Захист Вітчизни. 10 клас. Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги. Правила застосування лікарських препаратів.

Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги. Правила застосування лікарських препаратів.

     Сьогодні  у арсеналі лікаря – сотні назв ліків, перед якими  відступають хвороби. Далеко не всі важкі хвороби лікарі навчилися лікувати. Рішення цієї проблеми  у цілому кладеться  на одну галузь медичних знань  фармакологію.

     Слово «фармакологія» походить від грецького  « фармакон» - ліки, отрута і «логос» - вчення. На статуї давньоєгипетського бога мудрості було написано слово «фармаки», що значить «зцілюю».

      Фармакологія, вірогідно, одна  з давніх  усіх медичних  і біологічних  наук. По шуку і вивченню лікарських препаратів приділяли увагу видатні представники медицини во всі часи історії людства: Авіцена, Аристотель, Гален, Гіппократ, Парацельс, та інші.

   Фармакологія –це медико-біологічна наука, предмет якої –винахід нових лікарських препаратів і вивчення механізму Їх дії, наука про взаємодію лікарських речовин з організмом.                    

     1.  Перша допомога.

          Перша допомога - це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров'я потерпілого.

По-перше, якщо є потреба і можливість, треба вивести потерпілого з місця події.

По-друге, оглянути стан потерпілого, зупинити кровотечу і обробити ці ділянки.

Потім імобілізувати переломи і запобігти травматичному шоку.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:

·  правильність і доцільність;

·  швидкість;

·  продуманість, рішучість, спокій.

Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання долікарської допомоги та її прийомів щодо характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

Людина, яка надає першу допомогу повинна вміти:

·  оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги, в-першу чергу, той потребує;

·  забезпечити штучне дихання "з рота в рот" або "з рота в ніс", зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;

·  тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної пов'язки, пальцевим притисканням судин;

·  накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ударі);

·  імобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні;

·  надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоти, втраті свідомості;

·  використати підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого;

·  визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом; користуватися аптечкою першої допомоги.

Послідовність надання першої допомоги:

·  усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води),

·  оцінити стан потерпілого;

·  визначити характер і важкість травм,   що   становлять   найбільшу   загрозу   для   життя потерпілого   і послідовність заходів щодо його врятування;

·   виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.);

·  підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

·   викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.

"Зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар".

У місцях постійного чергування медичного персоналу мають бути аптечки і плакати з правилами надання першої допомоги, виконання прийомів штучного дихання і зовнішнього масажу серця, вивішені на видних місцях.

Для правильної організації надання першої медичної допомоги повинні виконуватися такі умови:

·  на кожному підприємстві, в цеху, відділенні повинні бути відповідальні особи за належний стан пристосувань та засобів для надання допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги і за систематичне їх поповнення. На цих самих осіб покладається відповідальність за передачу аптечок і сумок по зміні з позначкою в спеціальному журналі;

·  керівник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує дане підприємство, повинен організувати суворий щорічний контроль застосування правил першої медичної допомоги, а також стану і поповнення аптечок і сумок потрібними пристосуваннями і засобами для надання першої допомоги;

·   допомога потерпілому, яка надається не медичними працівниками, повинна суворо обмежуватися певними видами (заходами) оживлення за "видимої" смерті, тимчасового зупинення кровотечі, перев'язки ран, опіку чи відмороження, іммобілізації перелому, перенесення і транспортування потерпілого;

·  в аптечці, яка зберігається в цеху чи в сумці першої медичної допомоги, повинні міститися медикаменти і засоби, перелічені в табл. 1.

       2. Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги.

 Таблиця І.Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги

Медикаменти і медичні засоби	3 якою метою використовуються	Кількість, шт.
Індивідуальні перев'язні асептичні пакети Бинти Вата	Накладання пов'язок Те саме Те саме	5 5 5 пачок по 50 мг
Ватно-марлевий бинт Джгут Шини	Бинтування переломів Зупинення кровотечі Зміцнення    переломаних    і    вивихнутих кінцівок	3 1 3..4
Гумовий пузир для льоду	Охолодження       пошкодженого       місця внаслідок ударів, вивихів і переломів	1
Чайна ложка Йодна настойка (15%- на)	Приготування розчинів Замазування   тканин   біля   ран,   свіжих подряпин на шкірі, тощо	1 флакон    (25 мл)
Нашатирний спирт	Допомога потерпілому в непритомному стані	1 флакон (30 мл)
Борна кислота	Приготування розчину для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках лугом, для примочок на очі при опіку вольтовою дугою	1 пакет 25 г)
Сода питна	Приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання ротової порожнини при опіках кислотою	1 пакет (25 г)
Розчин перекису водню (3 %-ний)	Зупинення кровотечі із носа	1 флакон (50 мг)
Настойка валеріани	Заспокоєння нервової системи	1 флакон (30 мг)
Нітрогліцерин	Під час сильних болей в області серця і за грудиною	1 тюбик

   3.Правила застосування лікарських препаратів.

Лікарський препарат – це засіб, що має певний вигляд і певну форму та дозу.

а.) Лікувальні форми лікарських препаратів.

Лікувальна форма – це надання лікувальному засобу зручний для  застосування стан.

Лікувальні форми бувають тверді, м’які, рідкі та газоподібні.

·        Тверді – порошки, таблетки, драже, капсули, пілюлі, збори.  

·        М’які – мазі, пасти, свічі,кульки, пластирі.

·        Рідкі – водні, масляні, що застосовуються внутрішньо, зовнішньо ,ін’єкціонно

·        До газоподібних  лікувальних форм – гази, аерозолі..

б) Дози та концентрації лікувальних засобів.           

Для лікувального засобу великою мірою визначається його дозою.

Дозою називають кількість речовини  для одного прийому ( звичайно позначається   як разова доза).

·        У деяких випадках вказують дозу препарату на курс лікування ( курсова доза ).

·         При повторному застосуванні лікувальних засобів дія їх може змінюватись у бік як збільшення ефекту, так і його зменшення.

·         Зниження ефективності речовин при повторному введенні – звиканні спостерігається при використанні різноманітних препаратів.

·         У випадку звикання для отримання початкового ефекту дозу препарату слід збільшити або одну речовину замінити іншою. 

·         Дія препарату може залежати від стану організму.

в)  Шляхи введення лікувальних засобів.

Зовнішнє використання ліків - це компреси, примочки, присипки, змазування, розтирання, закапування крапель, інгаляцій, тощо. Під час застосування лікарства на шкіру воно діє насамперед на місце прикладання тобто справляє місцеву дію. Проте шкіра має густу сітку нервових і кровоносних судин і ліки, всмоктуючись, справляють і загальний вплив на організм.

Для присипання використовують спеціальні присипки, які являють собою суміш порошків. При інгаляції ліки вводять в організм у дрібно розсіяному аерозолі.

Для введення ліків в око, ніс, вухо - використовують закрапування крапель, закладення мазі, введення із лікарськими препаратами.

Введення ліків через рот (per os) - найбільш поширений і простий, зручний метод, хоча він має недоліки, а саме: неповне всмоктування ліків у травному каналі, часткове руйнування їх травними ферментами та ін активізація в печінці, що не дає змогу точно визначити концентрацію лікувального препарату в крові.

Парентарально можна ввести піки шляхом ін'єкцій ( finvectia -впорскування). Ін'єкції бувають внутрішньо шкірні, підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні, внутрішньо артеріальні введення ліків в порожнини, серце, суглоби, спинномозковий канал, лімфу.