одне з двох запропонованих завдань. 12. Чому іноді клітину порівнюють з фабрикою? 13. Положення клітинної теорії. УРОК № 16 ДАТА ________ ТЕМА: ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТЕМИ: «ВСТУП. КЛІТИНА.» Мета: перевірити рівень засвоєння знань учнями класу, закріпити набуті знання з даних тем; розвивати вміння аналізувати, шукати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати бережливе відношення до природи. Тип уроку: урок закріплення знань і вмінь. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класної кімнати і учнів до уроку. Перевірка присутніх ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь За допомогою фронтальної бесіди з учнями виявити рівень засвоєння ними основних понять. ІІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності Повідомити учням тему і мету уроку. IV. Виконання контрольної роботи в друкованих зошитах. V. Закріплення знань і вмінь За допомогою схем і таблиць закріпити знання учнів з будови клітини VI. Підведення підсумків VIІ. Надання домашнього завдання - прочитати параграф, - дати відповідь на запитання, - інше.     Урок № 17                                                               дата ____________

Тема          Евглена зелена, амеба,   інфузорія – одноклітинні тварини.

Мета:

-         ознайомити учнів із загальними ознаками представників підцарства Найпростіші, із середовищем їх існування;

-         сформувати в учнів знання про принципи функціонування найпростіших організмів;

-         розвивати  розумові здібності та пізнавальний інтерес,                                   спостережливість; вміння виділяти головне, порівнювати та аналізувати;

-         удосконалювати творчі здібності, формувати комунікативні якості;

-         виховувати інтерес до знань, відповідальність за результати своєї праці; бажання встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до всього живого, як унікальної частини                                   біосфери.

Тип уроку:                   урок засвоєння нових знань.

Методи і прийоми:  прийом конструювання, сенкан, «Редактор»,                                 

Міжпредметні зв’язки: географія, екологія, «Рідний край».

Матеріали та обладнання:  підручник «Біологія» 6клас, таблиці «Підцарство Найпростіші», опорні схеми, електронні засоби, критерії оцінювання, словничок, довідкова  література.

 Поняття і терміни:    найпростіші, амеба, інфузорія, евглена зелена.

Хід уроку

І . Організаційний етап (2 хв.)

ІІ.   Актуалізація опорних знань ( 5 хв.).

1.                        Робота з «німою»  схемою «Будова тваринної клітини» (прийом конструювання)

На дошці розміщено схему та  опорні слова. Учні мають заповнити дану  схему в робочому зошиті

 - Пропоную виконати завдання, яке допоможе пригадати матеріал, без

     знань якого, ми не зможемо приступити до вивчення нової теми.

                 - Заповніть, будь ласка, схеми (завдання на вибір):

     I схема   - Ознаки тваринної клітини;

 

                                                        

-----------------------

-                    Той, хто відчуватиме утруднення, може звернутися до «Довідкового  бюро» 

     (на столах – конверти з картками - опорами  для виконання завдань)        

   Зразок  картки з опорними словами.  

   Органоїди, ядро, вакуоля травна, вакуоля скоротлива, мітохондрія, клітинний рот, хлоропласти, цитоплазма, мембрана.

       Фактори зовнішнього впливу, функції клітини, організм, середовище  існування, спосіб дихання організму.        

ІІІ.   Мотивація навчальної діяльності.  (5 хв.)

       - Ми щойно згадали  будову тваринної клітини.. Ці знання нам будуть необхідні при опануванні теми уроку.

Яких живих істот ми називаємо тваринами? Назвіть тварин яких ви знаєте.

Ми знаємо багато видів тварин, а чи всі тварини схожі між собою.(Демонстрація презентації)

        Завдання уроку:

1. Дізнатися про різноманітність найпростіших.

2. Дати загальну характеристику найпростіших.

3. Визначити систематичне положення даних тварин.

4. Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій.

ІV. Вивчення нової теми. Первинне усвідомлення матеріалу. (18 хв.)

·                        Згадайте, який організм ми називаємо одноклітинним?

Визначення: Одноклітинні організми — група організмів, тіло яких складається з однієї клітини.

·                        Які процеси життєдіяльності притаманні клітині? (Одноклітинні організми, як і багатоклітинні, рухаються, живляться, дихають, реагують на подразники, розмножуються.)

·                        З яких структурних частин складається клітина? (Клітина одноклітинних організмів, як і багатоклітинних, також складається з клітинної мембрани, цитоплазми, ядра (одного або кількох).

Поглиблення теми.

Найдавніші свідоцтва живих одноклітинних організмів були виявлені вченими в Західній Австралії. Як вважають дослідники, знайдені сліди є останками бактерій,  що мешкали на нашій планеті близько 3,43 мільярда років тому. У ті часи атмосфера Землі була практично безкисневою. Знайдено сліди древніх бактерій були в зернах піску, що знаходяться на мілководді.

2. Будова та життєдіяльність амеби протей.

·                        Зовнішня будова та спосіб життя амеби протей.(Мешкає на дні стоячих прісних водойм. Форма клітини непостійна. Вкрита клітинною мембраною.)

·                        Будова амеби протей. (Робота з підручником: визначити структурні частини клітини амеби та функції, що вони виконують: ядро, цитоплазма, скоротливі вакуолі, травні вакуолі).

·                        Особливості руху амеби. (Перегляд відеоматеріалу. Формування понять: несправжні ніжки, амебоїдний рух.)

Визначення:Несправжні ніжки (псевдоподії) - це органели руху і захоплення їжі, які є непостійними виростами цитоплазми.

·                        Як можна визначити спосіб живлення амеби? (Гетеротрофний: готовими органічними речовинами.)

·                        Як ви думаєте, яким чином дихає амеба? (Всією поверхнею тіла.)

Представники підцарства Найпростіші	Середовище існування	Значення найпростіших у природі

3. Будова та життєдіяльність інфузорії-туфельки.

·                        Спосіб руху та середовище життя інфузорії. (Мешканець неглибоких прісних водойм. Рухається за допомогою численних війок, розташованих по поверхні клітини. Їх близько 15 тисяч. Плаває переднім кінцем уперед, обертаючись навколо своєї осі.)

·                        Особливості будови клітини інфузорії-туфельки.(Клітинний рот, два ядра, порошиця. травна вакуоля.)

·                        Утворення цисти.

Поглиблення теми.

Зміна напряму руху найпростіших під впливом різних подразників називають таксисами. В інфузорій легко спостерігати різні таксиси. Якщо в краплю, де плавають туфельки, помістити яку-небудь несприятливо-діючу на них речовину (наприклад, кристалик кухонної солі), то туфельки починають «тікати» від цього несприятливого для них фактору. Якщо ж через рідину, у якій плавають туфельки, пропустити слабкий електричний струм, то можна спостерігати наступну картину: усі інфузорії, як по команді. орієнтуються паралельно лінії струму. Різні таксиси в інфузорій можуть бути виявлені під впливом найрізноманітніших факторів зовнішнього середовища.

·                        Розмноження інфузорії-туфельки.(Поділ навпіл.)

Поглиблення теми.

Час від часу в більшості інфузорій, спостерігається особлива й надзвичайно своєрідна форма розмноження, що одержала назву кон’югації. Відбувається цей процес наступним чином: дві інфузорії зближаються, тісно притуляються одна до одної черевними сторонами й у такому стані плавають досить тривалий час разом (приблизно протягом 12 годин при кімнатній температурі). Протягом цього часу відбувається обмін малими ядрами. Таким чином інфузорії здатні обмінюватись спадковою інформацією. Після чого вони знову можуть розмножуватися поділом навпіл.

4. Роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у природі та житті людини.

·        Є учасниками ланцюгів живлення (джерело живлення для різноманітних мешканців водойм, зокрема для личинок і молоді риб.)

·        Використовуются для визначення санітарного стану водойм.

5. Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій.

1.     Орієнтація учнів на подальшу роботу (3 хв.)              

2.     Об’єднання у групи для виконання дослідження

     3. Робота в групах (5 хв.)

  - Ознайомтесь, будь ласка, із конкретним завданням, обсягом вашої роботи, на виконання якої відводиться лише 5 хвилин.

Процеси життєдіяльності	Амеба		Інфузорія
1. Рух	За допомогою псевдоніжок		За допомогою війок
2. Живлення	Псевдоніжки, травна вакуоля		Рот, глотка, травна вакуоля
3. Дихання	Через оболонку		Через оболонку
4. Виділення	Скоротлива вакуоля		Скоротлива вакуоля і порошиця
5. Розмноження	Нестатеве		Нестатеве і статеве
6. Переживання несприятливих умов	Утворення цисти		Утворення цисти

Картки із завданнями:

І група  - Завдання:

    Дослідити різноманітність підцарства Найпростіші, використовуючи різні джерела інформації.

Алгоритм діяльності:

          1. Назвати представників підцарства (амеба, евглена, радіолярія, ночесвітка, інфузорія)

2. Визначити середовище їх існування.

3. Визначити значення найпростіших у природі.

4. Заповнити таблицю:

  ІІ група -        Завдання:

          Дати загальну характеристику найпростіших.

     Алгоритм роботи:

1.     Визначити форму тіла найпростіших на прикладі амеби звичайної, евглени зеленої, інфузорії туфельки.

2.     Встановити особливості покривів тіла.

3.     Охарактеризувати спосіб руху найпростіших.

       4. Заповнити таблицю:

Найпростіші	Особливості будови	Життєдіяльність
Амеба протей	Одноклітинний організм із непостійною формою тіла, що пересувається з допомогою псевдоподій. Має відносно великі розміри (0,2–0,5 мм). У клітині є скорочувальні вакуолі	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном на поверхні дна. У разі пересихання водойми інцистується
Евглена Зелена	Одноклітинний організм із постійною формою тіла, що пересувається з допомогою джгутика. Має невеликі розміри (0,05–0,06 мм). У клітині є скорочувальні вакуолі. У цитоплазмі є хроматофори, що здійснюють фотосинтез	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном у товщі води. У разі пересихання водойми інцистується. Для неї характерний змішаний тип живлення. На світлі вона живиться з допомогою фотосинтезу, а в темряві — гетеротрофно, поглинаючи крізь мембрану клітини розчинені органічні речовини
Інфузорія- Туфелька	Одноклітинний організм із постійною формою тіла, схожою на туфельку, що пересувається з допомогою війок. Має середні розміри (0,18–0,31 мм). У клітинці є скорочувальні вакуолі, клітинний рот і два ядра (вегетативне й генеративне)	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном

1.     Презентація проведеної роботи (5 хв)

        (Представники від кожної групи презентують результати роботи.    

V. Узагальнення та систематизація вивченого, первинне застосування       знань (5 хв.)

Проаналізуйте та знайдіть риси подібності цих істот.

Дайте відповіді на питання

1.Чи є серед цих організмів подібні за кольором до рослин?

2. Чому вони зелені?

3. Чи можемо ми ці істоти назвати тваринами і чому?

4. За допомогою яких органів найпростіші рухаються?

5. Як вони живляться?Розмножуються?

  V. Підсумок уроку (5 хв.)  

1.     Підведемо підсумок уроку

2.     VІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв.)     

        - підготувати інформацію про ґрунтових та морських найпростіших.

Урок № 18                                                      Дата___________

Тема: Хвороби людей, що викликаються одноклітинними тваринами.

Мета: -навчальна: розширити знання учнів про різноманітність найпростіших тварин; ознайомити з паразитичними формами найпростіших та їх впливом на інші живі організми та на людину; ознайомити учнів із способами життя паразитичних найпростіших; сформувати поняття про шляхи зараження небезпечними захворюваннями;

-розвивальна: розвивати уміння порівнювати корисні та шкідливі організми, давати їм відповідну характеристику та визначати значення у природі та житті людини; розвивати уміння спостерігати, уявляти та робити висновки;

- виховна: виховувати бережливе ставлення до природи; розуміння єдності органічного світу Землі, повагу до вчених, які ведуть боротьбу із небезпечними захворюваннями.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця «Паразитичні найпростіші», картки для створення пам’яток, зошити, підручники.

Основні терміни й поняття: амебоїдна дизентерія, інцистування, паразитизм, малярія

Хід уроку

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв)

Біологічний диктант.

1. Виріст тіла амеби ... (псевдоніжка).

2. Реакція найпростіших на зовнішні подразники називається ... (таксисом).

3. Вакуоля, що виводить надлишок води та продукти обміну називається ... (скоротлива)

4. Надходження в тіло найпростіших їжі, води та кисню та виведення продуктів обміну називається… (обміном речовин)

5. Захисна оболонка у найпростіших під час несприятливих умов ... (циста)

6. Чи є у амеби травна вакуоля? (так)

7. Процес обміну ядрами під час статевого процесу називається…(кон’югація).

Питання для обговорення:

1. Які особливості будови одноклітинних тварин як окремого організму?

2. Як відбувається травлення у представників одноклітинних, що вивчалися?

3.Яке середовище існування є необхідною умовою для життєдіяльності найпростіших?

4.Які органели руху є у найпростіших?

Прийом «Проблемне питання».

Амеб помістили в пробірку з попередньо прокип’яченою водою, охолодженою потім в закритій пробірці до кімнатної температури. Що відбудеться з амебами? Чому?

(Амеби загинуть, так як в кип’яченій воді відсутній  кисень.)

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

О.Купрін, (цитата).

«Рівно шість днів била мене невідступна жахлива поліська лихоманка. Вдень хвороба ніби затихала, і до мене поверталася свідомість. Тоді, абсолютно знесилений хворобою, я повільно бродив по кімнаті з біллю та слабкістю в колінах; при кожному більш сильному моєму русі кров приливала гарячою хвилею до голови і закривала пітьмою всі предмети перед моїми очима. Увечері ж, зазвичай біля сьомої години, як буря, налітав на мене приступ хвороби, і я проводив у ліжку жахливу, довгу, як століття, ніч, то трясучись під ковдрою від холоду, то згораючи від невимовного жару. Як тільки дрімота торкалась мене, важкі сновидіння починали грати моїм запаленим мозком.»

Це може здатися неймовірним, але цю та багато інших небезпечних для життя та здоров’я хвороб спричиняють організми, які ми навіть не можемо побачити неозброєним оком – представники одноклітинних організмів. Саме з ними ми сьогодні повинні ознайомитись та визначити основні методи боротьби з ними.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу  (20 хв)

План

1. Дизентерійна амеба.

2. Малярійний плазмодій.

3. Шляхи попередження захворювань, які спричиняються одноклітинними твариноподібними організмами.

1.Дизентерійна амеба.

·        Паразитичним представником одноклітинних твариноподібних організмів є дизентерійна амеба, що спричиняє - захворювання амебоїдну дизентерію.

·        Може утворювати цисти в товстій кишці людини. Їх діаметр 8 - 15 мк. Вона викликає появу  виразок у товстому кишечнику.

·         Ця амеба викликає захворювання схоже на дизентерію.

·        Дизентерійна амеба є паразитом.

Визначення: Паразити – це організми, що оселившись усередині або на поверхні інших істот, тривалий час живляться за їх рахунок.

Поглиблення теми.

Лікування амебоїдної дизентерії має бути комплексним та обов’язково під наглядом лікаря. Це дуже небезпечне захворювання, під час якого нерідко вдаються до оперативного втручання. Деякі види паразитичних амеб можуть проникати у легені та спричиняти пневмонію й абсцес легень. А у рідкісних випадках паразитичні амеби можуть викликати навіть абсцес мозку!

2.Малярійний плазмодій.

·        Малярійний плазмодій викликає хворобу малярію, що протікає з нападами лихоманки, змінами в крові, збільшенням печінки та селезінки.

Поглиблення теми.

Розрізняють чотири форми малярії: триденну, чотириденну,  тропічну, а також овалемалярію, яка часто призводить до смерті. Здорова людина заражається при укусі комара, інфікованого плазмодіями, з чиєї слиною збудники проникають в організм. З потоком крові плазмодії потрапляють в печінку, де проходять перший (тканинний) цикл розвитку, переходячи потім у кров і проникаючи в еритроцити. Тут вони проходять другий (еритроцитарний) цикл розвитку, який закінчується розпадом еритроцитів і виходом у кров хворого збудників, що супроводжується нападом лихоманки.

·        Джерелом хвороби є хвора на малярію людина, а переносником - самка малярійного комара. Самка комара, заражаючи при ссанні крові хворого,  стає здатною передавати плазмодії.

·        Лікування: медикаментозне; хворому необхідні спокій і догляд.

·        Завдання. Замалювати схему розмноження малярійного плазмодія та визначити на якій стадії розвитку найпростіше попередити захворювання.

·         Профілактика: боротьба з комарами-переносниками малярії, марлеві або металеві сітки на вікнах і дверях, належний санітарний контроль щодо людей, які нещодавно прибули з тропічних країн.

·        Проблемне питання: як ви думаєте, чому переносниками малярійного плазмодія є лише самки малярійного комара?(Самка використовує білки крові для утворення яєць.)

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Прийом «Творча лабораторія»

Створіть пам’ятку «Профілактика захворювань, що викликаються найпростішими»

Наприклад:

1. Пити тільки кип’ячену воду.

2. Не купатись у водоймах зі стоячою, забрудненою водою.

3. Дотримуватись правил особистої гігієни. Мити руки після роботи з землею, спілкування з тваринами.

4. Робити попереджувальні щеплення перед поїздками в тропічні країни.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

·        Серед одноклітинних найпростіших є багато паразитів.

·        Дизентерійна амеба та малярійний плазмодій спричиняють небезпечні хвороби – амебоїдну дизентерію та малярію.

·        Дизентерійна амеба паразитує у кишечнику людини. Малярійний плазмодій – у крові(еритроцитах) людини.

·        Щоб уникнути зараження одноклітинними паразитами, слід дотримуватись застережних заходів.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: §14.

б) Знайти інформацію про інші хвороби, збудниками яких є найпростіші.

Урок № 19                                                                       Дата____________

Тема: Одноклітинні організми здатні до фотосинтезу. Евглена зелена, Хламідомонада та Хлорела.

Мета: -навчальна - сформувати знання про особливості будови, життєдіяльності та способу життя евглени зеленої, дати поняття про особливості живлення евглени; сформувати в учнів знання про одноклітинні водорості як найпростіші рослинні організми; познайомити з особливостями їх будови, життєдіяльності та розмноження; їх здатності утворювати органічні речовини з допомогою хлорофілу, з’ясувати їх значення в природі та житті людини;

-розвивальна – розвивати логічне мисленя; вміння пошуку причинно-наслідкових зв’язків; вміння порівнювати та співставляти;

-виховна – розширення кругозору учнів,  виховання екологічної свідомості та початкового розуміння еволюційного поцесу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця «Одноклітинні водорості», картки «Розмежуй», підручники, зошити.

Основні терміни й поняття: джгутик, вічко, фотосинтез, хлоропласти, хлорофіл, мікотрофи, біотехнологія, скоротливі вакуолі, крохмаль, спори, гамети, зигота.

Хід уроку

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв)

Гра «Поясни».

(Учні витягують або знімають із дошки картки із записами понять і термінів та дають їм визначення.

· Органели;

· Псевдоніжки;

· Інцистування;

· Вакуолі;

· Джгутики;

· Паразити;

· Вічко;

· Порошиця;

· Дизентерія;

· Малярія.

Питання до обговорення:

1.Які хвороби можуть викликатися одноклітинними організмами та які одноклітинні їх спричиняють?

2.Чим небезпечні ці хвороби?

3.Які існують засоби профілактики цих хвороб?

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

Відомий мандрівник Ален Бомбар вирішив довести, що людина, яка опинилась за бортом судна без їжі в океані, цілком може вижити. Він здійснив легендарну подорож через Атлантичний океан самостійно, харчуючись тільки тим, що зміг виловити у верхніх шарах води (переважно одноклітинні водорості). Які ж поживні речовини містять одноклітинні водорості, які являються кормом для морських тварин і можуть бути їжею для людини? (Крохмаль)

Довідка: дуже багато білка містять бобові - до 30% білка, пшениця – біля 20%, а одноклітинна водорість хлорела – 50%.

Хлорела та хламідомонада – це одноклітинні зелені водорості. Познайомитися з ними і є метою сьогоднішнього уроку.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу  (20 хв)

План

1. Спосіб життя та середовище існування евглени зеленої.

2. Особливості будови клітини евглени зеленої.

3.Особливості будови та життєдіяльності хламідомонади.

4. Особливості будови та життєдіяльності хлорели.

5. Значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини.

1. Спосіб життя та середовище існування евглени зеленої.

·        З’ясуємо чому евглена зелена займає проміжне місце в системі органічного світу Землі. (Вчитель пояснює особливості автотрофного способу живлення, учні згадують кого називають гетеротрофами. Формується поняття «міксотрофи». Визначаються особливості змішаного типу живлення.)

Визначення: Автотрофи - організми, які створюють необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу.

Визначення: Міксотрофи - організми, які здатні залежно від умов проживання суміщати водночас різні типи живлення – автотрофне й гетеротрофне: синтезувати органічні сполуки з неорганічних речовин і споживати готові органічні, сполуки.

Завдання. Із перерахованих понять виберіть та занесіть до таблиці ознаки рослин та тварин: хлоропласт, автотрофне живлення, здатність до активного руху, гетеротрофне живлення, обмежений ріст, утворення органічних речовин, зелений колір.

Рослина	Тварина

Проблемне питання: Якщо помістити евглену зелену в цілковиту темряву, додавши у воду, де вона мешкає відвару картоплі, та почекати близько 25 днів, то через мікроскоп можна побачити що евглена позбавилася свого зеленого кольору , але не загинула. Чому?

·        Живе евглена зелена в неглибоких прісних водоймах, зазвичай з високим умістом органічних речовин.(Чому?)

·        Евглена зелена реагує зовнішні подразники (наприклад, на зміну освітленості.)

·        Рухається з допомогою довгого джгутика.

Поглиблення теми.

Джгутик евглени виробляє гвинтоподібні рухи, як би вгвинчуючись у воду. Дію його можна порівняти з дією гвинта моторного човна або пароплава. Такий рух досконаліший, ніж пересування за допомогою псевдоніжок та війок. Евглена, наприклад, пересувається значно швидше, ніж інфузорія-туфелька. Евглена робить до 40 обертів на секунду! джгутиком, завдяки чому заднім кінцем тіла швидко пересувається. Але маленька евглена боїться несприятливих умов існування, проте певним чином уміє захищатися. Наприклад, при висиханні водойми або зниженні температури води вона припиняє живлення й пересування, її тіло округлюється і вкривається щільною захисною оболонкою, джгутик відпадає. Так відбувається перехід евглени у стан спокою, що називається цистою. У цьому стані вона здатна тривалий час перечікувати несприятливі життєві умови.

·        Дихає всією поверхнею тіла.

·        Розмножується поділом навпіл.

·        Прийом «Дивуй»:

Ймовірно, кожен з вас помічав, як іноді вода у ставку або калюжі набуває зеленого забарвлення, або, як кажуть, «цвіте». Якщо зачерпнути такої води і розглянути краплю її під мікроскопом, можна помітити у воді, поряд з іншими одноклітинними тваринами і рослинами, швидко плаваючі довгасті зелені живі істоти. Це і є- евглени зелені. При масовому розмноженні евглени вода стає зеленою, особливо активно цей процес відбувається влітку, за сприятливих умов життя.

2. Особливості будови клітини евглени зеленої.

Робота з таблицею:

·        Під клітинною мембраною в ущільненому шарі цитоплазми є структури, які підтримують форму клітини. Разом вони становлять пелікулу.

·        Наявність вічка, хлоропласту, ядра, скоротливої вакуолі (Згадати їх функції).

·        У цитоплазмі евглени зеленої відкладається вуглевод, який нагадує крохмаль, що запасається в рослинних клітинах.

3.Особливості будови та життєдіяльності хламідомонади

·        Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорість, що мешкає здебільшого в прісних водоймах.

·        Форма клітини - грушоподібна. Наявні два джгутики однакової довжини.

·        Є дві маленькі скоротливі вакуолі (пригадайте їх функцію.)

·        Звернути увагу на форму хлоропласту (великий, чашоподібної форми, до його складу входить вічко.)

Поглиблення теми.

В нижній потовщеній частині хлоропласту хламідомонади розміщений кулястий піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю.)

·        Зробити наукове припущення: який спосіб живлення притаманний хламідомонаді, як вона дихає? З допомогою підручника перевірити правильність припущень.

·        Розмноження хламідомонади: нестатеве, статеве (утворення спор, статевих клітин, запліднення.)

Поглиблення теми.

·        Формування понять «гамети», «зигота».

·        Визначення умов за яких відбувається нестатеве та статеве розмноження.

4.Особливості будови та життєдіяльності хлорели.

·        Клітина має кулясту форму. Поширені в прісних і солоних водоймах, на зволожених ділянках суходолу (вологий ґрунт, кора дерев).

·        Клітина не має джгутиків і тому нерухома. (Яким способом може переміщуватись?)

·        Вічко відсутнє.

·        Хлоропласт зазвичай чашоподібної форми.

·        Живиться хлорела лише завдяки фотосинтезу. (Як називається такий спосіб живлення?)

·        Газообмін відбувається через поверхню клітини.

·        Розмножується нестатевим способом за допомогою нерухомих спор.

·        У цитоплазмі накопичується багато олії і запасного крохмалю.(Чому?)

Прийом «Дивуй».

Дуже поширена в ґрунті, на корі дерев і у воді представниця зелених водоростей хлорела, часто використовується у дослідницьких роботах. Вона росте дуже швидко. Як свідчать досліди, що проводилися у США, за добу хлорела збільшує свою вагу в три тисячі разів. З одного гектара площі можна отримати понад 40 тонн сухого концентрату. Протягом цього часу водорість поглинає величезну кількість вуглекислого газу, виділяючи натомість дуже багато кисню. Вміст вітаміну С у хлорелі майже такий самий, як у лимоні; білка — у чотири рази більше, ніж у пшениці. З неї отримують цінну біомасу, яку використовують як корм, добриво та технічну сировину.

5. Значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини.  

·        Використовують для очищення води.

·        Виготовлення медичних препаратів.

·        Для поновлення складу повітря на космічних станціях і підводних човнах.

Визначення: Біотехнологія – це наука, яка розробляє методи застосування організмів та біологічних процесів у промисловості.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв) Прийом «Розмежуй». (Позначити буквами:Евглена зелена - Е; Хламідомонада – Х; Хлорела – Хло, Спільна ознака - С).

1)                     Має піреноїд.

2)                     Не має джгутиків.

3)                     Є міксотрофом.

4)                     Має хлорофіл.

5)                     Може харчуватися як рослина та як тварина.

6)                     Дихає киснем.

7)                     Утворює гамети.

8)                     Є цінним джерелом вітамінів.

9)                     Має два джгутики.

10)                Притаманний обмін речовин.

11)                Здатна до фотосинтезу.

12)                Рухається тільки за допомогою течії.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

·         Евглена зелена - одноклітинний організм, якому притаманні ознаки як тваринних, так і рослинних клітин.

·         Хламідомонада та хлорела - одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в хлоропластах.

·          Хламідомонада має два джгутики, за допомогою яких плаває в товщі води. Вона здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою рухомих спор, так і статевим шляхом.

·          Хлорела джгутиків не має, тому її клітина нерухома. Вона розмножується лише нестатево, за допомогою нерухомих спор.

·          Хлорелу широко використовують як вітамінні та стимулюючі препарати, вживають в їжу тощо.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: §15 . б) Для тих, хто зацікавився: зробити порівняльну характеристику евглени-зеленої та хламідомонади.

Урок № 20                                                                   Дата____________

Тема: Дріжджі — одноклітинні гриби.

Мета: -навчальна –  продовжувати формувати в учнів поняття про різноманітність органічного світу, ознайомити з особливостями будови, життєдіяльності та середовища існування дріжджів, з’ясувати їх роль в природі та житті людини;-розвивальна – розвивати поняття про різноманітність живих організмів, екологічне мислення, просторову уяву учнів; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, та використовувати знання з повсякденного життя;-виховна – розширювати кругозір учнів, виховувати екологічну свідомість, сприяти допитливості.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця «Дріжджі», фотографії дріжджів у збільшеному вигляді, зошити, підручники.

Основні терміни й поняття: грибниця, дріжджі, брунькування.

Хід уроку

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв)

Прийом «Спільне – відмінне»

(Риси, що є спільними для водоростей хламідомонади та хлорели позначити – С, відмінні риси – В, свій вибір пояснити.)

1.Одноклітинна.

2.Живе в прісній воді.

3.Живе в солоній воді.

4.Є хлорофіл.

5.Є джгутики.

6.Розмножується статево та нестатево.

7.Клітини кулястої форми.

8.Не має органів.

9.Є вічко.

10.Є ядро.

Прийом «Третій зайвий.

1.Гамети, спора, зигота.

2.Евглена зелена, хлорела, водорість.

3.Порошиця, світлочутливе вічко, цитоплазма.

Фронтальне опитуваня:

1.Чому евглену зелену називають проміжною ланкою між рослинами та тваринами?

2.Як розмножуються одноклітинні водорості?

3.Яке значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини?

Прийом «Лист Незнайки».(Знайти допущені помилки.)

«Дорогі мої друзі! На вихідних мені довелося побувати в міському парку. Прогулюючись затишними алеями я побачив  хламідомонаду. Вона росла на клумбі і була красивого червоного кольору. Вода в парковому озері була кришталево чистою, і я бачив, як плавають в ній маленькі прозорі евглени, всі покриті війками. А слідком за ними, хлорели, привітно махають їм своїми джгутиками. Евглени намагаються знайти більш затінені місця, адже вони не люблять світла, тому в боротьбі за місце існування поглинають своїми війками різноманітні дрібні часточки. Подивувався я на такі чудеса природи та й пішов собі додому.

Ваш друг Незнайко».

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

Загадка.

Ми не маємо шапки й ніжки.

В тісті любим жити трішки.

І рум’яний та пахучий

Хліб пекти людей ми учим.

(Дріжджі.)

Звідки вам відомо слово «дріжджі»? Так, звичайно, дріжджі дуже широко використовують у харчовій промисловості, при випіканні хліба. Але, сьогодні ми поговоримо про дріжджі як про одноклітинні нерухомі організми, які відносяться до Царства Гриби.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу  (20 хв)

План

1.Особливості будови дріжджів.

2.Спосіб та середовище життя дріжджів.

3.Значення дріжджів у природі та житті людини.

1.Особливості будови дріжджів.

·        Клітини дріжджів мають кулясту або овальну форму.

·        Будова клітини, наявність хітину в оболонці. - клітинна оболонка;

Поглиблення теми.

Хітин — один з найпоширеніших у природі вуглеводів. Його вважають другою після целюлози органічною речовиною за поширенням в природі. В клітинних стінках грибів — виконує захисну й опорну функції, забезпечуючи жорсткість клітин.

·        Наявність в клітині  цитоплазми,  вакуолі з клітинним соком, ядра.

·        Дріжджі не утворюють грибних ниток.

2.Спосіб та середовище життя дріжджів.

·        Дріжджі можуть мешкати у водоймах, а на суходолі надають переваги місцям, багатим на цукри.

·        Можуть оселятися на поверхні плодів і листків, деякі представники дріжджів трапляються у ґрунті.

·        Розмножуються цукрові дріжджі брунькуванням.

Визначення: брунькування,— утворення нового організму з виростів тіла материнського організму.

·        Особливості брунькування пекарських дріжджів.(Яке значення це має?)

·        З’ясуємо, завдяки чому хліб отримується пухким та смачним? (У процесі життєдіяльності дріжджів виділяється вуглекислий газ. Пухирці цього газу піднімають тісто й роблять його пухким і м’яким.)

·        Деякі дріжджі розмножуються поділом навпіл.

3.Значення дріжджів у природі та житті людини.

·        Яке ж значення мають дріжджі у природі та житті людини? (Учні роблять висновки з вивченого матеріалу.)

Прийом «Дивую».

Слово «дріжджі» має загальний корінь зі словом «дрижати» — тобто «тремтіти», яке використовувалося при описі спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння, здійснюване дріжджами. Дріжджі, одні з найстародавніших «домашніх організмів». Тисячі років люди використовували їх для ферментації і випічки. Археологи знайшли серед руїн давньоєгипетських міст жорна і пекарні, а також зображення пекарів і пивоварів. Передбачається, що пиво єгиптяни почали варити за 6000 років до н. е., а до 1200 року до н. е. опанували технологію випічки дріжджового хлібу разом з випічкою прісного.

·        Вітамінні препарати на основі дріжджів використовують для людини та свійських тварин.

·        Дріжджі  використовуються для виготовлення харчових добавок, багатих на білки.

·        Деякі види дріжджів застосовують для очищення забруднених нафтою водойм

·        А певні культури дріжджів використовують навіть для отримання сучасного недорогого біологічного палива.

·        Інформація про дріжджі з роду Кандида (випереджальне завдання).

·        Необхідність регулярного вживання йогуртів та інших молочнокислих продуктів, які містять корисні для нашого організму бактерії.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Прийом «Доповни речення»

Дріжджі – це ……………. (одноклітинні) гриби, які не утворюють………... (грибниці). Їхні кулясті чи овальні клітини оселяються на субстратах, багатих на ………....(цукри), і можуть утворювати……………(колонії) різної форми. Дріжджі здатні без участі кисню розкладати цукри до спирту та……….(вуглекислого газу), завдяки чому отримують необхідну їм ………….(енергію). Ще з давніх часів людина звернула увагу на цю властивість дріжджів. Їх використовують  для отримання спирту, в пивоварній та…………(хлібопекарській) промисловості. Так, у хлібопекарській промисловості дріжджі використовують для отримання ……………(пухкого тіста). За підвищеної температури процеси бродіння відбуваються ……………(інтенсивніше) й пухирці вуглекислого газу піднімають тісто. Крім того, дріжджі багаті на ………………(вітаміни). Тому з пивних дріжджів виготовляють вітамінні препарати. А багаті на …………(білки) кормові дріжджі людина використовує для годівлі свійських тварин. У нашому організмі, зокрема кишечнику, зазвичай мешкають дріжджі роду ……………(Кандида) і не завдають йому шкоди. Але в разі масового розмноження вони можуть спричинити захворювання у людей з послабленою …………….(імунною системою). Таке захворювання має назву ……………(молочниця). Ефективним засобом для профілактики розмноження грибів роду Кандида в кишечнику є регулярне вживання (молочнокислих продуктів), які містять корисні для нашого організму бактерії.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

·        Дріжджі - це одноклітинні гриби, що мають овальну або кулясту форму.

·         Дріжджі не утворюють грибних ниток.

·        Дріжджі мешкають у середовищах з високим умістом цукру.

·        Розмножуються дріжджі переважно брунькуванням.

·        Цукрові дріжджі широко застосовують у хлібопекарській промисловості.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 16.

б) Для тих, хто зацікавився: написати міні-твір на тему «Один день із життя дріжджів».

Урок № 21                                                          Дата___________

Тема: Бактерії — найменші одноклітинні організми. Їх роль у природі та значення в житті людини.

Мета:навчальна – розширити знання учнів про різноманітність представників живої природи; сформувати поняття про бактерії як прокаріотичні організми; ознайомити з будовою бактерій, особливостями їх живлення, розмноження та поширення, з’ясувати різноманітність форм, значення у природі та житті людини. розвивальна – розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, сприяти формуванню в учнів гігієнічних норм і правил здорового способу життя; виховна – виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів, сприяти формуванню екологічного мислення та позитивної мотивації навчання з біології.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: таблиця «Будова бактеріальної клітини», зошити, підручники, зображення різних бактерій за морфологічними ознаками.

Основні терміни й поняття: прокаріоти, еукаріоти, ціанобактерії, коки, бацили (палички), вібріони, спірили, спірохети, карантин, стерилізація, пастеризація.

Хід уроку

І. Організація класу (1 хв)

ІІ. Перевірка домашнього завдання (5 хв)

Бліц-опитування:

1.Що таке дріжджі?

2.На яких субстратах живуть дріжджі?

3.Яка будова дріжджів?

4.Які особливості життєдіяльності дріжджів?

5.Як людина використовує дріжджі?

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь (2 хв)

Згадайте з курсу природознавства, на які Царства поділяються всі живі організми? Які особливості притаманні представникам Царства Бактерії? (Учні дають відповіді, вчитель за потребою коректує їх.)

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

Прийом «Проблемне питання».

У Мюнхені під час капітального ремонту однієї з будівель робітники знайшли в стіні запечене стегенце, що було приготовлено для споживання більш ніж 200 років тому. Воно чудово збереглося та фактично було готовим до вживання. Чому? (Тому що не було доступу повітря та бактерій.)

Як ви вже здогадались мова сьогодні піде про бактерії. Бактерії є скрізь: в краплині навіть самої чистої джерельної води, в найдрібніших грудочках ґрунту, на високих скелях, в полярних снігах, в пісках пустель та в гарячих джерелах. Бактерії переносять висушування, сильний холод, нагрівання до 90 градусів, не втрачаючи при цьому життєздатності.

Що ж це за такі витривалі організми? Яка їх будова? Яке значення вони відіграють в природі та житті людини? На ці та інші питання ми будемо з вами відповідати протягом сьогоднішнього уроку.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу  (25 хв)

Методичний прийом «Займи позицію».

(Учитель на початку уроку роздає учням фішки червоного та чорного кольорів. На початку вивчення нового матеріалу, вчитель пропонує подумати та висловити свою думку з приводу питання: «Бактерії є більше корисними чи шкідливими організмами?» з допомогою кольору: червоний – корисні, чорний – шкідливі. В кінці уроку дана робота проводиться повторно. Кожен раз підраховується кількість голосів. Надається слово кільком учням, які змінили свою позицію.)

План.

1. Особливості середовища життя та будови клітин бактерій.

2. Особливості процесів життєдіяльності бактерій.

3. Значення бактерій та ціанобактерій у природі.

4. Використання корисних бактерій людиною.

5. Шкідливі бактерії.

1.Особливості середовища життя та будови клітин бактерій.

·        Формування поняття прокаріоти та еукаріоти.

Визначення: Клітини організмів, які мають ядро називають ядерними, або еукаріотами. (Наприклад, рослини, тварини, гриби.) Клітини організмів, які ядра не мають називають доядерними, або прокаріотами (бактерії).

·        Опанували усі середовища існування (можуть мешкати на поверхні або всередині інших організмів: людини, тварин, рослин, грибі;, живуть у ґрунті, прісних і солоних водоймах.)

·        Розміри клітин бактерій не більше 0,005 мм.

·        Будова клітини: клітинна оболонка, клітинна мембрана; цитоплазма; ділянка цитоплазми з молекулою ДНК (пригадати функції, що вони виконують.)

·        Клітини деяких бактерій мають один, кілька або багато джгутиків (пригадати їх функції.)

Цікаво знати.

Частина бактерій рухаються завдяки виділенню слизу (тобто демонструють "реактивний" рух). Деяким бактеріям властиві поступальні, маятнико-, штопоро-, хвилеподібні рухи.

·        За формою бактерії можуть бути у вигляді прямих або вигнутих паличок, кульок тощо.

Поглиблення теми.

Більшість бактерій мають сферичну форму — це так звані коки, або паличковидну — так звані бацили (або палички). Деякі паличковидні бактерії дещо зігнуті – мають назву вібріони, а інші формують спіральні завитки (спірохети). Вся ця різноманітність форм бактерій визначається структурою їх клітинної стінки та є  важливою для функціонування бактерій, оскільки впливає на здатність отримувати поживні речовини, прикріплятися до поверхонь, рухатися і рятуватися від хижаків.

·        Особлива група бактерій, здатних до фотосинтезу: ціанобактерії. (Поширені в прісних і солоних водоймах, у ґрунті. У клітині сформовані мембранні утвори з хлорофілом. В  клітині можуть бути пігменти синього або червоного кольору. Ззовні клітини ціанобактерій оточені щільною оболонкою зі слизом. Є багатоклітинні види.)

·        Різноманітність бактерій: пурпурні,зелені, бульбочкові, гнильні. (Завдання: за допомогою підручника визначити їх роль у природі.)

2.Особливості процесів життєдіяльності бактерій.

·        Дихання ( за участі та без участі кисню.)

·        Розмноження поділом клітини навпіл або брунькуванням (ціанобактерії відокремленням ділянок нитки.)

·        Переживання періодів несприятливих умов у вигляді спор або цист.

·        Симбіотичні бактерії (приклади взаємовигідного симбіозу: бульбочкові бактерії, бактерії шлунково-кишкового тракту.))

Визначення: Симбіоз - взаємодія і співіснування різних видів організмів.

3.Значення бактерій та ціанобактерій у природі.

·        Створення запасів органічної речовини та збагачення повітря киснем, яким дихають організми.

·        Очищення поверхні ґрунту та збереження його родючості. (Розкладають рештки організмів.)

·        Очищення водойм. (Споживають органічні речовини.)

·        За участю певних бактерій утворилися нафта, природний газ, поклади залізних руд.

4. Використання корисних бактерій людиною.

·        Незважаючи на малі розміри та невидимість для неозброєного ока людина давно навчилась використовувати бактерії собі на користь. Наведіть відомі вам приклади використання бактерій.

Прийом «Ланцюжок» (учні наводять відомі приклади, учитель доповнює їх: отримують кисломолочні продукти (кефір, сири, йогурти тощо), оцтову кислоту, антибіотики, вітаміни. У сільському господарстві - для виготовлення та зберігання зелених кормів для тварин. Під час квашення капусти, дублення шкір тощо.)

5. Шкідливі бактерії.

·        Псують продукти харчування.

·        Виробляють шкідливі речовини - отруйні для людини, оселяючись у харчових продуктах.

Визначення: Ботулізм - гостре інфекційне захворювання, що спричиняється дією бактерій і характеризується тяжкими порушеннями життєвих функцій організму.

·        Спричиняють бактеріальні захворювання (навести приклади.)

·        Ціанобактерії викликають «цвітіння» води, виділяючи отруйні речовини, вони можуть спричинити загибель мешканців водойм.

·        Шляхи боротьби: (заходи гігієни, стерилізація, пастеризація.)

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Вибірковий диктант.

(Вибрати номери правильних тверджень, за потреби пояснити.)

1.Бактерії – еукаріоти.

2.Вивченням бактерій займається наука – мікробіологія.

3.Більшість бактерій може обходитись без кисню.

4.Бактерії можна побачити неозброєним оком.

5.Зовні бактерія вкрита клітинною стінкою.

6.Серед бактерій є автотрофи.

7.В основному бактерії розмножуються поділом навпіл.

8.Бактерії кулястої форми називаються вібріони.

9.Всі бактерії – хвороботворні та шкідливі.

10.Серед бактерій є симбіотичні організми.

11.Бактерії – надзвичайно малі за розмірами і тому нестійкі до зовнішніх впливів.

12.Бактерії є живими фільтрами.

Відповіді: 2,3,5,6,7,10,12.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

·        Бактерії — мікроскопічні організми.

·        Бактерії — найпоширеніша група організмів.

·        Бактерії можуть бути корисними для людини. Вони беруть участь у виробництві молочнокислих продуктів (йогурту, кефіру, ряжанки), квашенні овочів і фруктів.

·        Бактерії збагачують ґрунт поживними речовинами.

·        Слід остерігатися хвороботворних бактерій.

VІІ. Оцінювання (1 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 17, 18.

б) Знайти цікаві факти про представників Бактерій.

Урок № 22                                                                Дата___________

Тема: «Роль бактерій у природі та в житті людини»

Мета : Освітня: закріпити знання учнів про бактерії, визначити їх роль у природі та господарській діяльності людини,  розробити алгоритм дій з профілактики організму людини від хвороб бактеріальної етіології.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності бактерій та еукаріотичних організмів,уміння аналізувати, робити висновки, узагальнення.

Виховна: виховувати в учнів відповідальне ставлення до здорового способу життя. Розуміти роль організму як одного із ланцюгів колообігу   речовин в природі.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Дидактичні прийоми: розповідь учителя, пояснення,бесіда, робота учнів з підручником,мультимедійна презентація, ілюстрації - таблиці, демонстрація відео.

Прийоми навчання: викладання матеріалу в готовому вигляді,закріплення знань, визначення проблемних питань,активізація уваги та мислення учнів.

Міжпредметні зв’язки: біотехнологія, медицина,мікробіологія.

Основні терміни і поняття: біотехнологія, штам, стерилізація, пастеризація, карантин, профілактика.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Використання ілюстрацій.  Відео.

 ІІ Мотивація навчальної діяльності.

Чи замислювалися ви над тим, що без прокаріотів існування біосфери було б неможливе? Чому? Отже ми повинні з’ясувати яке значення бактерій у природі та господарській  діяльності. 

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу. Складання опорного конспекту.

1.      Ціанобактерії  зробили можливість існування на планеті грибів,  рослин, тварин.

2.      Мікроорганізми, існуючи скрізь, є основними редуцентами органічних решток.

3.      Бактерії гниття відіграють санітарну роль на планеті.

4.      Сапротрофні бактерії здійснюють процеси ґрунтоутворення.

5.      Деякі (азотфіксуючі) бактерії засвоюють з грунту азот і перетворюють його на доступну для споживання рослинами форму.

6.      За участю бактерій відбувається утворення газу та нафти.

7.      Молочнокислі та оцтовокислі бактерії використовують для отримання кисломолочних, оцтовокислих продуктів та силосування.

8.      Бактерії використовують для отримання кисломолочних продуктів, оцтовокислих, дублення шкур, виготовлення волокна з льону.

9.      У мікробіологічній промисловості застосовують для отримання антибіотиків, вітамінів, гормонів, ферментів.

10.                         Деякі бактерії, що живуть у травному каналі хребетних, розщеплюють целюлозу до цукрів, синтезують деякі вітаміни та запобігають розмноженню хвороботворних мікробів.

11.                        Використовують для знищення комах - шкідників, підвищення врожайності, очищення стічних вод.

12.                         Перебуваючи  у симбіозі з   грибами, ціанобактерії  утворюють лишайники.

13.                        Викликають хвороби – туберкульоз, тиф, чуму, ангіну, дифтерію, ботулізм.

14.                        Створюють “цвітіння” води разом з водоростями, чим спричиняють пошкодження водоймищ.

15.                        На плантаціях рису ціанобактерії використовують як добриво, завдяки їх здатності до азотфіксації.

16.                        Значна роль бактерій у селекційній роботі та біотехнології. 

IV. Рефлексія.

1.     Визначити роль бактерій у природі і житті людини.

2.     Роль у біосфері.

3.     Корисна роль у господарській діяльності.

4.     Негативна роль по завданню шкоди для здоров’я людини та господарській діяльності.

V. Узагальнення знань, систематизація.

 Складання правил поведінки людей з профілактики захворювань на бактеріальні хвороби. ( Мультимедійна презентація)
- Щоб запобігти поширенню хвороботворних бактерій, хворих людей та тварин потрібно ізолювати від здорових до моменту одужання. Ці заходи мають назву карантин.
- Профілактичні щеплення, наприклад проти дифтерії, правця. В такому разі в організм людини чи тварини вводять убитих або послаблених збудників захворювання. Унаслідок цього в організмі формуються захисні реакції, які забезпечують несприйнятність до збудників захворювання впродовж тривалого часу або навіть усього життя.
- Щоб підвищити стійкість організму до збудників захворювань, слід регулярно вживати вітаміни, загартовуватися, споживати лише кип'ячену воду, правильно кулінарно оброблені харчові продукти, дотримуватись особистої гігієни.

VI. Підсумки уроку. Домашнє завдання.

Поміркуйте. Чому життя на Землі без бактерій неможливо?

Урок № 23                                                  Дата____________

Тема: Перехід до багатоклітинності. Вольвокс - колоніальний організм. Ульва.

Мета: навчальна – сформувати в учнів поняття багатоклітинного організму, ознайомити з особливостями будови, процесів життєдіяльності та значення в природі та житті людини примітивних багатоклітинних організмів: вольвоксу, та ульви, ознайомити з основними середовищами існування цих організмів та їх пристосуваннями до умов навколишнього середовища;

розвивальна – розвивати розуміння учнями сутності еволюційного процесу, вміння логічно мислити, встановлювати взаємозв’язки, риси схожості та відмінності між об’єктами органічного світу;

виховна – виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, розширювати кругозір учнів та виховувати екологічну свідомість.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: зображення найпростіших багатоклітинних організмів: вольвоксу та ульви, підручник.

Основні терміни й поняття: колоніальний організм, багатоклітинний організм, ризоїди, спеціалізація клітин.

Хід уроку.

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (8 хв)

Прийом «Чомучка».

1.Чому бактерії належать до прокаріотів?

2.Чому деякі бактерії називають анаеробами?

3.Чому бактерії поширені скрізь?

4.Чому бактерії важливі для ґрунту?

5.Чому бактерії називають природними фільтрами?

6.Чому деякі бактерії здатні до активного руху?

7.Чому під час епідемій радять користуватися марлевими пов’язками?

Контрольно-оцінююча бесіда.

1.Які особливості будови клітини бактерії?

2.Які особливості життєдіяльності та середовищ існування бактерій?

3.Довести позитивне значення бактерій у природі та житті людини.

4.Навести приклади негативного впливу бактерій.

5.На які групи поділяються бактерії за морфологічною будовою?

6.Навести цікаві факти про бактерії.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (5 хв).

Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть.» Справа в тому, що всі одноклітинні організми фактично ніколи не вмирають природною смертю. Розмножуючись, одноклітинні діляться навпіл або розпадаються на гамети. А поділившись, знову живуть у збільшеній кількості. І так до безкінечності! А в організмі вольвоксу відбулася спеціалізація клітин: одні клітини – статеві – живуть вічно у своїх нащадках. А інші, які виконують інші функції, здатні відмирати.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми починаємо з вами знайомство з організмами, які складаються не з однієї, а з багатьох клітин, кожна з яких виконує свої функції. Це найбільш примітивні багатоклітинні організми, які ще не мають сформованих органів – це представники водоростей: вольвокс та ульва.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу  (20 хв)

План

1.Перехід до багатоклітинності.

2.Особливості будови та розмноження вольвоксу.

3.Ульва – примітивний багатоклітинний організм.

1.Перехід до багатоклітинності.

·        Прикладом примітивних багатоклітинних організмів серед рослин є зелені водорості евдорина та вольвокс (розглянути особливості будови.)

·        В примітивних організмах евдорини та вольвоксу клітини виконують різні функції та здатні впливати одна на одну.

·        Клітини водорості ендорини контактують між собою за допомогою власних оболонок. У вольвоксу контакти між клітинами щільніші: оболонки сусідніх клітин зростаються між собою.

·        Виникнення спеціалізації клітин.

2.Особливості будови та розмноження вольвоксу.

·        Клітини мають постійну форму.

·        Пересувається за допомогою джгутиків.

·        Відносно великі розміри: до 2мм.

·        Є цитоплазма, скоротливі вакуолі, хроматофори, що здійснюють фотосинтез.

Поглибленя теми.

Основна маса кульки вольвоксу — напіврідка драглиста речовина. Клітини занурені в неї дуже близько до поверхні, так що їхні джгутики стирчать назовні. Рухаючи джгутиками, вольвокс перекочується у воді («вольвокс» означає «той, що котиться»). Всі джгутики вольвоксу працюють надзвичайно узгоджено. Представники роду поширені у планктоні озер, річок, боліт та калюж. Використовується здавна для дослідження як зручний модельний об'єкт при вивченні багатоклітинності.

·        Розмножується статево та нестатево.

·        Під час статевого розмноження одні великі клітини дають початок дрібним чоловічим статевим клітинам. Інші великі - початок єдиній великій жіночій клітині - яйцеклітині. Після злиття чоловічої і жіночої клітин запліднена яйцеклітина із часом і дає початок новій особині.

3.Ульва – примітивний багатоклітинний організм.

·        Теплолюбний та світлолюбний організм.

·        Мешкає в морях, у тому числі й у Чорному. Трапляється здебільшого на мілководді.

·        Прикріплюється до різних поверхонь за допомогою ризоїдів.

Визначення: Ризоїди — виріст нижньої частини тіла водоростей, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення. Поглиблення теми.

Ризоїди виконують функції коріння: закріплення рослини на субстраті та всмоктування з нього розчинів поживних речовин. Але на відміну від коренів, ризоїди не мають тканин.

·        Клітини ульви зібрані у два шари. Кожна клітина має одне ядро та один пластинчастий хлоропласт.

·        Ульва слугує кормом для багатьох мешканців морів.

·        Ульву ще називають зеленим морським салатом (Чому?) Її вживають в їжу в Японії та Кореї. Водорість багата на вітаміни та такі необхідні людині хімічні елементи, як Ферум, Манган, Йод.

Цікаво знати.

Під час гниття ульва випаровує велику кількість сірководню та токсичних газів. У серпні 2009 року велику кількість цих водоростей викинуло на пляжі Бретані, Франція, через це трапилось два інциденти. Недалеко від муніципалітету Сен-Мішель-ан-Грев після вдихання парів ульви вершник втратив свідомість, а його кінь помер. Другий випадок стався з водієм вантажівки, котрий вивозив згнивші водорості з узбережжя.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Прийом «Ти мені – я тобі»

1.(Учні обмінюються запитаннями по вивченій темі).

2.Прийом «Творча лабораторія»

(Порівняти вольвокс та ульву.)

Спільні риси	Відмінні риси

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

·        Серед водоростей є і багатоклітинні (наприклад, евдорина, вольвокс, ульва та ін.) види.

·        У примітивних зелених водоростей евдорини та вольвоксу зібрані разом клітини можуть бути подібними за будовою та життєвими функціями. При цьому кожна клітина часто виконує всі життєві функції: живлення, дихання, розмноження.

·        В ульви клітини спеціалізуються на здійсненні певних функцій: одні забезпечують процеси фотосинтезу, інші - прикріплення до поверхонь тощо.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 19.

б) Для тих, хто зацікавився: зробити порівняльну характеристику хламідомонади з вольвоксом або ульвою.

Урок № 24                                                      Дата__________

Тема: Губки – примітивні багатоклітинні тварини.

Мета: навчальна – ознайомити учнів із загальною характеристикою губок, їх різноманітністю, з’ясувати особливості будови та життєдіяльності губок; визначити їх значення в природі та житті людини; сформувати уявлення про губок як про тупикову гілку в еволюції.

розвивальна – розвивати вміння застосовувати біологічні знання в повсякденному житті, встановлювати взаємозв’язки, розширювати кругозір учнів та розвивати уяву.

виховна – формувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення різних типів живих організмів; виховувати любов до природи.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: зображення різних видів губок, внутрішньої будови губок, карки для опитування, підручник.

Основні терміни й поняття: губки, організми - фільтратори, регенерація.

Хід уроку.

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (8 хв)

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв).

З латинської мови назва організмів, які ми будемо сьогодні вивчати переводиться як “пористі тварини”. Їх вигляд і будова такі незвичайні, що довгий час вчені не могли вирішити: рослини вони чи тварини. Мешкають вони від прибережних обмілин до темних морських глибин. А називаються ці дивні створіння – губки. Сьогодні на уроці ми будемо знайомитись з особливостями їх будови та життєдіяльності.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу  (20 хв)

План

1.Середовище існування губок, їх поширення.

2.Своєрідність будови губок як примітивних багатоклітинних тварин.

3.Особливості процесів життєдіяльності губок.

4.Роль губок у природі та житті людини.

1.Середовище існування губок, їх поширення.

·        Мешкають у морях та прісних водоймах.

·        Губки ведуть прикріплений спосіб життя, не здатні до активних рухів.

·        Багатоклітинні особини здатні утворювати колонії навколо занурених у воду предметів.

·        Поглиблення теми.

·        Губки слугують домівкою для дрібних риб, ракоподібних, червів, молюсків. Деякі губки здатні руйнувати берегові скелі та рифи, перетворюючи їх на в щебінь та пісок, формуючи береги морів.

·        Ворогів у губок майже немає через їх різкий неприємний запах, колючий скелет та накопичення в тілі ядовитих речовин. Але деякі морські зірки їх все-таки поїдають, а пробковою губкою живляться деякі риби та тюлені.

2.Своєрідність будови губок як примітивних багатоклітинних тварин.

·        Тіло губок має келихоподібну форму

·        На нижній частині тіла є підошва – пристосування до прикріплення до підводних предметів. На протилежному - верхньому - кінці тіла губок є отвір, який слугує не для поглинання їжі, а для виведення води з неперетравленими рештками.

·        Внутрішня будови губки: зовнішній шар клітин; міжклітинна речовина; голки - своєрідний скелет губки; внутрішній шар клітин. Наявність пор, якими починаються канальці, через які губки проводять воду з поживними речовинами до внутрішньої порожнини. (Робота з таблицею та малюнками у підручнику.)

·        Кожна клітина губок функціонує самостійно, як в одноклітинних організмів. Але різні типи клітин можуть взаємодіяти між собою.

·        Завдання: за допомогою підручника визначити типи клітин з яких побудовані шари губки ( покривні клітини, комірцеві клітини, амебоїдні клітини, різні типи клітин, клітини, з яких утворюються голки.)

Частини тіла губки	Типи клітин
Зовнішній шар клітин
Міжклітинна речовина
Внутрішній шар клітин

Поглиблення теми.

Зовнішній та внутрішній шари губки називають ще — ектодерма та ентодерма. У міжклітинній речовині серед інших є дуже специфічні проміжні клітини. Цікаві вони тим, що здатні перетворюватися на інші види клітин губок та статеві клітини.

3.Особливості процесів життєдіяльності губок.

·        Губки –фільтратори.

Визначення: Фільтратори - організми, які споживають частинки органічних решток та дрібні організми, що зависли у воді.

·        Перетравлюється їжа в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі надходять у порожнину губки, а звідти через отвір на верхньому кінці тіла виводяться назовні.

·        Рух води в тілі губок створюється роботою джгутиків комірцевих клітин.

·        Розчинений у воді кисень надходить через поверхню тіла.

·        Губкам притаманна висока здатність до регенерації.

Визначення: Регенерація це процес відновлення організмом утрачених частин тіла.

·        Завдяки здатності до регенерації губки розмножуються нестатевим способом: брунькуванням, поділом, частинами тіла.

·        Губки здатні розмножуватись і статевим шляхом.

Поглиблення теми.

У разі статевого розмноження статева клітина однієї губки виходить через устя і з потоком води потрапляє в порожнину іншої, де за допомогою амебоцитів доставляється до іншої статевої клітини. Утворення зиготи та формування личинки, окрім деяких винятків, відбувається усередині материнського організму. Личинка, яка зазвичай не більша 1 мм має війки і зазнає ряд складних змін, виходить через устя в навколишнє середовище, прикріпляється до субстрату й перетворюється на дорослу губку.

4.Роль губок у природі та житті людини.

·        Беруть участь у самоочищенні водойм.

·        Губками живляться інші мешканці водойм.

Середовище існування	Прісні водойми
	Мілководдя солоних водойм
	Прісні та солоні водойми
Колір	Від сірого до яскравих відтінків
	Зеленый
	Чорний
Форма	Кругла
	Пласка
	Келихоподібна
Застосування людиною	В промисловості
	В медицині
	Для  харчування
Губки – це	Хижаки
	Фільтратори
	Паразити
Проміжні клітини відповідають за	Травлення
	Утворення нових клітин
	Захоплення їжі
Губки розмножуються	Статево
	Нестатево
	Обома способами
Рух	Ковзають підошвою по субстрату
	Пасивно рухаються з течією води
	Рухома тільки личинка.
Значення у природі	Є їжею для деяких тварин
	Беруть участь в утворенні вапняків.
	Регулюють солоність води
Самооцінка роботи на уроці	Відмінно
	Добре
	Задовільно
	Незадовільно

·        Використовують у промисловості (для виготовлення технічних фільтрів) й медицині (містять йод).

·        Деякі види скляних губок, що мають масивний скелет, використовують як сувеніри.(Користуючись підручником знайти конкретні приклади.)

·        Речовини, які входять до складу губок прискорюють загоєння ран, мають бактерицидну дію, запобігають утворенню пухлин.

·        Деякі використовуються в косметиці.

·        Губки з вапняковим скелетом беруть участь в утворенні осадових порід - вапняків.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (7хв)

Міні-опитування за темою «Губки» (Поставити позначку навпроти правильного твердження).

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

·        Губки - нерухомі багатоклітинні поодинокі або колоніальні тварини.

·        Мешкають у морях або прісних водоймах.

·        Тіло - келихоподібне. Є голкоподібний скелет з неорганічних та органічних речовин.

·        Усередині тіла є порожнина, з'єднана із зовнішнім середовищем отвором на верхньому кінці тіла.

·        Губки мають клітини різних типів: покривні, комірцеві, амебоїдні та інші.

·        Розмноження губок нестатеве або статеве.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 19. Повторити § 13-18. Підготуватись до уроку узагальнення знань.

б) Для тих, хто зацікавився: закінчити роботу над міні-проектами.

Урок № 25                                                          Дата__________

Тема: Узагальнення та контроль з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності.» Захист міні-проектів.

Мета: навчальна – узагальнити, систематизувати та закріпити знання учнів з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності.»

розвивальна – розвивати вміння використовувати здобуті біологічні знання; аналізувати, співставляти та робити висновки.

виховна – виховувати розуміння єдності органічного світу; бережливого ставлення до живих організмів та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: зображення одноклітинних організмів та примітивних багатоклітинних, тестові завдання, проектор для демонстрації учнівських презентацій.

Хід уроку.

І. Організація класу (1 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (2 хв).

Бліц-опитування.

1.Які характерні ознаки одноклітинних організмів?

2.Чим прокаріотичні організми відрізняються від еукаріотичних?

3.Які характерні ознаки примітивних багатоклітинних організмів?

ІІІ. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів.

Завдання для перевірки знань.

Варіант 1.

1-2 рівень. (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) амеба протей; б) інфузорія-туфелька; г)ульва.

2.Для одноклітинних тварин характерне розмноження:

а) статеве; б) нестатеве: поділом навпіл; в) вегетативне.

3. Губки мешкають в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Амеба пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5. Надлишок води у одноклітинних виділяється через:

а) травну вакуолю; б) скоротливу вакуолю; в) ядро.

6. У клітинах бактерій немає:

а) цитоплазми;б) клітинної мембрани;в) клітинної оболонки; г) ядра.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою дріжджів виробляють:

а) хліб; б) йогурт; в) вітамінні препарати; г)оцтову кислоту; д) олію.

8.Вибери серед запропонованих бактеріальні захворювання:

а) СНІД; б) ангіна; в) дизентерія; г) дифтерія; д) холера.

9.Спільною ознакою для одноклітинних водоростей є:

а) наявність хлорофілу; б) наявність джгутиків; в) паразитичний спосіб життя; г) автотрофний спосіб живлення.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Ризоїди.

2.Дріжджі.

3.Ціанобактерії.

А.Одноклітинні гриби.

Б.Одноклітинні організми, що здатні до фотосинтезу.

В.Органели руху.

Г.Ниткоподібні вирости, що слугують для прикріплення.

Варіант 2.

1-2 рівень. (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) амеба протей; б)дизентерійна амеба; в)малярійний плазмодій

2.Для хламідомонади характерне розмноження:

а) статеве; б) нестатеве; в) обидва способи.

3. Інфузорія-туфелька мешкає в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Губка пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5.Евглена зелена використовує живлення:

а) автотрофне; б)гетеротрофне; в)змішане.

6.Здатні вбирати Нітроген з повітря:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7. За допомогою дріжджів виробляють:

а) кефір; б) корми для тварин; в) харчові добавки; г) цукор; д) сир.

8.Вибери серед запропонованих бактеріальні захворювання:

а) тиф; б) правець; в) молочниця; г) малярія; д) скарлатина.

9. Спільною ознакою для одноклітинних твариноподібних організмів є:

а) автотрофний спосіб живлення; б) гетеротрофний спосіб живлення;

в) наявність війок; г) наявність ядра.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Бактерії.

2.Одноклітинні твариноподібні організми.

3. Багатоклітинні водорості.

А.Вольвокс.

Б.Збудник ботулізму.

В.Малярійний плазмодій.

Г.Евглена зелена.

Варіант 3.

1-2 рівень (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) губка; б)бодяга; в)евглена зелена;

2.Для дріжджів характерне розмноження:

а) поділом навпіл; б) брунькуванням; в) обидва способи.

3.Ульва мешкає в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Інфузорія-туфелька пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5.У разі настання несприятливих умов одноклітинні утворюють:

а) цисту; б) спору; в) зиготу.

6.Кисень здатні виробляти:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою бактерій виробляють:

а) хліб; б) йогурт; в) вітамінні препарати; г)оцтову кислоту; д) олію.

8.Серед запропонованих вибери заходи боротьби з бактеріальними захворюваннями:

а) карантин; б) щеплення; в) біотехнології; г) пастеризація.

9.Для губок характерний:

а) паразитизм; б) здатність до фотосинтезу; в) фільтрування; г) регенерація; д) активний рух.

4 рівень. (Установити відповідність між організмом та його способом живлення. Один термін зайвий.)

1.Дизентерійна амеба.

2.Інфузорія туфелька.

3.Евглена зелена.

А.Гетротроф.

Б.Міксотроф.

В.Автотроф.

Г.Паразит.

Варіант 4.

1-2 рівень (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

а) евдорина; б)інфузорія-туфелька; в) вольвокс.

2.Для губок характерне розмноження:

а) поділом навпіл; б) статеве; в) статеве та нестатеве.

3.Одноклітинні зелені водорості мешкають в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Евглена зелена пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5.До складу клітинної оболонки дріжджів входить:

а) целюлоза; б) нуклеїнова кислота; в) хітин.

6.Цвітіння води здатні спричиняти:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою бактерій виробляють:

а) кефір; б) корми для тварин; в) харчові добавки; г) цукор; д) сир.

8.Серед запропонованих вибери хвороби, що спричиняються одноклітинними твариноподібними організмами:

а) ангіна; б) правець; в) малярія; г) дизентерія; д) молочниця.

9.Спільною ознакою для багатоклітинних водоростей є:

а) наявність хлорофілу; б) наявність джгутиків; в) паразитичний спосіб життя; г) спеціалізація клітин.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Прокаріот.

2.Бодяга.

3.Антибіотик.

А. Препарат, що діє проти хвороботворних бактерій.

Б. Хвороботворна бактерія.

В. Різновид губок.

Г. Організм, що не має ядра.

Захист учнівських міні-проектів на теми:

·        Чому скисає молоко?

·        Живі фільтри.

·        Корисний йогурт.

ІV. Підбиття підсумків вивчення теми.

Урок № 26                                                                   Дата______________

Тема. Узагальнення та  контроль знань  з теми «Одноклітинні організми»

Мета. Узагальнити знання учнів про одноклітинні організми; перевірити вміння   оперувати відповідними термінами і поняттями, що вивчалися в темі.

           Розвивати пізнавальну та творчу активність учнів на уроці.

Виховувати любов до живої природи, бажання встановлювати гармонійні  стосунки із природою на основі поваги до всього живого.

Обладнання. Таблиця  «Найпростіші», малюнки, модель «Ромашка», тестові завдання

Методи і прийоми: інтерактивні , інформаційно-рецептивні: словесні, наочні.

Тип уроку: узагальнення та  систематизація знань,  вмінь і навичок.

Форма проведення: урок - гра

Хід уроку.

І. Організація класу.

Емоційне налаштування учнів на роботу.

     Час летить, спішить невпинно

     Надійшла до нас година.

     Розділ нині пригадати,

     Хто що вивчив розказати.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

       Запитання.

1.     Які організми називаються одноклітинними?

2.     До яких царств вони належать?

3.     Які організми називаємо еукаріотами, прокаріотами?

4.     Які способи живлення притаманні одноклітинним еукаріотами?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

      Сьогодні перед нами стоїть важливе завдання: узагальнити та систематизувати  знання з даної теми. Наш урок буде проводитись у нестандартній формі, де ви повинні показати свої знання.

ІV. Перевірка глибини  усвідомлення знань та їх використання у нестандартних формах.

1.     Гра «Ромашка»

На пелюстках ромашки на зворотній стороні записані запитання

а) Дати характеристику амеби  протей. Який спосіб живлення для неї характерний?

б)  Які ви знаєте хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами?

в)  Середовище існування, будова одноклітинної водорості хламідомонади.

г)  Назвати групи бактерії за ступенем небезпечності.

д)  Дати характеристику одноклітинним еукаріотам?

     2. Лист  від Барона Мюнхгаузена.

         Здраствуйте, любі друзі!

Я хочу передати вам  корисні поради, які знадобляться вам у житті. Ви з вдячністю згадаєте життєрадісного барона.

1.      У водоймі, вода якої непрозора, або має легкий неприємний запах, можна купатися і навіть пити сиру воду.

2.     Не намагайтесь брати до рук диких тварин, якщо вони дозволяють себе впіймати. Млява тварина напевне хвора і може бути переносником різноманітних інфекційних захворювань, включаючи чуму.

3.     Ніколи не використовуйте дріжджі у хлібопеченні, тому що вони викликають бродіння вуглеводнів з утворенням спирту і вуглекислого газу і тому хліб не буде пухким.

4.     Споживати  м’ясні або рибні консерви можна лише тоді, коли термін їх придатності не збіг, а банка не здута. Це допоможе знизити ризик захворювання на ботулізм.

5.     Дуже багат о бактерій скупчується у брудних запилених приміщеннях, які погано провітрюються. Тому завжди діти провітрюйте свій клас і слідкуйте за його чистотою.

   Якщо ви погодились  із моїми порадами - виконуйт їх, а якщо ні  - дайте відповідь

Ваш  Барон Мюнхгаузен

3.     Гра - аукціон.

Сьогодні ми з вами проведемо гру- аукціон. Що означає аукціон? Це спосіб продажу деяких товарів, при якому товар виставляється на продаж. У світі  товар продається за гроші, а картини із зображенням одноклітинних ви куптите за свої знання. Картина буде продана тому учневі, який дасть повну характеристику даного організму.

1. Продаж картини «Вольвокс»

2. Продаж картини «Хлорела»

4.     Рольова гра «Хто найкращий»

Автор. Одного разу, коли пригріло сонечко, біля озерця зібралося поважне панство: Хлорела, Евглена зелена, Молочнокислі бактерії, Біфідобактерї. Кожен із них почав вихвалятись, що царство в якому він живе, найкраще, і має велике значення у природі і в житті людини. І навіть засперечалися вони.

Хлорела. Мене називають зеленушкою, і я привернула увагу сучасних вчених і не тільки ботаніків, але і конструкторів космічних кораблів і самих космонавтів. Не те, що ви бактерії, якщо оселились у молоці, то з нього не можна зварити смачної каші. Або ти, Евглена зелена, якщо живеш у воді,  то  воду не можна використовувати для пиття.

Евглена зелена. А я, Евглена зелена, дуже цікавий екземпляр. Мене інколи помилково називають «напівтвариною - напіврослиною». Маю зелені хлоропласти і за наявності світла живлюсь завдяки фотосинтезу. Якщо у воді багато розчинених органічних речовин, а світла немає, то я переходжу на гетеротрофний спосіб живлення і навіть можу стати безбарвною. Таким чином водойми, де я мешкаю, самоочищаються. Також я є джерелом живлення для інших мешканців водойм, різноманітних безхребетних і мальків риб.

Хлорела. А мені немає рівних. Я дуже зручний об’єкт для наукових досліджень. За кількістю присвячених робіт я займаю перше місце серед усіх водоростей. У перерахунку на суху речовину в мені міститься білків 40%, ліпідів 20%, вуглеводів 35%. Є також вітаміни групи В і С. Я здатна використовувати від 10 до 12% світловох енергії  і тому у мені інтенсивно відбувається фотосинтез. Саме  тому мене відправили у космос з метою збагачення кабіни корабля киснем та космонавтів їжею.

Молочнокислі бактерії. Та що там ви! А от ми, Молочнокислі бактерії, можемо самостійно розвиватись у молоці, викликаючи його скисання. Йогурт та кефір, квашені огірки та капуста- це наш продукт діяльності. Ми покращуєм травлення, забезпечуєм організм необхідними речовинами, пригнічуєм розвиток умовно небезпечних бактерій. Першим, хто звернув на нас увагу, був І.І.Мечніков у 1907  році, який доказав, що молочнокислі бактерії протидіять шкідливим бактеріям та навіть старінню організму.

Біфідобактерїї. А от ми, Біфідобактерї, самі не зброджуєм молоко. Нас у кисломолочні  продукти вносять спеціально для того, щоб заселити  кишечник людини.  А «Растішку»  призначають маленьким діткам, щоб кишечник у них добре працював, а зубки і кістки були міцненькими. Споживайте дітки цей корисний продукт.

Автор. Світ живих організмів надзвичайно різноманітний, дивовижний і досконалий. Нічого в природі немає зайвого . Усе, що створила вона, гармонійно доповнює один одного.

       5.Тестова перевірка знань.

     1. У прісних водоймах мешкають:

              а)  евглена зелена;

              б)  амеба дизентерійна;

              в)  молочнокислі бактерії.

     2. Скоротливі вакуолі характерні для найпростіших:

              а)  паразитичних;

              б)  прісноводних;

              в)  грунтових;

     3. Переносниками збудників малярії є:

              а)  мухи;

              б)  кліщі;

              в)  кровосисні комарі;

      4. Несправжні ніжки здатні утворювати:

              а)  евглена зелена;

              б)  інфузорія- туфелька;

              в)  амеба протей ;

      5. ЕвгленІ зеленій притаманний тип живлення:

              а)  автотрофний;

              б)  гетеротрофний;

              в)  змішаний;

       6. Організм, який немає сталої форми.

              а)  амеба протей;

              б)  інфузорія- туфелька ;

              в)  хлорела;

       7. Джгутики характерні для:

              а)  амеба протей;

              б)  інфузорії- туфельки ;

              в)  хламідомонади;

       8. Їжа в інфузорії –туфельки претравлюється в:

              а)  скоротливих вакуолях;

              б)  хлоропластах ;

              в)  травних вакуолях;

       9. Нерухомий спосіб життя веде:

              а)  хламідомонада;

              б)  хлорела;

              в)  евглена зелена ;

       10. В організмі людини паразитують:

              а)  амеба протей;

              б)  дизентерійна амеба;

              в)  евглена зелена ;

      6. Складання сенканів.

    Амеба

    Маленька, непостійна

    Плаває, пожирає, ділиться.

    Здатна захоплювати тверді речовини

    Клякса

    Інфузорія

    Одноклітинна, туфлеподібна

    Рухається, дихає, розмножується

    Має два ядра - велике і мале

    Підошва

    Евглена

    Видовжена, зелена

    Плаває, фотосинтезує, поглинає

    Має  яскраво - чутливе вічко

    Джгутиконосець

V. Узагальнення та систематизація знань

Яка роль одноклітинних у природі та житті людини?

Позитивна роль	Негативна роль
1.     Прісноводні одноклітинні є джерелом живлення для інших мешканців водойм, тобто є ланкою харчового ланцюга	Спричиняють захворювання людини та тварини
2.     Беруть участь у колообігу речовин і енергії	Викликають небезпечне токсичне «цвітіння» води у морях і океанах відоме під назвою «червоні припливи»
3.     Одноклітинні організми (евглена зелена, інфузорія туфелька) живлячись органічними речовинами, забезпечують самоочищення забрудненої води	Спричиняють зелені та червоні «цвітіння» кори дерев
4.     Беруть участь в  утворенні осадових порід та грунту
5.     Є індикаторами геологічного віку та покладів корисних копалин

VІ.  Загальні  висновки. Оцінювання

  Виходячи із знань, отриманих на уроці, щоб ви могли б порадити своїм знайомим?

VІІ. Домашнє завдання.

  За бажанням: придумати  казки, легенди,  загадки