Тварини - державні символи.

Тварини - державні символи

Велика панда – символ Китаю. Про цю рідкісну зараз тварину в Європі вперше довідались в 1869 році від французького місіонера Давида Армана. Живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких як, наприклад, Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря. Китайська назва панди означає «ведмідь-кіт».

Бобер – символ Канади. У 17-18 століттях в Європі була мода на боброве хутро. Канада в цей час славилася величезною кількістю цього цінного хутрового звіра. Мисливці за бобром таким чином освоїли величезні території країни.

Окапі – символ Заїру. Ця тварина, родич жирафи, в невеликій кількості проживає в густих і важкодоступних екваторіальних лісах басейну  річки Конго. Перші європейці, які бачили окапі, називали його «лісовим конем». Якщо про жирафу знали ще в античні часи, то окапі став відомим науці тільки 100 років тому.

Півень – символ Франції. В нас це викликає усмішку, а французи гордяться цим, адже вони вважають себе нащадками галлів, народу, який населяв територію сучасної Франції в часи Римської імперії. Слово «галл» латинською звучить так само, як і півень: gall.

 

Слон – найбільш шанована тварина в Таїланді. Слонам присвячені храми і встановлені пам’ятники. Слонів тут вчать грати у футбол і робити масаж.

Кондор є національним символом одночасно кількох південноамериканських країн: Чилі, Аргентини, Болівії, Еквадору, Перу та Колумбії. Кондор вважається найбільшим літаючим птахом Західної півкулі. Розмах крил – 2,7 – 3, 10 м, вага 11-15 кг. Занесений в Міжнародну Червону книгу.

Кенгуру – символ Австралії. Зображення цієї тварини можна побачити на державному гербі країни,  у паспортах громадян Австралії. Іншим, не менш популярним символом є коала – сумчастий ведмідь. Кількість цих тварин швидко зменшується. Часті лісові пожежі призводять до загибелі коал. Цілком можливо, що через 20-30 років вони можуть зникнути.

Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку раїну іде мова. Так, коли ми говоримо – клен, то знаємо, що це символ Канади. Символіка Росії є береза, ромашка, ведмідь, горобина.

Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині.

До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці.

Тваринних символів у нас також є багато. У княжі часи улюбленою твариною був тур. У козацькі часи - кінь. У багатьох думах, піснях оспівували козака і тут же згадували його коня.

Але найулюбленішими тваринними символами є птахи. Люди вважали, що навесні душі померлих в образі птахів повертаються на землю. А поскільки це душі померлих - то де їм місце? В раю. І повертаються вони восени в рай. Очевидно з цих двох слів утворилося "Вирій". А ключі від Вирію Бог доручив зозулі, - говориться в легенді. Відкриває зозуля ключами вирій, випускає птахів по черзі на землю. А іще Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Та як би там не було, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно "зозуленькою-матінкою".

Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання - Леля. Ну, а як відомо - від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей.

Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини.

"Журавлі кру, кру,

В чужині умру,

Доки море перелечу,

Крилонька зітру," – скільки туги викликають ці прості слова у серці кожного.

Символом матері є ластівка. Народознавець Г. Маковей пише, що на Петра і Павла вшановували найстарішого члена роду. Родина дарувала йому дубовий вінок як символ довголіття. А на другу Пречисту вітали матір. До християнства 22 вересня святкували свято Рожаниці - покровительки матері - породілі. В цей день діти ліпили з глини ластівку і дарували матері. Мати зберігала її протягом року до наступного свята. Якщо мама помирала, то діти клали ластівочку їй у домовину, а на воротях ставили перевернуті граблі зверху прикріпляли ластівку. Так вони стояли 40 днів і всі, хто йшов мимо двору знали, що померла та, на якій трималася вся родина. З ластівкою

 пов'язано багато прикмет, повір’їв.

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка - соловей.

Розповідали старі люди, що колись давно ця гарна пташка не жила на наших землях. Гніздилася в далеких краях і не знала дороги на Україну. Але що були солов'ї дуже співучі, то літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя.

Залетів один соловейко на Україну і сів спочити у якомусь селі. Всі люди і той час були в полі і село було німе.

– Що то за люди тут живуть? - подумав соловей. - Ні тобі пісні, ані музики не чути. Але зайшло сонечко, і люди гуртом повертали додому. То тут, то там чулися пісні.

Але пісні були сумними. Тяжка праця за день забрала багато сил. Тут соловей заспівав і звеселив їх. Забули люди про втому і так заспівали своєму заморському гостю, що він і не повірив. З усіх земель злетілися солов'ї до царського саду, співаючи йому принесені ними пісні. Аде все те було вже знайоме цареві і він сердився. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України, і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув - і велів тому солов'ю співати день і ніч ... Зачудовані солов'ї навесні гуртом полетіли на Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Сама у нас вони висиджують пташенят, щоб від самого народження вони чули найкращі у світі пісні.

Не перелічити тих легенд, казок, пісень, віршів про дорогі і рідні нашому серцю символи. Вони відтворені у вишивках на сорочках, рушниках.