Захист Вітчизни. 10 клас. Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги. Правила застосування лікарських препаратів.

Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги. Правила застосування лікарських препаратів.

     Сьогодні  у арсеналі лікаря – сотні назв ліків, перед якими  відступають хвороби. Далеко не всі важкі хвороби лікарі навчилися лікувати. Рішення цієї проблеми  у цілому кладеться  на одну галузь медичних знань  фармакологію.

     Слово «фармакологія» походить від грецького  « фармакон» - ліки, отрута і «логос» - вчення. На статуї давньоєгипетського бога мудрості було написано слово «фармаки», що значить «зцілюю».

      Фармакологія, вірогідно, одна  з давніх  усіх медичних  і біологічних  наук. По шуку і вивченню лікарських препаратів приділяли увагу видатні представники медицини во всі часи історії людства: Авіцена, Аристотель, Гален, Гіппократ, Парацельс, та інші.

   Фармакологія –це медико-біологічна наука, предмет якої –винахід нових лікарських препаратів і вивчення механізму Їх дії, наука про взаємодію лікарських речовин з організмом.                    

     1.  Перша допомога.

          Перша допомога - це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров'я потерпілого.

По-перше, якщо є потреба і можливість, треба вивести потерпілого з місця події.

По-друге, оглянути стан потерпілого, зупинити кровотечу і обробити ці ділянки.

Потім імобілізувати переломи і запобігти травматичному шоку.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:

·  правильність і доцільність;

·  швидкість;

·  продуманість, рішучість, спокій.

Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання долікарської допомоги та її прийомів щодо характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

Людина, яка надає першу допомогу повинна вміти:

·  оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги, в-першу чергу, той потребує;

·  забезпечити штучне дихання "з рота в рот" або "з рота в ніс", зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;

·  тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної пов'язки, пальцевим притисканням судин;

·  накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ударі);

·  імобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні;

·  надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоти, втраті свідомості;

·  використати підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого;

·  визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом; користуватися аптечкою першої допомоги.

Послідовність надання першої допомоги:

·  усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води),

·  оцінити стан потерпілого;

·  визначити характер і важкість травм,   що   становлять   найбільшу   загрозу   для   життя потерпілого   і послідовність заходів щодо його врятування;

·   виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.);

·  підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

·   викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.

"Зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар".

У місцях постійного чергування медичного персоналу мають бути аптечки і плакати з правилами надання першої допомоги, виконання прийомів штучного дихання і зовнішнього масажу серця, вивішені на видних місцях.

Для правильної організації надання першої медичної допомоги повинні виконуватися такі умови:

·  на кожному підприємстві, в цеху, відділенні повинні бути відповідальні особи за належний стан пристосувань та засобів для надання допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги і за систематичне їх поповнення. На цих самих осіб покладається відповідальність за передачу аптечок і сумок по зміні з позначкою в спеціальному журналі;

·  керівник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує дане підприємство, повинен організувати суворий щорічний контроль застосування правил першої медичної допомоги, а також стану і поповнення аптечок і сумок потрібними пристосуваннями і засобами для надання першої допомоги;

·   допомога потерпілому, яка надається не медичними працівниками, повинна суворо обмежуватися певними видами (заходами) оживлення за "видимої" смерті, тимчасового зупинення кровотечі, перев'язки ран, опіку чи відмороження, іммобілізації перелому, перенесення і транспортування потерпілого;

·  в аптечці, яка зберігається в цеху чи в сумці першої медичної допомоги, повинні міститися медикаменти і засоби, перелічені в табл. 1.

       2. Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги.

 Таблиця І.Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги

Медикаменти і медичні засоби	3 якою метою використовуються	Кількість, шт.
Індивідуальні перев'язні асептичні пакети Бинти Вата	Накладання пов'язок Те саме Те саме	5 5 5 пачок по 50 мг
Ватно-марлевий бинт Джгут Шини	Бинтування переломів Зупинення кровотечі Зміцнення    переломаних    і    вивихнутих кінцівок	3 1 3..4
Гумовий пузир для льоду	Охолодження       пошкодженого       місця внаслідок ударів, вивихів і переломів	1
Чайна ложка Йодна настойка (15%- на)	Приготування розчинів Замазування   тканин   біля   ран,   свіжих подряпин на шкірі, тощо	1 флакон    (25 мл)
Нашатирний спирт	Допомога потерпілому в непритомному стані	1 флакон (30 мл)
Борна кислота	Приготування розчину для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках лугом, для примочок на очі при опіку вольтовою дугою	1 пакет 25 г)
Сода питна	Приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках кислотою	1 пакет (25 г)
Розчин перекису водню (3 %-ний)	Зупинення кровотечі із носа	1 флакон (50 мг)
Настойка валеріани	Заспокоєння нервової системи	1 флакон (30 мг)
Нітрогліцерин	Під час сильних болей в області серця і за грудиною	1 тюбик

   3.Правила застосування лікарських препаратів.

Лікарський препарат – це засіб, що має певний вигляд і певну форму та дозу.

а.) Лікувальні форми лікарських препаратів.

Лікувальна форма – це надання лікувальному засобу зручний для  застосування стан.

Лікувальні форми бувають тверді, м’які, рідкі та газоподібні.

·        Тверді – порошки, таблетки, драже, капсули, пілюлі, збори.  

·        М’які – мазі, пасти, свічі,кульки, пластирі.

·        Рідкі – водні, масляні, що застосовуються внутрішньо, зовнішньо ,ін’єкціонно

·        До газоподібних  лікувальних форм – гази, аерозолі..

б) Дози та концентрації лікувальних засобів.           

Для лікувального засобу великою мірою визначається його дозою.

Дозою називають кількість речовини  для одного прийому ( звичайно позначається   як разова доза).

·        У деяких випадках вказують дозу препарату на курс лікування ( курсова доза ).

·         При повторному застосуванні лікувальних засобів дія їх може змінюватись у бік як збільшення ефекту, так і його зменшення.

·         Зниження ефективності речовин при повторному введенні – звиканні спостерігається при використанні різноманітних препаратів.

·         У випадку звикання для отримання початкового ефекту дозу препарату слід збільшити або одну речовину замінити іншою. 

·         Дія препарату може залежати від стану організму.

в)  Шляхи введення лікувальних засобів.

Зовнішнє використання ліків - це компреси, примочки, присипки, змазування, розтирання, закапування крапель, інгаляцій, тощо. Під час застосування лікарства на шкіру воно діє насамперед на місце прикладання тобто справляє місцеву дію. Проте шкіра має густу сітку нервових і кровоносних судин і ліки, всмоктуючись, справляють і загальний вплив на організм.

Для присипання використовують спеціальні присипки, які являють собою суміш порошків. При інгаляції ліки вводять в організм у дрібно розсіяному аерозолі.

Для введення ліків в око, ніс, вухо - використовують закрапування крапель, закладення мазі, введення із лікарськими препаратами.

Введення ліків через рот (per os) - найбільш поширений і простий, зручний метод, хоча він має недоліки, а саме: неповне всмоктування ліків у травному каналі, часткове руйнування їх травними ферментами та ін активізація в печінці, що не дає змогу точно визначити концентрацію лікувального препарату в крові.

Парентарально можна ввести піки шляхом ін'єкцій ( finvectia -впорскування). Ін'єкції бувають внутрішньо шкірні, підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні, внутрішньо артеріальні введення ліків в порожнини, серце, суглоби, спинномозковий канал, лімфу.

Захист Вітчизни. 11 клас. Переломи і вивихи. Перша допомога.

Переломи і вивихи. Перша допомога.

Переломи та вивихи це два різні стани, які практично не завжди легко відрізнити.

Перелом це стан, при якому порушена цілісність кістки в результаті раптового падіння, удару або скручення.  Переломи бувають двох видів.

Відкритий перелом це стан, при якому мають місце пошкодження м’яких тканин, в тому числі і шкіри, що може бути результатом впливу травмуючої сили ззовні або відламків кісток зсередини.

Закритий перелом це стан, при якому шкіра не пошкоджена.

Вивих це стан, при якому в результаті зовнішнього впливу порушується нормальне взаєморозташування кісток у суглобі.

Перелом не завжди може бути очевидним, оскільки в більшості випадків не стається складних відкритих переломів. Важливо не помилитися в діагнозі перелому і не прийняти його за забій або розтягування. В разі сумнівів, краще перестрахуватися і надавати допомогу, як при переломі.

Типові симптоми перелому:

- швидкий і надмірний набряк;

- в постраждалій області з’являється деформація;

- пошкоджена кінцівка далі від місця перелому набуває синюшного відтінку та з’являється відчуття оніміння при дотику;

- навіть невеликий рух або контакт з пошкодженою областю викликає значний біль;

- самостійні рухи ушкодженою кінцівкою практично неможливі.

Перша допомога:

Наберіть 1-0-3! Якщо у постраждалого немає станів, що загрожують життю (кровотеча, втрата свідомості, зупинка дихання, зникнення пульсу) відразу ж починайте знерухомлення зламаної кістки шиною. Функціональні шини можуть бути виготовлені майже з будь-якого матеріалу (дерево, пластик і т.д.), який є достатньо жорстким і більшим за розміром, ніж зламані кінцівки. Покладіть шину вздовж зламаної кістки і прив’яжіть її до кінцівки бинтом, марлею або будь-якою тканиною, починаючи з більш віддаленої від тіла точки.  При накладенні шини пам’ятайте, що обов’язково повинні бути зафіксовані два суглоби (вище та нижче перелому), а при переломі стегна чи плечової кістки – три суглоби. Не фіксуйте шину  занадто сильно, оскільки це може порушити кровообіг.

Якщо стався перелом кісток передпліччя, легко оберніть його журналом або товстою газетою і знерухомте кінцівку за допомогою косинкової пов’язки, ременя, смужки бинта. Знерухомлюйте таким же чином будь-який перелом верхньої кінцівки чи ключиці.

Перелом ноги вимагає двох шин, по одній на кожній стороні ноги. Якщо відповідний матеріал для шини не доступний, ви можете використовувати здорову ногу жертви в якості імпровізованої шини.

У випадку, якщо є кровотеча, то в першу чергу зупиніть її шляхом прямого тиску чистою тканиною, накладенням тугої пов’язки, а при артеріальний кровотечі накладенням джгута чи пальцевим притисканням. Сильна кровотеча загрожує життю постраждалого, тому саме її треба ліквідувати в першу чергу.

Не намагайтеся рухати зламаною кінцівкою або її частинами, так як це може ускладнити перелом.

Не давайте  нічого їсти або пити постраждалому, так як це може привести до блювоти.

Тримайте потерпілого в теплі, це дозволить зменшити вірогідність виникнення шокового стану.

До прибуття швидкої, наскільки можливо, оберігайте постраждалого від переміщень, дайте йому знеболювальне.

Пам’ятайте мнемонічне правило ICE:

“I” (ice – лід) - якщо можливо застосовуйте лід або кубики льоду в області перелому. Це дозволить запобігти набряку і зменшити біль.

“C” (compression-тиск) - якщо рана кровоточить, застосовуйте прямий тиск чистою тканиною, щоб зменшити втрату крові.

“E” (elevation-підняття) - намагайтеся тримати травмовану область вище рівня серця, наскільки це можливо. Це дозволить зменшити приплив крові до травмованої області і звести до мінімуму набряки.

Типові симптоми вивиху:

-деформація кінцівки в області вивиху;

- набряк, біль і підвищена чутливість в області вивиху.

Перша допомога:

Ніколи не намагайтеся вправити вивих кісток силою.

Накладіть на ушкоджену кінцівку шину з метою її знерухомлення.

Застосовуйте холод на травмоване місце, щоб запобігти подальшому набряку.

Негайно зверніться до лікаря який вправить вивих та призначить відповідне лікування.

Дія зовнішньої сили на кінцівки може викликати не тільки переломи та вивихи, але і ушкодження зв’язок суглобів – відносно безпечні розтягнення або дуже неприємні, та такі, що вимагають  оперативного лікування, розриви зв’язок суглобів.

Тварини - державні символи.

Тварини - державні символи

Велика панда – символ Китаю. Про цю рідкісну зараз тварину в Європі вперше довідались в 1869 році від французького місіонера Давида Армана. Живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких як, наприклад, Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря. Китайська назва панди означає «ведмідь-кіт».

Бобер – символ Канади. У 17-18 століттях в Європі була мода на боброве хутро. Канада в цей час славилася величезною кількістю цього цінного хутрового звіра. Мисливці за бобром таким чином освоїли величезні території країни.

Окапі – символ Заїру. Ця тварина, родич жирафи, в невеликій кількості проживає в густих і важкодоступних екваторіальних лісах басейну  річки Конго. Перші європейці, які бачили окапі, називали його «лісовим конем». Якщо про жирафу знали ще в античні часи, то окапі став відомим науці тільки 100 років тому.

Півень – символ Франції. В нас це викликає усмішку, а французи гордяться цим, адже вони вважають себе нащадками галлів, народу, який населяв територію сучасної Франції в часи Римської імперії. Слово «галл» латинською звучить так само, як і півень: gall.

 

Слон – найбільш шанована тварина в Таїланді. Слонам присвячені храми і встановлені пам’ятники. Слонів тут вчать грати у футбол і робити масаж.

Кондор є національним символом одночасно кількох південноамериканських країн: Чилі, Аргентини, Болівії, Еквадору, Перу та Колумбії. Кондор вважається найбільшим літаючим птахом Західної півкулі. Розмах крил – 2,7 – 3, 10 м, вага 11-15 кг. Занесений в Міжнародну Червону книгу.

Кенгуру – символ Австралії. Зображення цієї тварини можна побачити на державному гербі країни,  у паспортах громадян Австралії. Іншим, не менш популярним символом є коала – сумчастий ведмідь. Кількість цих тварин швидко зменшується. Часті лісові пожежі призводять до загибелі коал. Цілком можливо, що через 20-30 років вони можуть зникнути.

Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку раїну іде мова. Так, коли ми говоримо – клен, то знаємо, що це символ Канади. Символіка Росії є береза, ромашка, ведмідь, горобина.

Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині.

До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці.

Тваринних символів у нас також є багато. У княжі часи улюбленою твариною був тур. У козацькі часи - кінь. У багатьох думах, піснях оспівували козака і тут же згадували його коня.

Але найулюбленішими тваринними символами є птахи. Люди вважали, що навесні душі померлих в образі птахів повертаються на землю. А поскільки це душі померлих - то де їм місце? В раю. І повертаються вони восени в рай. Очевидно з цих двох слів утворилося "Вирій". А ключі від Вирію Бог доручив зозулі, - говориться в легенді. Відкриває зозуля ключами вирій, випускає птахів по черзі на землю. А іще Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Та як би там не було, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно "зозуленькою-матінкою".

Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей.

Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.

"Журавлі кру, кру,

В чужині умру,

Доки море перелечу,

Крилонька зітру," – скільки туги викликають ці прості слова у серці кожного.

Символом матері є ластівка. Народознавець Г. Маковей пише, що на Петра і Павла вшановували найстарішого члена роду. Родина дарувала йому дубовий вінок як символ довголіття. А на другу Пречисту вітали матір. До християнства 22 вересня святкували свято Рожаниці - покровительки матері - породілі. В цей день діти ліпили з глини ластівку і дарували матері. Мати зберігала її протягом року до наступного свята. Якщо мама помирала, то діти клали ластівочку їй у домовину, а на воротях ставили перевернуті граблі зверху прикріпляли ластівку. Так вони стояли 40 днів і всі, хто йшов мимо двору знали, що померла та, на якій трималася вся родина. З ластівкою

 пов'язано багато прикмет, повір’їв.

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.

Розповідали старі люди, що колись давно ця гарна пташка не жила на наших землях. Гніздилася в далеких краях і не знала дороги на Україну. Але що були солов'ї дуже співучі, то літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя.

Залетів один соловейко на Україну і сів спочити у якомусь селі. Всі люди і той час були в полі і село було німе.

– Що то за люди тут живуть? - подумав соловей. - Ні тобі пісні, ані музики не чути. Але зайшло сонечко, і люди гуртом повертали додому. То тут, то там чулися пісні.

Але пісні були сумними. Тяжка праця за день забрала багато сил. Тут соловей заспівав і звеселив їх. Забули люди про втому і так заспівали своєму заморському гостю, що він і не повірив. З усіх земель злетілися солов'ї до царського саду, співаючи йому принесені ними пісні. Аде все те було вже знайоме цареві і він сердився. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України, і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув - і велів тому солов'ю співати день і ніч ... Зачудовані солов'ї навесні гуртом полетіли на Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Сама у нас вони висиджують пташенят, щоб від самого народження вони чули найкращі у світі пісні.

Не перелічити тих легенд, казок, пісень, віршів про дорогі і рідні нашому серцю символи. Вони відтворені у вишивках на сорочках, рушниках.