Допомога птахам взимку.

ЗАГЛЯДА В ВIКНО СИНИЧКА:

- ЗАМОВЛЯЮ ГОДIВНИЧКУ !

ВЖЕ ЗИМА НЕ ЗА ГОРАМИ,

ЙДЕ З МОРОЗАМИ,ВIТРАМИ.

ВАМ НА РАДIСТЬ,НАМ НА ЛИХО

ПIДКРАДЕТЬСЯ ТИХО-ТИХО.

ЗБИЙТЕ,ДIТКИ ГОДIВНИЧКУ,

ХОЧ ТIСНЕНЬКУ НЕВЕЛИЧКУ.

СИПТЕ НАМ ТУДИ ЗЕРНА,

НЕ СТРАШНА ТОДI ЗИМА!

Допомога птахам

ЗМІСТ

1. Історична довідка про першу шпаківню

2. Птахи України

3. Методичні поради щодо виготовлення годівничок та підгодівлі птахів

4. Такі годівнички Ви можете зробити самі

5. Сценарій уроку „Птахи рідного краю”

6. Позакласний захід "Зимуючі птахи Київщини. Виготовлення годівничок”.

7. Сценарій свята “Птахи – наші друзі”

8. Як організувати „Свято птахів”

9. Позакласний захід “День зустрічі птахів”

10. Пташиний вернісаж (загадки, кросворди, вікторини про птахів)

Історична довідка про першу шпаківню

Письмова згадка про шпаківні є в "Книзі для мисливців" 1774 року Василя Левшина: "А в Криму, Малоросії в багатьох місцях по дворах під застріхами прижилися шпаки, деякі господарі роблять для них з берести спеціальні згортки, щоб їм гнізда вити. Такі двірські шпаки приємним свистом звеселяють слух людський".

Без сумніву, перші масові спроби людини спорудити і надати птахам житло робилися й набагато раніше, ймовірніше в минулому тисячолітті в Індії. Індуси здавна гуманно ставляться до усіх тварин. Індійському шпакові і зараз розвішують для гнізд сухі пляшкові гарбузи. До речі, пляшковий гарбуз – лапнарію – ще не дуже давно спеціально вирощували в деяких степових лісгоспах, щоб використовувати як хатиночки для птахів у лісопосадках.

В Європі першими навчилися запрошувати шпаків мешканці Нідерландів. Підтвердження цьому — деякі картини фламандського живопису, на яких, починаючи з 1500 року, зображені і шпаківні, і птахи біля них.

Є й письмові підтвердження. У стародавньому трактаті "Про птахів Олини", надрукованому в Римі в 1622 році, є зображення шпака і глиняної шпаківні поруч. Фламандські шпаківні були з обпаленої глини, у формі глечика, плоского з одного боку. На цій плоскій стінці був великий, щоб рука проходила, отвір. З іншого боку — льоток. Шпаківню чіпляли на будівлях на цвях, плоскою стороною до стіни. Шпаківні, виявляється, розвішувалися тоді зовсім не для охорони шпаків, а навпаки, для використання в їжу пташенят, як тільки вони підростали.

Ну а власне шпаківня — дерев'яний пташиний будиночок з дощок – уперше з'явилася на Русі. У старовину шпаківні часто робили витворами мистецтва. На частині колоди з порожниною в центрі вирізали постаті людей, розфарбовували їх. З дощок споруджували будиночок з двосхилим дахом, балконом, прикрашеним різьбленням. Птахам це було непотрібно, зате людям приємно. Цікаві старовинні шпаківні зберігаються в колекціях деяких історичних музеїв.

Уже сама трудомісткість виготовлення свідчила про те, з якою любов'ю люди ставилися до цієї справи і мешканців будиночків – шпаків. За висновками вчених, уперше думка про охорону птахів виникла у сільських мешканців і саме з етичних та естетичних міркувань Пізніше цей славний звичай не тільки не був забутий, а й поширився у містах.

Німецький вчений Хеннике у великому "Наставлянні про принаджування птахів" 1912 року приписує "винахід" шпаківні німецькому ж зоологові Г. Ч. Глогеру. Доречно з цього приводу навести кілька рядків із протоколу засідання Комітету з акліматизації тварин від 14 лютого 1857 року в Росії. Учений секретар комітету А.П. Богданов вислав з Берліна "шість штучних гнізд, придуманих знаменитим Г.Ч. Глогером". У "Звіті про дії" того ж Комітету говориться: "Він (Глогер) придумав улаштовувати штучні гнізда для цих птахів, щось схоже до наших шпаківень". З цих записів видно, що в цей час шпаківні не були для нас новинкою, а гнізда Глогера були на них схожими. У чому ж заслуга вченого? По-перше, у тім, що Глогер першим запропонував робити гнізда різних розмірів, розрахованих не тільки для шпаків, а й на інших птахів, а по-друге, і це головне, у тім, що принаджувати птахів пропонувалося насамперед з господарськими цілями для захисту рослин від комах.

У 1898 році вийшла книга барона Ганса фон Берлепша "Загальний захист птахів", яка була перекладена майже на всі європейські мови. У своєму маєтку "Зесбах" Берлепш випробував моделі свердлених дуплянок для птахів різних розмірів, а фабрика фірми Шейде започаткувала масове виробництво таких гнізд. Книга перевидавалася багато разів, її роль у пропаганді птахів і їхньому принаджуванні була величезною.

Нині є багато моделей шпаківень, синичників, галочников, совників та інших пташиних будиночків. У нашій країні найпоширенішим є ящикове, зроблене з дощок гніздо спрощеної конструкції з кришкою, що відкривається, без нахилу.

Найпоширеніші три види: шпаківня, синичник, малий синичник. У заповідниках Німеччини та ряді інших країн замість дощок застосовують виливку з тирси з додаванням цементу. Штучні гнізда, виготовлені з таких матеріалів, практично вічні, добре тримають тепло і коштують недорого, на них не витрачається дефіцитна в Європі деревина. У деяких країнах є навіть фабрики, що виробляють такі гнізда. Для широкого використання птахів як біологічного засобу захисту парків, лісів, плодових садів від шкідників назріла потреба у масовому випуску штучних гнізд і в нашій країні.

У кожного народу є свої улюблені птахи. В Україні, Білорусі, Прибалтиці, наприклад, здавна шанують лелек. Також в усіх куточках нашої країни люблять шпаків, що охоче оселяються навіть у найпростішій шпаківні.

Виявилося, що не тільки розміри і форма гнізда важливі для птахів, мають значення й інші показники: внутрішня освітленість, температурний режим, колір гнізд.

Маленька чорно-біла мухоловка може стати наймасовішим комахоїдним птахом, якщо її принадити в міські парки, а також у присадибні сади. Будиночки для цих птахів роблять з просушених дощок товщиною 2 – 2,5 см. Зсередини будиночка дошки стругати не можна, ззовні – бажано. Найкращі розміри: дно усередині – 10 х 10 см, відстань від дна до низу отвору – 10 – 12 см.

Птахи України

Найбільший серед птахів – гриф чорний. Маса його до 12,5 кілограма, довжина крила – 87 сантиметрів. Його досить легко впізнати з того, як стрімко він спускається з висоти з напівскладеними крилами, витягнутими лапами та піднятим хвостом, з шумом розтинаючи повітря.

Найвищим птахом є журавель сірий. Висота його досягає 120 сантиметрів, а маса – 7 кілограмів. Прилітає в Україну в другій половині березня, а улюбленими його місцями є глухі зарості, болота, очеретяні заплави річок. Гніздо (до 1 метра в діаметрі) мостить на купинах.

Найважчий птах української фауни – дрохва, її маса може становити 20 кілограмів. Такими можуть бути самці, самиці значно менші.

Найменший лісовий птах – корольок. Його маса 4 – 5 грамів. Трапляється в гірських і рівнинних хвойних лісах. Його їжа – дрібні комахи, а взимку – частково насіння хвойних порід. Має на голові поздовжню смужку, що нагадує корону (звідси й назва).

Найшвидший птах – сапсан, якого ще називають мандрівним соколом. Нападаючи на якогось птаха, він мчить за здобиччю зі швидкістю понад 300 кілометрів за годину. Часто можна помітити лише тінь, що промайнула, і почути свист повітря, яке розтинає птах. Його не наздогнати навіть літаком АН-2. В Україні сапсан гніздиться зрідка на Поліссі, у лісостеповій зоні, в Карпатах і Криму.

Хто літає найвище? Найвище серед птахів піднімаються орли – на 7500 метрів. Дещо нижче літають крякви – 6300 і ластівки – 4000 метрів.

Хто може пролетіти найбільше? Рекорд щодо дальності перельотів належить лелеці та вальдшнепу. Інколи навесні вони долають відстань у 400 – 500 кілометрів за добу.

Хто живе найдовше? Рекордсменами серед птахів-довгожителів (за спостереженнями в неволі) є сокіл – 162 роки, шуліка – 118, гриф – 117 років. Щодо свійських птахів, то гуси доживають до 40, кури – до 20, голуби – до 30 років.

Найкращим бігуном на короткі дистанції серед птахів України, звичайно, є фазан – 34 кілометри за годину, кроншнеп – 16 і перепел – 15 кілометрів за годину.

Найдовший дзьоб серед птахів українських лісів має лелека – 19 сантиметрів. Дещо коротший у чаплі – 13, у бекаса – 7 сантиметрів.

Найдовший язик має зелений дятел – 14 сантиметрів, він висовувається на відстань, що перевищує довжину дзьоба в чотири рази.

Найбільші крила у беркута, розмах їх сягає 3 метри. Трапляється в Карпатах.

Найсильніший голос серед птахів має, мабуть, бугай. Весняний крик цього птаха чути за 2 кілометри і більше. Нагадує він ревіння бика, звідки й українська назва цього птаха.

Методичні поради

щодо виготовлення годівничок та підгодівлі птахів

Птахи, які залишилися зимувати, весь короткий день шукають їжу. Одні споживають свої запаси, інші – клюють плоди, ягоди та насіння рослин (горобина, калина, омела, сосна, ялина).

Є й хоробрі птахи. Це наші „північні папуги” – клести. Їдять вони насіння ялини або сосни, яке добувають з шишок вигнутими дзьобами. Тріщить мороз, а клест-мама сидить у гнізді і зігріває своїм теплом спочатку яйця, а потім – голих пташенят. Клест-тато весь цей час годує маму та пташенят насінням хвойних дерев, яке він приносить у волі.

Птахи взимку бояться не холоду, а голоду. Тих запасів, що були зроблені восени, не вистачає. Тому і гинуть птахи у сильні морози. В наших силах, друзі, врятувати птахів від голодної смерті: розвісити годівнички і всю зиму підгодовувати їх.

Про корм потрібно потурбуватися ще влітку.

У серпні – вересні зв’яжіть снопики чортополоху, кінського щавлю, кропиви, лободи. Їх краще зберігати у підвішеному вигляді, а зимою встромити у сніг, поряд з годівничкою.

Синиці легко впораються і з твердою шкаралупою насіння кавуна, дині, гарбуза, кабачка. Це насіння потрібно промити теплою водою та висушити.

Жирне насіння соняшника можна також ввіткнути поряд з годівничкою Якщо немає вівса та проса, птахів можна годувати вівсянкою та пшоном.

Люблять птахи різноманітні сухофрукти та гриби. А ще більший сюрприз для птахів, якщо вони будуть червивими.

У травні – червні можна наловити травневих, червневих хрущів, які масово літають у вечірні години або інших комах. Сухі комахи взимку – це свято для багатьох патхів.

Більшість відходів зі столу врятують життя не одному птаху: недоїдена каша, картопля, крихти білого хліба, ягоди з компоту, крихти сиру тощо.

Потрібно пам’ятати, що чорний хліб набухає у зобиках птахів і може викликати їх загибель.

Залюбки птахи будуть клювати і шматочки жиру, маргарину, сала. Потрібно тільки пам’ятати, що вони повинні бути несолоні, тому щоб сіль для птахів – отрута.

Чим годувати птахів взимку:

● насіння соняшника (не смажене) дуже люблять снігурі та синиці, добре ледь-ледь розчавити насіння пляшкою чи качалкою;

● коноплю люблять усі зерноїдні птахи;

● овес – на виправдання своєї назви їдять вівсянки та ще чубаті жайворонки (посмітюхи) й польові горобці;

● просто, пшоно – найулюбленіша їжа ти же вівсянок і жайворонків, крім того, просо їдять куріпки, синиці та горобці;

● гарбузове насіння (лише сире) гарно потішить Вас, оскільки дасть змогу побачити, як синиці, притиснувши лапкою насінину, діловито продзьобують у ній дірочку, стурбовано озираючись на всі боки;

● насіння дині не залишить байдужою жодну пташку;

● крихти сухого білого хліба (чорний хліб шкідливий для всього птаства) – чудовий корм для багатьох птахів;

● горобина і бузина, зібрані в кетяги й розвішані на деревах – найліпший подарунок дроздам;

● насіння ясеня (схожі на зв’язки ключів крилатки) – улюблений корм снігурів;

● насіння бур’янів (лобода, кропива, лопух, кінський щавель) – це найдешевший і дуже корисний корм для зерноїдних птахів.

Такі годівнички Ви можете зробити самі

Із стовбура з серцевиною, що прогнила, можна зробити дуплянку для дрібних синиць.

Прибивати будиночок цвяхами до дерева не можна. Краще використовувати алюмінієвий дріт.

Восени потрібно зняти будиночок, відремонтувати його, почистити та продезин­фікувати хлоркою чи формаліном. Після цього будиночок повернути на старе місце.

Якщо будиночок 1 – 2 сезони не заселяється, його потрібно перенести на інше місце.

Сценарій уроку

„ПТАХИ РІДНОГО КРАЮ”

Мета: Познайомити з різноманітністю та біологічними особливостями птахів рідного краю; розкрити значення птахів у житті людини, народному господарстві, в природі, виховувати в дітей інтерес до птахів рідного краю, любов і дбайливе ставлення до них.

Наочність та обладнання: таблиці, малюнки птахів, магнітофонний запис голосів птахів.

Хід заняття

І. Організаційні питання

ІІ. Найпоширеніші птахи Приірпіння

Дуже рідко трапляються люди, малі й дорослі, які не люблять птахів, не милуються їхнім яскравим оперенням, веселою метушнею, дзвінкими, мелодичними голосами, що іноді цілком слушно називають піснею. Так, це дійсно пісня, що має свою мелодію, певний набір звуків, які складаються в гармонійний порядок, що милує нам слух, примушує радісно забитися серце, особливо ранньої весни, після тривалого зимового сну всієї природи – і рослин, і тварин, і нас, людей, теж.

Пташиний спів – це один з могутніх сигналів природи про те, що знову настала чудова весняна пора, з теплом і сонцем, великою кількістю смачної їжі, коли все живе охоплює бадьорий, веселий настрій.

Серед найпоширеніших пташок нашого краю виділяється горобець хатній (Passer domesticus) – одна з пташок, які живуть поряд із людиною. Маса його 23 – 35 г.

Загальний колір оперення у нього рудувато-бурий зверху, білуватий знизу. Самець відрізняється чорною плямою, а також темно-сірим верхом голови.

Поширений всюди, крім Арктики. Майже скрізь горобець – осілий птах, лише з північних областей ареалу відкочовує на південь. В кладці буває від 4 до 10 білих яєць з буруватими крапками і цятками. Самець і самка годують пташенят комахами. Вилітають з гнізда через 10 днів після вилуплення. У горобців буває 2 кладки яєць впродовж літа.

Горобці – переносники різних шкідників і деяких захворювань. Вони переносять на своєму оперенні шкідників зерна – коморних кліщів, розповсюджують вісту, дифтерію та інші хвороби домашніх птахів.

Серед співочих пташок нашого краю синиця виділяється веселою вдачею, вона мало боїться людей. В Україні живе 7 видів синиць. Найпоширеніші: синця велика, голуба, чубата та гаїчка. Синиці живуть скрізь, де ростуть дерева, біля оселі людини та в лісі. Гнізда будують у дуплах дерев, щілинах, які є у скелях та будівлях, а також у штучних синичниках. У кладці налічується від 7 – 10 до 15 яєць білого кольору з червоними цятками. Відкладаються яйця двічі за літо.

Живляться синиці дорослими комахами та їх личинками, знищуючи багато шкідників лісу та саду, взимку підживлюються насінням.

В Україні частина синиць живе осіло, але більшість пізно восени мандрує в теплі краї. Відлітають синиці мішаними зграями з різними дрібними птахами – дятлами, корольками, пищухами.

Пташина анкета:

–       Де синиці обирають місце для проживання?

–       Скільки яєць відкладають, скільки разів на рік?

–       Чим харчуються, скільки разів на день приносять їжу до гнізда?

Приказки:

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

Весела, як весняний жайворонок.

Сова кума, горобець зятьок.

Птах миттєво підлетів до дерева і сів на нього наче приліпившись. Допомогли йому це зробити пальці, направлені по два вперед і назад та жорсткий хвіст. Швидко рухаючись по дереву, він постукав стовбур наче медичним молоточком. Зупинивсь. Вдарив сильніше. Дзьоб з розмаху пробив „шахту” в хід короїда. Негайно туди просунувся довгий, чіпкий, обсаджений щетинками, наче риболовними гачками, язик. Але з першої спроби дістати личинку не вдалось. Ще раз. Язик витягнувся майже вдвічі, і здобич опинилася в дзьобі.

Дятли дзьобом-долотом швидко визначають за звуком місця на дереві, де є комахи, і дістають їх звідти. Дятел не заспокоїться поки не вибере всіх шкідників. Дупла, видовбані ним, довго служать гніздами для інших пташок. Любить він смакувати соком берези, але робить це обережно, не завдаючи шкоди дереву. Восени живиться насінням сосни, ялини, розбиваючи їх шишки в спеціальних „кузнях”.

ІІІ. З народних прикмет

Пташиний барометр:

Горобці ховаються – чекай морозу.

Кури обскубуються – до дощу або морозу.

Півні заспівали рано вранці в морози – буде відлига.

Курка стоїть на одній нозі – до морозів.

Навесні прилетів жайворонок – до стійкого тепла.

Граки, що зимували в Україні, рано відлетіли на північ – буде дружна весна, рано зійдуть весняні води.

Соловей всю ніч співає – перед погожим днем

Влітку ластівки та стрижі літають високо – буде гарна погода, низько – буде дощ.

Горобці купаються в піску – буде дощ.

Голуб туркає на гарну погоду.

ІV. Загадки. Вікторина

1.     Двічі родився, жодного разу не хрестився, один раз вмирає (птах).

2.     Молодий кінь за морем бував, спинка чорненька, животик біленький (ластівка).

3.     Чорна як жук, біла як сніг, повертає в ліс, співає як біс (сорока).

V. Конкурс малюнків про птахів.

Позакласний захід

"Зимуючі птахи Черкащини. Виготовлення годівничок"

МЕТА: навчити розпізнавати птахів за співом, навчити виготовляти годівнички з доступного матеріалу; ознайомити дітей з різноманітністю видового складу зимуючих птахів Київщини, уточнити уявлення про спосіб життя птахів взимку; активізувати бажання допомагати птахам у холодну пору року; виховувати бережне ставлення до природи, любов до братів наших менших.

ОБЛАДНАННЯ: наочні посібники, таблиці, картки з малюнками, програвач, платівка "Голоси птахів", матеріали для виготовлення годівничок.

ХІД ЗАХОДУ

І. Вступне слово вчителя

Зараз, діти, я загадаю вам загадки, а ви спробуйте здогадатися, яка тема нашого заняття:

а) Вірно людям я служу, їм домівку стережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним здобуваю. (Дятел)

б) Уночі гуляє, а вдень одпочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

в) Маленький хлопчик у сіренькій свитині по дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

II. Повідомлення теми та мети:

а) Отже, ви здогадалися, що сьогодні ми будемо обговорювати птахів і тема нашого заняття: "Зимуючі птахи Київщини. Виготовлення годівничок". Наша мета: ознайомитись з зимуючими птахами нашої місцевості, уточнити їхній спосіб життя, навчитись розрізняти птахів за розмірами, кольором та співом, навчитись правильно підгодовувати їх взимку, виготовити годівничку для птахів.

б) Розповідь про птахів:

Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати. Але це для них не так і просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів – грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини. І справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6 – 7 годин їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби близько 800 рухів, а в січні – 1200, тобто додається час, а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів залишається одна надія – на людину.

Які з птахів залишаються зимувати у нас? Це майже всі синиці (велика синиця, московка, чубата, лазаревка, гаїчка), повзики, щиглики, вівсянки, сойки, найменший серед наших птахів – жовтоголовий корольок та інші. Прилітають до нас на зимівлю снігурі, омелюхи, щури. Вони їдять ягоди бузини, глоду, терену, горобини, насіння туї, сосни. Але ягоди в шлунку птахів перетравлюються частково, насіння падає на землю і навесні проростає. Тому цих птахів називають сіячами. До них належать ще й сойки, їхня улюблена їжа – жолуді.

Про те, що СИНИЦЯ дуже корисний птах, відомо людині ще з давніх-давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що: "Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю – старанного ловця комах". Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів. Щоб принадити синиць у сади, варто вивішувати їжу для них. Синиці починають гніздування рано навесні. Тому дуплянки для них розвішують з осені. Спочатку птахи ховаються в них від морозу, а потім залишаються і виводять пташенят в період гніздування. Синички, хоча й тримаються поблизу людини, свої гнізда часто будують в дуплах дерев, у щілинах будівель, на балконах, але завжди зберігають певну дистанцію. Житла споруджують дуже старанно, вимощуючи порожнину дупла або щілини стін будинку сухим мохом, сухою травою і листям, але саму середину гнізда, куди самочка відкладає маленькі білі з рожевими цяточками яйця (їх буває 10 – 12), вимощують ніжним пір'ячком і хутром тварин. Влітку синичка встигає вивести 2 покоління пташенят. Таким чином, можна підкреслити, що синички – це одні з найкорисніших пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів. Бережіть цих чудових пташок!

ЩИГОЛЬ – має яскраво-жовті великі плями на крилах, дзьоб оточений оксамитно-червоною широкою смугою, дві світло-коричневі плями на світлих грудях, чорні пера крил – це основні ознаки щигла. Щигли завжди рухливі, тримаються парами, зграями, мандрують по дібровах лише весною, коли настає період виводити потомство. Щигли розбиваються на пари і починають вити гнізда, вкриті зверху лишайником та мохом. Середину гнізда самка вистеляє м’яким рослинним пухом, куди відкладає 4 – 5 яєць. Якщо щиглів тримати удома, то варто знати, як і чим їх годувати. Вони поїдають просо, мурашині яйця, насіння лопуха, шматочки яблука, насіння берези, вільхи.

ПОВЗИК – назву йому дали, мабуть, через те, що полюбляє чіплятися до кори дерева головою вниз, сидіти або жваво лазити по стовбуру зверху вниз. Цей птах живе у нас протягом цілого року. Ранньої весни, як тільки пригріє сонечко в лісі, здалеку можна почути мелодійний гучний свист. Гніздиться цей птах переважно в дуплах дерев листяних або мішаних лісів. Гніздо – отвір дупла, завжди заліплене глиною, залишається маленький, геометрично правильний круглий отвір, куди ледве може влізти сам птах. Так пташка захищає своїх дітей від ворогів. Повні кладки з 7 – 9 плямистих яєць бувають двічі на літо – в квітні і в кінці червня. Живиться повзик влітку переважно комахами, серед яких багато небезпечних шкідників, наприклад, клоп-черепашка. Восени і взимку, коли не вистачає тваринного корму, охоче поїдає різне насіння. Повзик дуже корисний птах, якого слід охороняти і принаджувати в усі ліси та парки нашої країни.

ОМЕЛЮХ – красивий птах, більший за горобця, має бурувато-сіре забарвлення з чорнувато-рудим відтінком. На голові птаха чималий чубчик, що надає йому трохи задирливого вигляду. Живляться омелюхи переважно різними ягодами і насінням дерев. Дуже люблять калину, горобину і особливо ягоди паразитичної рослини омели, за що й дістали свою українську назву – омелюхи. Полюбляють білі ягоди омели, які мають клейкий сік. Омелюхи сприяють поширенню цієї паразитичної рослини, бо, по-перше, частина насіння від роздавлених ягід приклеюється до лапок, дзьобів і оперення птахів і таким чином переноситься на інші незаражені дерева; по-друге, насіння омели витримує дію травних соків у шлунку і кишках птаха і виходить з екскрементами, не втрачаючи схожості. Отже, омела поширюється також і з покидьками омелюхів. А в усьому іншому омелюхи не шкідливі, а навпаки, зграйки їх прикрашають зимовий ландшафт.

КРОПИВНИК (ВОЛОВЕ ОЧКО) – дуже маленька пташка, найменша серед наших птахів, за що дістала свою народну назву "волове очко". Забарвлення коричневе з темними поперечними смугами. Маленький хвостик задерикувато стирчить догори. Завжди ховається в купах зваленого хмизу, у густих кущах, весь час перебуває у жвавому русі. Співає недовго, але дуже дзвінко і приємно. Гніздиться завжди десь поблизу від лісових річок чи струмочків, будує складні кулясті закриті гнізда між корінням дерев, у стосах дров тощо. Кропивник – пташка осіла. Повні кладки складаються з 4 – 9 плямистих яєць. Живляться кропивники влітку переважно дрібними комахами, восени і взимку – ще й насінням. Дуже приємна, корисна пташка, яку, безумовно, варто охороняти.

ОЛЯПКА ЗВИЧАЙНА. Мабуть, мало хто знає, що серед наших пташок є й така, яка вміє пірнати під воду. Біля бурхливих річок Карпат часто можна спостерігати невеликого темно-бурого з білим птаха. Полюбляє сидіти на камені біля самої води або швидко літати над нею. Якщо деякий час спостерігати за оляпкою, можна побачити, як вона раптом поринає у воду і довго не спливає на поверхню. Потім виринає, струшує воду і перелітає на інше місце. Птахи – осілі. Гніздо мостять у щілинах скель, на березі річки, між корінням дерев. Повна кладка має 4 – 5 білих яєць. Живляться оляпки переважно різними безхребетними тваринами, комахами, їх личинками, яких ловлять з берега, а іноді й під водою. Отже, оляпка – корисний птах, її варто охороняти!

Фізкульт-хвилинка (хвилинка з ритмічними вправами)

III. Прослуховування платівки з записом співу птахів.

Бесіда

IV. Гра-жарт „Птахи”

Якщо в грі буде названо не птаха – ви голосно тупаєте ногами.

Прилетіли пташки: голуби, синиці, мухи і стрижі. Що неправильно?

Прилетіли пташки: голуби, синиці, галки, мухи і стрижі. Що неправильно? Прилетіли птахи: голуби, синиці, галки і стрижі, чібіси й чижі, навіть сплюхи – сови, лебеді і гуски.

V. Вікторина

1. Яку пташку називають літаючим барометром? (Ластівка).

2. Яку пташку називають лісовим лікарем? (Дятел).

3. Навіщо птахи розміщують мурахів собі між пір’ям? (Від паразитів)

4. Чому кажуть "Як з гуся вода?" (Пір’я гусей густо змащено жиром, тому вода стікає з пір’я).

5. Чому гуси та журавлі літають клином? (Для полегшення польоту слабким птахам)

6. В назві якого птаха аж сорок "А"? (Сорока)

7. Яке місто носить назву хижого птаха? (Орел)

8. Який птах може бігати по дну водоймища? (Оляпка)

9. Перелітний птах, що співає в небі. ( Жайворонок)

10. Великий водоплавний птах. (Баклан)

11. Які птахи не сідають на землю? (Стрижі)

VI. Робота з малюнками-картками

На дошці картинки з зображенням снігура, синиці великої, дятла.

Діти за малюнками складають оповідання.

VII. По сторінках Червоної книги України

Коротка розповідь про птахів, які занесені до Червоної книги України: лелеку чорного, глухаря, крука, пугача, журавля степового.

VIII. Бесіда "Веселі та мудрі"

Цікавими були уявлення українців про багатий і різноманітний світ тварин. Ці уявлення відтворилися в народних обрядах, іграх, прикметах, ворожіннях. Важливе місце в них займають птахи. З ними пов'язані численні передбачення і прикмети.

Ось послухайте про ЛЕЛЕКУ: цей птах приносить щастя оселі, де він збудував гніздо. Якщо хтось зруйнує гніздо, то станеться лихо – лелека принесе вогню і спалить хату або накличе грозову хмару. Існувало багато легенд про походження лелеки. Одне з них: "Бог дав людині талант і наказав віднести мішок з ним далеко в ліс з умовою не розв'язувати і не заглядати в нього. Та чоловік не витримав і поцікавився, що він несе. Тоді з мішка повискакували жаби, вужі та змії і розповзлися по всьому світу. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку і звелів ходити по полях і болотах шукати усе гаддя”.

ВОРОН мав недобру славу. Ворона каркає над хатою – віщує про лихо або близьку смерть когось із членів родини.

Символом засмученої жінки стала ЧАЙКА. Чайка ще уособлює неньку Україну. Для широкого загалу чайка – символ турботи матері про дітей. Символом зажуреної жінки є також горлиця та перепілка.

IX. Дізнайся за описом

а) Свитка на ньому сіренька, благенька. Вітер подме, то й спинка засвітиться. Але нічого! Як захурделить, то знайде собі раду, кудись та й сховається. А поки що по двору стрибає, крихти збирає, то й тепліше стане. (Горобець)

б) В мене є великий хист. Я співаю – як артист. Спів мій рідкісний усюди дуже люблять слухать люди. (Соловей)

г) У садочку понад тином я зробив йому хатину. Він навколо озирнувся, заспівав і оселився. (Шпак)

д) Що воно за дивна птиця: світла денного боїться, дзьоб крючком, великі очі, і не спиться їй до ночі? (Сова)

є) Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

X. Гра „Майстер без сокири"

Потрібно закінчити

а) Хто будує будинок з нитки, тоншої за волосину? (павук);

б) З соснових гілок будують місто ...(мурахи);

в) За малюнками впізнати, хто збудував будинок.

г) По формі дзьоба впізнати птаха.

XI. Гра "Хто більше?"

Роблячи 10 кроків, назвати представників певної екологічної групи. Наприклад: водоплавні птахи: гагара, чомга, баклан, чапля, лелека, фламінго, лебідь, гуска, качка, крижень.

Птахи лісу: дятел, сойка, соловей, дрізд, корольок, чиж, щиглик, піщуга, сова.

XII. Практична робота: виготовлення годівничок

Усі птахи, особливо такі рухливі, як синиці, потребують багато їжі, отже, весь світловий день вони зайняті пошуками їжі. Саме взимку потрібно потурбуватися про штучні годівнички з насінням соняшника, крихтами хліба тощо.

Найпростіша годівничка – фанера з бортиками по краях, яку підвішують на дереві. Це годівничка-стіл. Якщо над такою годівничкою зробити дах для захисту від снігу та дощу – це буде годівничка-будиночок. А якщо на такій годівничці прикріпити пляшечку з кормом на відстані 1,5 – 2 см, це буде автоматизована годівничка. Бажано, щоб пляшечка була обв'язана корою берези. Під годівничку можна пристосувати пакет від молока та інше. Для птахів у холодну пору року слід заготовляти насіння берези, реп'яхів, стебла лободи з дозрілим насінням кінського щавлю, ягоди калини, горобини, пучки яких вивішувати в садках, особливо коли багато снігу та в ожеледь. Тільки пам'ятайте правило – корм потрібно класти щодня, інакше птахи перестануть вірити вам і не прилетять до годівнички. А якщо пташок підгодовувати взимку, вони й влітку залишаться в наших садах, лісах, містах і сторицею відплатять за свій порятунок від зимового холоду та голоду. Бо немає в нас старанніших помічників у боротьбі з шкідниками саду, лісу, городу, ніж маленькі пернаті друзі!

XIII. Гра "Голуби та горобці"

Поділити дітей на три команди: голуби, горобці, діти. Пропоную послухати розповідь та виконати те, про що розповідається: "Настала зима. Було дуже холодно, і птахи дуже хотіли їсти. Для них наступив голод. Прийшли діти, принесли зерна і крихти хліба, насипали та відійшли вбік. Побачили голуби та й полетіли до них. Голуби летять повільно, широко махають крилами, а за ними горобці. Поїли та й полетіли. Діти були задоволені”.

XIV. Перевір народні прикмети

Якою буде погода, якщо:

горобці в'ють гнізда, жваво цвірінькають, облаштовують свої гнізда;

дружно кують зозулі;

ластівки літають низько над землею;

курчата ховаються під квочку.

XV. Підведення підсумків

Яких зимуючих птахів ви спостерігали в нашій місцевості?

Чому вони не полетіли до теплих країв?

Які можна зробити годівниці для птахів?

Які птахи прилітають до годівниць?

Який корм краще поїдають?

Яке правило ви засвоїли при підгодівлі птахів?

Чим віддячують птахи?

Отже, ви для себе зробили висновок: кожен, хто любить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення, вміння зберігати і розумно використовувати її скарби. Отож, необхідно завжди охороняти птахів, стежити за тим, щоб ніхто не кривдив їх, не забирав яєць, не руйнував гнізд, не здіймав галасу там, де вони гніздяться.

Сценарій свята

„Птахи – наші друзі”

Обладнання: виставка книг з розповідями про птахів, опудала птахів, кольорові картинки із зображенням птахів, гасла „Птахи – це політ і пісня”, „Птахи – наші друзі”, „Птахи – діти веселки”, малюнки дітей.

Ведучий: Вітаємо вас на святі, присвяченому нашим крилатим друзям – птахам.

Ведуча: Адже всі ми друзі і вірні, і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій,

І тих, що живуть у нас.

Ведучий: Можна багато говорити про птахів – наших друзів. Бо вони – невід’мна частина природи. Вони прикрашають діброви, луки степи, полонини.

Ведуча: Птахи – окраса парків, садів. Чи можна уявити весну без першої пісні шпаків, без дзвінкої пісні жайворонка, або весняний ліс без кування зозулі?

Ведучий: А взимку – хіба метушливі синички нам не підносять настрій? Білу пелену зими прикрашають у лісі червоногруді снігурі.

Ведуча: А до голубів ми звикли змалечку і не уявляємо, що їх може не бути біля наших осель. Адже їх можна легко приручити і вони будуть вам вдячні.

Ведучий: Дмитрик любив голубів,

Сам хатинку їм зробив.

Змайстрував легку драбинку

Й приладнав їм під хатинку.

Поодинці по драбинці

Ходять раді голуби.

І до хлопчика фуркочуть:

„Дуже вдячні ми тобі”.

Ведуча: Птахи – голос наших лісів, полів, гір і пустель. Птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть підніматися вище хмар, перелітати через пустелі й моря.

Ведучий: Але птахи не тільки прикрашають наше життя. Птахи – наші помічники, захисники наших лісів, садів, городів, полів від шкідників. Кожна людина повинна охороняти птахів.

Ведуча: Уявляєш, скільки птах

Може нищить, поїдати:

Гризунів, черв’яків, комах.

Тож птахи із нами і спілці –

Поля й лісу сторожі;

Щигли, одуди, чижі...

Ведучий: Але трапляються й такі випадки, коли окремі люди знущаються над птахами. Це не вияв мужності, сміливості, а тільки жорстокості.

Ведуча: Тож як стрінеш непутящих,

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах –

Ти одразу присором.

Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг.

Дружно сяде нам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

Ведучий: Я вам розповім одну мудрість. Колись жив на світі мудрець. Серед людей не було йому рівних за розумом і розсудливістю. Але одного разу хлопець вирішив перехитрувати мудреця. Впіймав пташку, сховав за спину і спитав мудреця: „Живий чи мертвий птах у мене?” Варто було сказати мудрецю „живий”, як хлопець обезголовить птаха, а якщо мудрець відповість „мертвий” – тут же випустить його на волю. Тільки на мить замислився мудрець. а потім сказав просто: „Птах у твоїх руках”...

Ведуча: Це дуже давня легенда. З давніх давен, через усю історію пронесла людина любов до природи, доброту до всього живого, що робило її життя красивим. Це почуття треба берегти, завжди пам’ятати. І перш ніж що-небудь зробити, підняти руку на щось, варто згадати слова: „Обережно: життя!”

Ведучий: Що ж ви, друзі, засумували? Стомилися трохи? А скажіть нам, чи ви спостерігали, як навчає горобчиха, як проводить своїм діткам фізкультхвилинку? Тоді послухайте і виконуйте всі разом ці вправи.

Ведуча: Горобцям не до науки,

Ох, давно вже терплять муки –

Затекли і ніжки, й крила.

Горобчиха зве до діла:

–       А ну, славні малюки,

Станьте струнко, мов грибки,

Крила вгору підіймайте,

Головою покрутіть,

Ніжками потупотіть,

Навкруг себе оберніться,

Швидко, швидко, не лініться.

Стане легко й добре враз,

Відпочиньте гаразд.

Ведучий: Ну як, діти, відпочили? То давайте пригадаємо прикмети, прислів’я про птахів, адже всі вони складені людьми у різні часи на підставі спостережень за птахами:

Де лелека водиться, там щастя вродиться.

Дружні сороки і орла заклюють.

Лякана ворона і куща боїться.

Ластівка день починає, а соловей закінчує.

Живе, як горобець під стріхою.

Ведуча: Народні спостереження:

Якщо граки прилетіли до середини березня – літо буде мокре, а сніг зійде рано.

Граки на гнізда сіли – через три дні можна сіяти.

Якщо горобці купаються в пилюці – чекай дощу.

Зозуля довго кує – на теплу погоду.

Ластівки літають низько над землею – буде дощ.

Соловейко співає тоді, коли можна напитися роси з березового листя.

Ведучий: А чи вмієте розгадувати загадки? (ведучі по черзі загадують загадки, а присутні розгадують).

Ведуча: Інформацію “В світі цікавого” ми приготували для вас. Чи знаєте ви, що:

Синиця з’їдає за добу стільки комах, скільки сама важить.

Рекорд ненажери встановила зозуля Вона з’їдає за день 39 великих коників, 43 капустяні чер’вяки, 5 личинок травневого хруща, 4 павуки хрестовики, 3 хрущі та багато інших комах.

Одна сова з’їдає за літо 1000 мишей-полівок, цим самим зберігаючи 1 тонну зерна.

2550 пір’їн на тілі горобця, на качці – 1491600, у синички навесні 2665, а восени – 3001.

Птахи добре бачать. Яструб у 8 разів бачить краще, ніж людина.

Найшвидший птах – сокіл.

Ворон живе 70 років. Маленькі пташки – 4 – 10 років. Ворони, яструби, соколи – 20 – 30 років. Орли, сови, лебеді – 5 – 60 років.

Ведуча: Гощанський парк – це пам’ятка садово-паркового мистецтва, який має державне значення. У нашому парку ми бачимо досить велику видову різноманітність птахів. Зокрема, це: горобці домовий та степовий, ворона, дрізд чорний та дрізд-горобинник, сови, синички, граки, зяблики, шпаки, дятли. Проте втручання людини – вирубування, зміна крони дерев та байдуже ставлення до птахів взимку призводить до того, що птахи змушені шукати собі інші місця для гніздівлі.

Ведучий: Ніколи не зробимо шкоди

Ми пташці у нашім краю.

Хай лине в гаї і на води,

Співає для нас у маю.

Ведуча: Зустрінуться в рідному краї

З ключем журавлиним вгорі

Синичок і щигликів зграї,

І повзики, і снігурі.

Ведучий: У кору постукає дятел

Сигналом робочого дня.

І знову почне працювати

Корисне, мале пташеня.

Ведуча: Всі ми – і звірі, й звірята,

І пташки, і пташенята –

Діти рідної землі,

І дорослі, і малі.

Тож давайте пам’ятати,

Що природа – наш дім,

І нам жити в нім.

Ведучий: Наш дивний світ такий, як казка,

Он в небі хмарочка пливе,

То бережіть його, будь ласка,

Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум’ям палає

І ясне сонечко блищить,

Чарівно пташечка співає –

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

Ведуча: Любіть природу, діти,

Любіть її красу,

І сонечко, що світить,

І блискітку – росу.

Ведучий: Замисліться, затамувавши подих,

Збиваючи з шовкових трав росу.

Крім доброти, дарує нам природа

Себе й свою немеркнучу красу.

Ведуча: Зупиніться – останній є шанс!

Огляніться – благаю я вас...

Все задумано мудро в природі –

Жити всьому в мирі і злагоді.

Як організувати „Свято птахів”

Мета свята – мобілізувати дітей на масову підгодівлю птахів не тільки на шкільному подвір’ї, а й в парках, садах, на садибах. Весняне свято буде продовженням масової роботи, пов’язаної з охороною природи і принаджуванням птахів.

Навчальну роботу слід спрямувати на вивчення зимуючих птахів, їх способу життя, живлення, розповісти про значення птахів, як важливо оберігати їхні гнізда, дотримувати тиші в природі у той час, коли виводяться пташенята (червень – місяць тиші в природі). Дітям, які зацікавляться цією роботою, можна рекомендувати для індивідуально-групової роботи тему: „Зимова підгодівля птахів” за такою схемою:

1. Дізнайтеся, які саме птахи зимують у вашій місцевості, для чого потрібно вести спостереження за птахами біля годівниць, починаючи з жовтня, записуйте, яких птахів ви бачили з настанням холодів.

2. Користуючись малюнками та моделями, зробіть разом з друзями різні типи годівниць і розвісьте їх на шкільній садибі і у себе дома.

3. Ще з осені підготуйте різні корми для підгодівлі птахів, а саме:

а) зернові – просо, пшоно, крупи, соняшникове насіння (горобці не зможуть розклювати, а синиці видовбають, снігурі розклюють), коноплі, насіння кавунів, динь, гарбузів (сухе, але не смажене);

б) насіння бур’янів: лободи, лопуха, кропиви, кінського щавлю. Заготовляти краще з рослинами, вириваючи їх з корінням або зрізаючи ножем;

в) ягоди горобини, бузини.

4. Використовуйте для підгодівлі інші види кормів: крихти білого хліба, залишки їжі, шматочки несолоного м’яса і сала, сушені комахи, виварені "сахарні" кістки.

5. Годуйте птахів щодня і в певний час.

6. Спостерігайте разом з друзями по черзі птахів біля годівниць для з’ясування таких питань:

а) які птахи і як часто відвідують годівницю;

б) який саме корм споживають птахи найохочіше;

в) як саме впливає стан погоди на відвідування птахами годівниць;

г) як поводяться різні птахи, відвідуючи годівниці (чи сміливо, чи б’ються між собою та з іншими видами птахів, як саме споживають корм тощо);

д) записуйте число і місяць, який саме корм був у годівниці.

7. Окільцюйте 3-5 птахів, щоб дізнатись, чи прилітатимуть вони наступної зими.

8. Працюючи на підгодівлі птахів, складіть для кутка живої природи та кутка "Охорона птахів” список зимуючих птахів, зберіть колекцію кормів, що їх споживають окремі птахи, як наприклад, снігур, дятел, синиця, замалюйте птахів в альбом. До останнього можна записати свої спостереження та відомості про цих птахів з літератури. Зробіть і внесіть до альбому декілька фотографій.

Саме свято птахів можна організувати за таким планом:

1. Доповідь ведучого свята про значення зимової підгодівлі птахів.

2. Виступи дітей про свою роботу і спостереження (згідно зі схемою дій).

3. Художня частина.

У цей день слід провести показове розвішування годівниць на шкільній садибі.

Позакласний захід

“День зустрічі птахів”

Ведуча: Прийшла весела пора року – весна. Все оживає від зимової сплячки. З далеких країв повертаються наші пернаті друзі – птахи. Земля прикрашається, готується зустрічати їх. Давайте розпочнемо свято «День зустрічі птахів».

Звучить фонограма «спів птахів».

Ведучий: Ще зимові віхоли літають,

Та весни розгін не зупинити.

І дзвінкі краплини починають

У промінні сонячнім бриніти.

Ведуча: Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.

Тихо-тихо вітер віє

І з травою гомонить.

Ведучий: Крутими верховинами,

Барвистими долинами,

Лугами, сінокосами,

Гаями стоколосими,

Степами, перелогами,

Широкими дорогами

Барвінками уквітчана

Гучна, ясна, красна

Іде Весна!

Входить Весна.

Весна: Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене знає

Відгадали? Я – Весна!

Я чорну землю розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

А де ж моя матінка – Земля?

Ведуча: Просимо Вас, Земле, рідна мати,

Весну красну зустрічати

І сьогоднішнє свято зустрічі птахів

Розпочати.

Земля: Спасибі вам, друзі, на добрім слові,

Що не забули запросити матір на свято.

Я бачу, зустрічати весну ви готові.

Прийшло на свято вас досить багато.

Ведучий: А ви, друзі, готові зустрічати птахів?

Всі: Готові, готові!

             Чути стукіт у двері.

Ведуча: Заходьте, будь ласка!

              Заходить поштовий голуб із сумкою.

Голуб: Добрий день! Добрий день!

Ведучий: Проходьте сюди, ми раді такому гостю!

Голуб: Дякую, дякую. Я оце прилетів, бачу напис «Запрошуємо на свято птахів». Саме сюди мені і треба (дістає телеграми). Вам телеграми. Я їх щойно прийняв від моїх товаришів. Послухайте (зачитує телеграми 1, 2, 3).

Ведучий: Дякуємо тобі, голубе, за телеграми.

Ведуча: Що роблять птахи навесні, коли із вирію повертаються? Вони в такі блакитні дні з ланами і людьми вітаються. Входять учні.

Здрастуйте, журавлі далекі,

Як живеться Вам на чужині?

А за Вами скучили смереки

В нашій рідній стороні.

       Не забудьте вчасно прилетіти,

       Звити гнізда в затишку ріки.

       Вас чекають перші весноквіти,

       Вас зустрінуть піснею струмки.

Тепле сонце вже летить за краєм

І весна проходить по ріллі,

Не турбуйтесь, ми Вас привітаєм,

Прилітайте, рідні журавлі.

       Звучить пісня «Журавлі»

Чиї ж то голоси бринять,

Як ліс під вітром вишумовує?

Дрозд і синиця гомонять

Пташиною своєю мовою.

       Що робить жайворон-трудар,

Як луг ромашками квітчається?

Він з неба розсипає жар,

І щедра пісня не кінчається.

Що роблять гуси і качки

Як річка грає і хлюпочеться?

Б’ють крилами, як новачки,

Їм плавать і пірнати хочеться.

Вони вертаються сюди,

Завітайте у сади.

Вас зустрінуть весняні

Теплі і погожі дні.

І дорослі, і малята

Будуть вас охороняти.

Буде досить для пташок

Гусениць і комашок.

Ведуча: Привіт весні, привіт весні!

Пташки летять з-за моря,

І голосно дзвенять пісні

В просторах неозорих.

З’являються птахи, звучить спів птахів.

Ведучий: Дорогі птахи! Дуже просимо Вас розповісти нам про себе.

Снігур: Я тут найстарший і розповім про себе перший. Моя батьківщина – Північ. На зиму ми всі прилітаємо з півночі до Вас. Тут смачними ягодами пригощає нас малина, калина, горобина, а насіння нам дає клен, ясен, граб.

            У дворі, у дворі, в чорних шапках снігурі,

            Ще й червоні фартушки одягли собі пташки.

            Значить, сніг і холоди наближаються сюди.

            Снігурами через те їх тепер ви звете.

Ведуча: Так, так, коли прилітають снігурі, то, значить, наближається зима, а коли відлітають – скоро почнеться весна.

Ведучий: А це, друзі, шановний чорний грак (грак кланяється). Граки, тільки-но похолоднішало, відлітають на південь. У нас вони добре працюють на полі, знищують озиму совку, дротяників. Чи багато ви їх добуваєте?

Грак:  Чимало. Ми, граки, лічити не вміємо, а от агрономи підрахували, що кожен грак за день може знищити до 400 дротяників.

Ведуча: А це – одуд!

Одуд: З голови я аж рудий,

Сам пістряво-синій,

Але довшої дуди

Бачить не могли ви.

Причесавши свій чубок,

Одуд взявся за урок.

Сів за книгу: «Ду-ду-ду,

Скоро в школу я піду».

Ведуча: Не вилазь з гнізда, одуде,

Не сміши лісного люду.

Ти до школи не доріс,

Хоч і маєш довгий ніс.

Ведучий: А це що за маленька пташка?

Мухоловка: Я – мухоловка. Хоч і дуже я маленька, але апетит у мене великий. З’їдаю кожен день 200 мух і комарів.

Синичка: Я – синичка. За день з’їдаю і приношу своїм пташенятам стільки їжі, скільки важу сама.

Ведуча: У гаю пісень немає,

Гай засніжений дрімає.

Тільки чути

Тук, тук, тук.

Мабуть, це строкатий дятел

Хоче дуба роздовбати.

Він на дубі кузню має,

З шишок зернята виймає

І лунає ще тук-тук.

Дятел: А мене називають лісовим лікарем і майстром-будівельником пташиних квартир. А для себе я щороку будую нову.

Ведуча: А старі квартири кому віддаєш?

Дятел: У них поселяються синички, повзики, горихвістки.

  На сцену вилітає шкутильгаючи горобчик і каже: ців-ців-ців…

Ведучий: Чик-чирик, горобчику,

Не пустуй, мій хлопчику!

Не послухавсь горобець

Скік у трави навпростець.

Стрибав по обніжку,

Зламав собі ніжку.

Ми колінце твоє рушником перев’єм,

А на хвору ніжку пошиєм панчішку.

Чик-чирик, горобчику,

Не пустуй, мій хлопчику.

Ведучий виводить горобчика зі сцени.

Ведуча: Не стріляй горобчиків, сину,  не стріляй!

Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май,

Не стріляй горобчиків та усіх пташок,

Їм радіти хочеться, як тобі, синок.

Голуб: Просим, діти, людство, Вас!

Поважайте і шануйте

Друзів ваших, тобто нас.

Не вбивайте, не руйнуйте,

Захистіть від зла житло,

Якщо хочете, щоб птахи

Для душі несли тепло.

Під фонограму птахи вилітають зі сцени.

Вірш “Шпаківня”

Богдан взяв татів молоток

І каже: “Знаєш, тату,

Тепер іду я у садок

Хатинку будувати.

Шпаки в садок наш прилетять,

Коли весна прилине,

В моїй хатинці закладать

Шпаки почнуть родину”.

А тато каже: “Все це так, –

І до синка сміється –

“А знаєш, як хатинка та,

Що ти будуєш, зветься?”.

Ведучий: Як називається ця хатинка?

Всі: Шпаківня.

Ведучий: Запам’ятайте, любі друзі! Не можна майструвати пташині будинки з фанери, бо вони холодні. Чим тепліше і привітніше ми зустрінемо пташок, тим вдячніше вони будуть дбати про здоров’я й урожай наших садів, парків та лісів.

Вірш “Ходить бузько по мочарах”

Ходить бузько по мачарах

У червоних чоботярах,

Дивиться в прозору воду,

Ганить жаб’ячу породу.

Воно так мені набридло

Це моє болотне їдло.

Ці витрішкуваті жаби

Без найменшої принади.

Десь читав я, що французи

Жаб їдять, як чорногузи.

Але в них ті жабенята

Тільки на великі свята.

Ну, а я у свята й будні

Їм створіння ці паскудні.

На вечерю й на сніданок

Я ковтаю цих поганок,

А в обід на перше й друге –

Холодушки й зеленушки.

Так навчився з лелечати,

Та пора вже з цим кінчати.

Геть ненависну дієту,

Краще з’їсти очерету –

Листя! Все! Доволі! Крапка!

Втім поглянув – скаче жабка.

Ось вона!…Завмер лелека,

Придивляється здалека

І підходить неквапливо

Він до неї – що за диво.

Не така вона й потворна,

Просто навіть дуже гарна:

Очі завеликі трішки,

Та зате які там ніжки!

Граціозна, наче скрипка,

Жаба – лапка, жаба – рибка.

Викупана, свіжа, чиста,

Мед солодкий, а не їжа.

І дієту він ламає,

Глянь – і жаби вже немає.

Входять учні.

Любий друже, мій юннате,

Уявляєш, скільки птахи

Можуть нищить, поїдати

Червів, комах, гризунів?

Птахи з нами в спілці,

Поля і лісу сторожі,

Сови, дятли, серпокрилці,

Щегли, одуди, чижі.

Що ж як стрінеш непутящих,

Що біжать поза двором,

Вибирати гнізда в хащах.

Ти одразу присором.

Люби, шануй веселу пташку

Її довір’ям дорожи.

Віддячать нам за нашу ласку,

Садів крилаті сторожі.

Природа рідна – наша втіха,

Тож хай вона не знає лиха!

Ведучий: А що таке Червона книга? Для чого вона існує?

До Червоної книги України занесено 65 рідкісних і зникаючих видів птахів. Серед них: чорний лелека, сірий і степовий журавель, жовта чапля, чорний гриф, беркут, орел степовий, орлан-білохвіст, скопа, пугач, сич, лебідь малий та інші.

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Всі: Ми всі господарі Природи,

То ж збережемо її вроду.

П Т А Ш И Н И Й     В Е Р Н І С А Ж

Загадки про птахів

В синім небі голосочок

Наче крихітний дзвіночок.

         (Жайворонок)

По лужку він важно бродить,

Із води сухим виходить,

Червонясті взув ботинки,

Подарує нам пір’інки.

                 (Гусак)

Спить чи купається,

Все не роззувається:

День і ніч він ходить

В червоних чоботях.

         (Гусак)

Довгоногий, довгошиїй,

Довгодзьобий, тілом сірий,

А потилиця – гола,

По болоту він ходить.

                 (Журавель)

Спереду шильце, ззаду вильце,

На грудях – білий рушничок.

         (Ластівка)

Приліта до нас з теплом,

Через гори і долини,

Ліпить хатку над вікном

Із пір’їн, трави і глини.

                 (Ластівка)

Відгадайте, що за птичка –

Темненька та невеличка?

Біленька з живота

Хвіст розходиться в два хвоста.

         (Ластівка)

Шубка з сірого пушку,

Скаче в жовтім кожушку,

Чорний шарфик та шапчина,

Хоч маленька ця пташина

Та корисна трудівниця, називається...

                 (Синиця)

Хто комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає?

         (Дятел)

Маленький, сіренький,

По гаях літає, уночі співає.

                 (Соловей)

Кросворд „Птахи”

			1			4
		3							5
2
						7
6									8				9

По горизонталі:

1.     Хижий птах із сірим чи чорним пір’ям.

2.     Перелітний птах родини воронових із блискучим чорним пір’ям.

6.     Свійська птиця, самка півня.

7.     Перелітний маленький птах із вузькими гострими крилами.

8.     Великий перелітний водоплавний птах.

По вертикалі:

3. Самець качки.

4. Великий хижий птах родини яструбиних, що водиться в горах або степовій місцевості.

5. Лісовий птах з довгим, гострим та міцним дзьобом.

9. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком.

Вікторина

1. Назвіть п’ять зимуючих птахів.

2. Які птахи прилітають до нас з півдня першими? (Шпаки, зяблики)

3. Який найменший птах фауни України? (Корольок)

4. Яке місто має назву птаха? (Орел)

5. В якого птаха такий міцний хвіст, що він підтримує його на дереві? (Дятел)

6. Яку користь приносять синиці зимою, коли всі комахи сплять? (Синиці розкльовують зимові гнізда шкідливих комах, поїдають яйця та личинки)

7. Який співочий птах прилітає до нас останнім? (Іволга. Вона має яскраве забарвлення і тому прилітає, коли дерева вкриваються листям)

8. Скільки потрібно взяти "а", щоб одержати птаха? (Сорока)

9. Чому не можна брати в руки яйця птахів? (Птахи покмдають гнізда)

10. Чому качки, гуси не тонуть? (Їх пір'я змазане жиром і не намокає)

11. Що гірше для птахів взимку – голод чи холод? (Холод)

12. Чому сову називають корисним птахом ?

(Вона знищує за рік до тисячі мишей)

13. Пташенята якого птаха не знають рідної матері? (Зозулі)

14. Які птахи поїдають волохатих гусениць шовкопрядів?

(Зозуля, іволга, сойка)

15. Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві? (Граки)

15.                 Який птах найбільший в українській фауні? (Дрохва)

16.                 Чи є пташине молоко? (Є, у голубів)

17.                 Який птах будує собі гнізда з риб’ячих кісточок? (Зимородок)

18.                 Хто з птахів плете своє гніздо як рукавичку? (Синиця-ремез)

19.                 Чому птахи не падають з гілок, навіть коли засинають?

(Завдяки особливій будові м’язів: чим менше напружує їх птах, тим міцніше стискується лапка; і навпаки, щоб розтиснути „кулачок” птах докладає зусиль)

20. Чи існує насправді „синій птах”? І де він трапляється? (Сиворакша, Карпатський заповідник)

22. Який співочий птах, добуваючи корм, пірнає у воду і бігає по дну? (Оляпка)