Особливості будови опорно – рухової системи тварин.

Опора та рух тварин.

Кишковопорожнинні: ектодерма, епітеліально - м’язові клітини, скелетні елементи із хітину або карбонату кальцію.

Плоскі, круглі та кільчасті черви: шкірно - м’язовий мішок.

Молюски: гідростатичний скелет (система порожнин). Рух - м’язові скорочення ноги. У деяких реактивний рух (головоногі), з силою виштовхують воду з мантійної порожнини. Головоногі – внутрішній скелет із хряща, який схожий на хрящ хребетних.

Членистоногі: скелет зовнішній, утворений хітиновою кутикулою. М’язові пучки. Кінцівки з рухомих члеників. Є крила у деяких. У ракоподібних – ходильні кінцівки, хвіст, вусики.

Головохордові (ланцетник): опорою є хорда, яка оточена оболонкою їз сполучної тканини. До її відростків прикріплюються м’язові сегменти.

Хребетні:

Хрящові та Кісткові риби: Хорда лише у зародку. Скелет – хрящовий у хрящових риб, а у кісткових – кістковий. Скелет: череп, хребет та скелет плавців. Щелепи, зяброві дуги. М’язи: два головних вздовж тіла і розділені на сегменти. Розвинені  м’язи глотки та ті, що керують рухом плавців.

Земноводні: Череп, хребет, скелет кінцівок. Череп з хрящових кісток. У хребті відділи: шийний, тулубний, крижовий і хвостовий. Грудної клітки немає. Скелет кінцівок: скелет вільних кінцівок та скелет їх поясів. Передня кінцівка: плече (плечова кістка), передпліччя (ліктьова та променева), кисть (кістки зап’ястка, п’ястка та фаланги пальців). Пояс передньої кінцівки: лопатки, воронячі кістки та ключиці.

Задня кінцівка: стегно (стегнова кістка), гомілка (велика і мала гомілкові кістки), стопа (кістки заплесна, плесна, фаланги пальців). Пояс задніх кінцівок: сідничні, клубові і лобкові кістки, що зрослися. М’язи: потужні і складно організовані та диференційовані.

Плазуни: Череп із скостенілих кісток. Череп, хребет, скелет кінцівок. Все те саме, що і в земноводних, але є грудна клітка (крім змій), яка складається з грудних хребців, ребер і грудини. М’язи: більш розвинуті ніж у земноводних.

Птахи: те саме, що і в земноводних та плазунів. Є грудина. Грудні хребці зрослися між собою і з крижами і несуть ребра, які рухливо з’єднані з грудиною. Хребці поперекового та крижового відділів також зрослися. Є кіль до якого прикріплюються м’язи, що опускають крило. М’язи: більш розвинені ніж у плазунів.

Ссавці: скелет як у рептилій. Кінцівки розміщені під тулубом. Об’єм мозкової частини черепа більший. Сім шийних хребців. Діафрагма – розділяє грудну і черевну порожнину. Кінцівки у різних груп ссавців відрізняються (від способу життя). М‘язи високо диференційовані, складні рухи.

7 клас. ПОКРИВИ ТІЛА ТВАРИН, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ. ЗАХИСТ. ПРИСТОСУВАННЯ ДО АКТИВНОГО ЗАХИСТУ І НАПАДУ

Завдяки покривам, які складаються з епітеліальних тканин, організм будь-якої тварини взаємодіє із навколишнім середовищем, сприяють збереженню води в організмі, беруть участь у процесах дихання, живлення, виділення та регуляції температури тіла.
ЕВОЛЮЦІЯ ПОКРИВІВ У ТВАРИН
Безхребетні тварини (покриви тіла складаються із зовнішнього шару клітин, який переходить в шар м'язів, утворені одношаровим епітелієм та структурами, які сформовані завдяки виділенням шкірних залоз (кутикулою, зовнішнім скелетом, мушлею). Тісний зв'язок покривів тіла з опорно-руховою системою притаманний усім тваринам, які мають зовнішній скелет.

Група тварин	Характерні особливості покривів тіла
Кишковопорожнинні	Ектодерма а епітеліально-м'язових клітин, між якими є жалкі клітини. Зовнішній шар клітин складається з епітеліально-м'язових клітин, між якими містяться жалкі клітини для захисту від ворогів та паралізації жертви
Плоскі черви	Одношаровий епітелій з кутикулою в складі шкірно-м'язового мішка. Шкірно-м'язовий мішок (покриви разом із м'язами) складає опорно-рухову систему та  виконує захисну функцію.  У паразитичних плоских червів — сисунів — епітеліальні клітини містяться під неклітинним шаром, який захищає організм від агресивних травних соків хазяїна.  У паразитичних стьожаків покриви тіла мають величезну кількість виростів — ворсинок, через які всмоктується їжа, тобто покриви тіла виконують функцію живлення, а травна система відсутня.
Круглі черви	Одношаровий епітелій з кутикулою У круглих червів підсилюється захисна функція покривів тіла, їхні покриви — це багатошарова кутикула
Кільчасті черви	Одношаровий епітелій з кутикулою. Багато слизових залоз
Молюски	Одношаровий епітелій утворює мантію, яка утворює черепашку
Членистоногі	Одношаровий епітелій й товста хітинова кутикула, яка в ракоподібних зміцнюється вапном, у павукоподібних і комах вкрита восковою плівкою. Кутикула виконує захисну функцію, має хітиновий поверхневий шар, різноманітні вирости кутикули (волоски, шипи, голки та ін.) допомагають захиститися від ворогів, або замаскуватися.  Для павукоподібних та комах, що живуть у посушливих місцях, кутикула зовні вкрита восковим шаром для зменшення випаровування води і є важливою функцією економії води.

У хребетних покриви мають складнішу будову й представлені шкірою, яка складається з епідермісу та власне шкіри (дерма). Досить часто функції шкіри урізноманітнюються за допомогою похідних шкіри, якими є рогові чи кісткові утвори (луска, пір'я, волосся, кігті, копита, роги) та шкірні залози (слизові, слізні, отруйні, сольові, потові, пахучі, молочні).

Група тварин	Характерні особливості покривів тіла
Риби	Шкіра з багатошарового епітелію й дерми. Є слизові залози й луска. Захисна функція шкіри підсилена лусками різної форми.
Земноводні	Шкіра гола з багатошарового епітелію й дерми. Є багатоклітинні слизові залози. У шкірі густа сітка кровоносних судин. Шкіра є додатковим органом повітряного дихання, тому вона повинна бути постійно зволоженою (це забезпечують численні залози, що продукують слиз). Шкіра земноводних містить також отруйні залози, що виконують захисну функцію.
Плазуни	Шкіра суха з багатошарового епітелію й дерми. Залози відсутні. Виникають рогові лусочки, щитки, пластинки. Шкіра вкрита роговими лусками і щитками, які виконують захисну функцію
Птахи	Шкіра суха, тонка з багатошарового епітелію і дерми. Залози відсутні (крім куприкової), є пір'я. Пір'я захищає від пошкоджень, допомагає зберегти тепло і зменшує опір повітря під час польоту. Також найбільші пір'їни на крилах і хвості необхідні для забезпечення польоту. Крім того, пір'я птахів має різноманітне забарвлення, що використовується при маскуванні та відіграє важливу роль у шлюбній поведінці.
Ссавці	Шкіра товста з багатошарового епітелію й дерми. Є розвинені залози (потові, сальні, пахучі, молочні) і волосяний покрив. Шкіра вкрита волосяним покривом (шерстю), що допомагає підтримувати постійну температуру тіла. Дуже добре розвинені у ссавців видозміни шкіри (кігті, копита, роги, голки), які виконують важливі захисні функції в житті організмів та використовуються в шлюбних турнірах самців.

Еволюція покривів тварин проходила за такими напрямками: 
1) від одношарового до багатошарового епітелію;
2) від одношарового захисного епітелію до багатофункціональної шкіри з двох шарів: епідермісу й дерми.
ПРИСТОСУВАННЯ, або адаптації - розвиток будь-якої ознаки на впливи умов середовища, що сприяє виживанню виду та його розмноженню. Розрізняють морфологічні (за формою та зовнішньою будовою), фізіологічні (за внутрішніми функціями), етологічні (за поведінкою). Основними шляхами пристосування тварин є пасивний, активний та уникнення несприятливих умов середовища (наприклад, міграції чи кочування).
Видозміни покривів тіла можуть використовуватись як органи пересування (копита), а також як засоби пасивного (захисне забарвлення) і активного захисту (отруйні залози, шипи, кігті, роги, голки).
Захисне забарвлення буває: 
- маскуючим (у риб верх темний, низ світлий; здатні змінювати забарвлення чи малюнок головоногі молюски, камбала, хамелеони);  
- попереджуючим (яскраве забарвлення метелика, бджоли);
або відлякуючим (яскраві блакитні плями на тілі і сині отруйні шипи на хвості у ската-хвостокола).

Запитання:
1. Які функції покривів тіла тварин ви знаєте?
Покриви тіла у різних тварин різноманітні за будовою, проте виконують схожі функції:
- захищають внутрішні органи від механічних, хімічних та фізичних чинників (пошкоджень, несприятливої температури середовища, сонячних променів, вологи);
- запобігають втратам води (вкриваються водонепроникною плівкою, звужуються пори); 
- допомагають регулювати температуру тіла; 
- беруть участь в обміні речовин (газообмін, живлення та виділення);
- допомагають маскуватися, нападати або відлякувати ворогів.
Захист. Покриви захищають тіло від зовнішніх пошкоджень, впливу температури, висушування, проникнення мікробів та паразитів.
Напад. Жалкі клітини покривів, кігті хижих птахів і ссавців є знаряддями під час полювання й забезпечення їхнього живлення.
Опора й рух. Покриви надають тілу певної форму, утримують внутрішні органи, утворюють плавальні перетинки між пальцями ніг, шкірні перетинки між кінцівками в кажанів тощо.
Дихання. У кишковопорожнинних, плоских червів, риб, амфібій через поверхню тіла відбувається газообмін.
Виділення речовин. Через покриви разом із слизом, потом можуть видалятися вуглекислий газ. надлишок солей.
Теплорегуляція. Нагрівання тіла чи віддача тепла здійснюється через покриви (наприклад, через великі вуха в слонів відбувається посилена тепловіддача).
Секреція речовин. У покривах багатьох тварин є шкірні залози, що виділяють речовини для позначення території, визначення особин свого виду, захисту від паразитів і ворогів.
Подразливість. Покриви містять чутливі клітини - рецептори (сприймають світло, дотик, сольовий склад води) та органи чуттів (наприклад, бічна лінія риб).
Запасання речовин. У підшкірній клітковині плазунів, ссавців відкладаються про запас жири, під шкірою жаб запасається вода.
Отже, покриви є важливими багатофункціональними утворами, з якими пов'язані майже всі процеси життєдіяльності тварин.
2. У яких тварин покриви тіла виконують функцію живлення? Які особливості будови цих тварин?
У паразитичних стьожаків покриви тіла мають величезну кількість виростів — ворсинок, через які всмоктується їжа, таким чином у цих червів покриви тіла виконують функцію живлення, а травна система відсутня.
3. У яких тварин покриви тіла беруть активну участь у газообміні? Вкажіть особливості будови покривів у цих тварин.
У примітивних водних тварин (губки, кишковопорожнинних), земноводних. Зволожений покрив.
4. Які функції виконують шкірні залози у різних груп тварин?
Шкірні залози дощового черв'яка виробляють слиз для захисту та пересування у ґрунті.
Шкірні залози земноводних продукують слиз покривів для забезпечення шкірного дихання. 
Клітини сальних залоз ссавців продукують жирні виділення (сприяють збереженню еластичності шкіри і волосся, оберігають шкіру від потрапляння шкідливих бактерій і грибів).
Потові залози (виділяють шкідливі продукти обміну речовин, основна функція — це терморегуляція — охолодження тіла завдяки активному виділенню й випаровуванню поту).
Видозміною потових є пахучі залози у багатьох хижих ссавців (використовуються насамперед для маркування території, а також для розпізнавання особин свого виду, у скунсів такі залози є ефективним знаряддям захисту).
Молочні залози ссавців — видозмінені потові залози, що розвиваються у самок (для вигодовування дитинчат молоком).
5. Порівняйте будову та значення покривів тіла птахів і ссавців.
•  Тіло птахів вкрите пір'ям, яке захищає від пошкоджень, допомагає зберегти тепло і зменшує опір повітря під час польоту. Також найбільші пір'їни на крилах і хвості необхідні для забезпечення польоту. Крім того, пір'я птахів має різноманітне забарвлення, що використовується при маскуванні та відіграє важливу роль у шлюбній поведінці.
•  У більшості ссавців шкіра вкрита волосяним покривом (шерстю), що допомагає підтримувати постійну температуру тіла. Дуже добре розвинені у ссавців видозміни шкіри (кігті, копита, роги, голки), які виконують важливі захисні функції в житті організмів та використовуються в шлюбних турнірах самців.
6. Які структури покривів тіла тварини використовують для активного захисту і нападу? Наведіть приклади.
У риб (йоржі, скати-хвостоколи, скорпени, крилатки, морський дракон) частина слизових залоз перетворилася на отруйні, вони активно б'ють хвостом. У отруйних плазунів та земноводних є залози з отрутою. Хижі птахи та ссавці за допомогою кігтів хапають і розривають здобич. Парнокопитні тварини використовують копита, їжаки, дикобрази – голки. 
Забарвлення. У покривах тварин є забарвлюючі речовини-пігменти, що роблять тварин непомітними на фоні місцевості (біле забарвлення полярних сов), застерігають хижаків від нападу (у сонечка, ос), розчленовують обриси тварин у середовищі існування (смугастість зебр). Деякі тварини здатні швидко змінювати забарвлення залежно від умов (хамелеони, восьминоги).
Маскування. Форма тіла й забарвлення покривів роблять тварин схожими на листки, гілки, кору або колючки рослин (гусінь березового п'ядуна схожа на гілочку берези).
Мімікрія. Незахищені види мають ознаки подібності з видами, які захищені (наприклад, муха бджоловидка звичайна подібна до бджоли).
Отруйність. Зустрічається серед черевоногих (конуси), комах (бджоли, шершні), павукоподібних (павуки, скорпіони), багатоніжок (сколопендри), риб (риба-фугу, морський дракон), рептилій (гадюки, варани).
Органи захисту й нападу. Для полювання й захисту призначені такі органи, як клешні у раків, дзьоб у восьминогів й птахів, хеліцери у павуків, жало у джмелів, озброєні вирости на голові чи хвості у риби-меч та ската-хвостокола, зуби у акул й у хижих ссавців тощо.
Електричні органи. Здатністю генерувати електричний струм володіють лише риби (електричний вугор, електричний скат).
Ловильні утвори. Є тварини, які риють пастки в землі (мурашиний лев), роблять павутину (павуки), мають вирости для приваблювання (риби-вудильники).