Тварини тайги.

Тайга  – це хвойні ліси, що покривають величезні простори на півночі Європи та Азії та Північної Америки.  Клімат тайги помірний. Влітку тут можна відчути виснажливу спеку, а взимку безжальний, пронизливий холод.

 В американській тайзі ростуть високі і стрункі чорна (канадська) та срібляста ялини, що сягають висоти 60 м. Останню завезли а Європу і вона прикрашає вулиці багатьох наших міст. Величезні площі в Канаді займає бальзамічна ялиця, що сягає заввишки 100 м і має двометровий діаметр стовбура. Вона є джерелом цінної медичної смоли, що називається канадським бальзамом. Поширена також канадська модрина, деревина якої використовується у лісовій промисловості. На схилах Кордильєр біля Тихого океану ростуть туя, дугласія. Остання зазвичай здіймається на висоту 50-80 м, а найвищі екземпляри – до 125 м. Живе до 1 тис. років. Має міцну деревину, яка не гниє у воді.
     На тихоокеанському узбережжі материка у природній зоні тайги живе найтовстіше дерево в світі секвойя, або мамонтове дерево. У Каліфорнії було зрізано секвойю діаметром в основі 36 м і висотою 142 м. Зазвичай же дерево досягає 10 м у діаметрі при висоті 80-100 м. Живуть секвойї 2-4 тис років, а на спілі одного дерева нарахували навіть 4830 річних кілець. Це хвойне дерево має й найтову кору серед дерев (60-70 см), яка не горить і береже рослину від морозів. Назву дереву дали індіанці на честь свого національного героя, який створив перший алфавіт однієї з мов. Ці стрункі велетні вимирають. У світі їх лишилося близько 500 екземплярів. 

 Тваринний світ тайги не так багатий і різноманітний, як фауна широколистяних лісів. З ссавців тут водяться лось, кабарга, білка, білка-летяга, бурундук, заєць-біляк, бурий ведмідь, рись, колонок, горностай, ласка. Типові тайгові птиці – це глухар, уральська сова, яструбина сова, мохноногий сич, трипалий дятел, кедровка, снігур, білокрилий шишкар і шишкар.Є в тайзі і плазуни – звичайна гадюка, живородна ящірка, а на південних околицях тайги зустрічається змія щитомордник. Із земноводних широко поширений чотирипалий тритон, зустрічаються остроморда і трав’яна жаби.  Через суворість клімату умови життя в тайзі складні. Але тайгові тварини добре пристосовані до них. У багатьох звірів взимку відростає густий і довгий хутро. А сніговий покрив для деяких тварин служить хорошим притулком, в ньому вони влаштовують тимчасові житла. Наприклад, заєць-біляк і тетерев ночують, зарившись у сніг, а в сильні морози, хуртовини залишаються там і на день.

 Глибокий і пухкий сніговий покрив в тайзі ускладнює пересування тварин.

 Однак багато звірі і до цього пристосувалися. У зайця-біляка, рисі і росомахи широкі лапи. Крім того, взимку на лапах у них виростають довгі жорсткі волосся, і вони ходять по снігу не провалюючись. Своєрідні пристосування до життя в тайзі і у деяких птахів. Наприклад, у глухаря і рябчика пальці облямовані рогоподібної бахромою. На зиму ця бахрома відростає і допомагає птахам утримуватися на зледенілих гілках дерев.

Тайга багата запасами корму не тільки в літній, а й в зимовий час.

 Північні олені розкопують сніг і дістають з-під нього лишайник ягель. Зайці-біляки харчуються корою дерев і чагарників. Основний же корм багатьох тайгових тварин – насіння хвойних дерев, особливо кедрові горіхи. Їх їдять не тільки птахи, білки, бурундуки та інші гризуни, а й деякі хижаки: ведмеді, соболі, а іноді навіть лисиці і росомахи.

Хоча й багата тайга кормом, але добувати його в зимовий час не так-то легко. Тому у тайгових мешканців розвинулися різноманітні пристосування, дозволяють їм переживати цей суворий час року. Так, білки і пташки кедровки збирають на зиму запаси корму, а ведмеді і борсуки впадають в сплячку. Бурундук восени запасає корм, взимку спить. Свої запаси він поїдає навесні після пробудження.

 Влітку в харчуванні тайгових тварин велику роль відіграють гриби і ягоди; дрібні і середні хижаки полюють на гризунів.

 Лось. Один з найбільш характерних представників тайговій фауни – лось для свого поселення вибирає низинні місця з молодою поросллю листяних порід. Особливо любить він старі гару, лісосіки, узбережжя лісових річок і озер, болотисті топи. Харчуються лосі молодий хвоєю, деревної листям, пагонами, корою дерев і чагарників і навколоводних рослин! Вражає здатність цих великих звірів жити в болотах, нерідко в справжніх трясовина, де не пройде ні коня, ні людина. Ходити по болотах їм допомагає особливий пристрій копит. На кожен квадратний сантиметр поверхні широкого копита лося припадає всього близько 400 г ваги тварини, що й дає лосеві можливість пересуватися по заболочених ділянках тайги. Крім того, величезна сила лося дозволяє йому швидко і легко витягати ноги з топкою і в’язкою грунту. Сила тваринного виявляється і в його стрибках: він вільно перестрибує чотириметрові канави і двометрові огорожі. Завдяки своїй силі дорослий лось не боїться вовків. Він стає спиною до дерева, і вовк поодинці не ризикне наблизитися до його переднім ногам.

 У північних частинах тайги мешкають північні олені. Зиму вони проводять в лісі, а влітку перекочовують на відкриті місця, на мохові болота, на береги річок і озер. У гірських районах олені піднімаються вище лісу, де знаходять рясні корми і рятуються від гнусу – кровосисних комах.

 Сама дрібна лісова копитна тварина – кабарга з групи оленів. У кабарги немає рогів, але сильно розвинені верхні ікла. У самців вони видаються далеко назовні. Харчується кабарга переважно деревними лишайниками. У самця на черевній стороні є мішечок, що містить мускус – особлива речовина з сильним запахом, що використовується в парфумерії.

 Найбільш цінний хутровий звір – соболь мешкає в самих глухих частинах тайги, найчастіше на ділянках, порослих високими деревами, завалених буреломом і хмизом, пересічених струмками і річками. Любить соболь також непролазні хащі кедрового стланика на кам’янистих осипи гірських відрогів. Після того як ці зарості покриє товстий шар снігу, соболь знаходить в них прекрасне притулок від своїх ворогів, і добути його там майже неможливо.  Соболь неохоче лазить по деревах і свої гнізда влаштовує під деревними корінням, в дуплах, розташованих невисоко від землі, або в щілинах скель. Соболь відрізняється прихильністю до одного разу обраному ним для життя ділянці тайгового лісу.

 Інший дрібний тайговий хижак – колонок поширений майже по всій тайзі.Особливо багато цих звірків в південно-східній Сибіру і на Алтаї. Колонок влаштовує нори під пнями, хмизом і камінням. Харчується він дрібними гризунами, птахами, жабами, рибою, розоряє пташині гнізда, поїдаючи яйця.

 До тайгових хижаків відноситься і рись. У Сибіру це єдиний вид дикої кішки. Як і більшість котячих, вона веде наземний спосіб життя, але прекрасно лазить по деревах. Харчується рись в основному гризунами, зайцями, а іноді нападає навіть на великих звірів.

 Небезпечний і інший своєрідний тайговий хижак – росомаха. Це незграбне, зовні нагадує ведмедя тварина належить до сімейства куньих. В основному воно харчується падаллю, але полює іноді на таких великих тварин, як косулі і північні олені. Швидко бігати за ними росомаха не може, але володіє такою вражаючою витривалістю, що здатна загнати до повного знемоги цих чудових бігунів. Велику частину року росомаха веде бродячий спосіб життя і тому постійного притулку не має. Відпочиває вона де доведеться: між камінням, в печерах, дуплах дерев, в густій хащі.

 Бурий ведмідь. Цікавий характернейший звірок тайгових лісів – білка-летяга, що мешкає в найглухіших куточках тайги серед високостовбурні ліси. Зовні вона нагадує звичайну білку, але з боків тіла шкіра в неї утворює покриту хутром складку. Під час стрибка ця складка розтягується і дозволяє звірку здійснювати плануючий політ на значні відстані. Свої гнізда це звірятко влаштовує в дуплах.

 В болотисті райони півдня сибірської тайги завезли з Північної Америки цінного хутрового звіра – великого гризуна ондатру. Ондатра харчується водяними рослинами, а нори риє на берегах водойм або будує над водною поверхнею із стебел рослин Так звані хатки. Велику частину часу добре акліматизувалися в тайзі звірок проводить у воді в пошуках корму.

Птахи, що живуть у тайзі, по-своєму пристосовані до тайгових умов.Особливо цікаві Шишкар. Харчуються вони майже виключно насінням хвойнихдерев. Про пристрасть до такого корму свідчить будова дзьоба шишкар. Кінці надклювья і подклювья цього птаха перехрещуються і утворюють своєрідний інструмент, що дозволяє легко витягувати насіння з шишок ялини, модрини і навіть сосни. Шишкар вигодовують своїх пташенят не комахами, як це робить більшість дрібних птахів, у тому числі і зерноядних, а подрібненими насінням. На відміну від усіх інших північних птахів, Шишкар виводять пташенят взимку, коли на хвойних деревах багато шишок із зрілими насінням.

 Важливу роль у житті багатьох тайгових птахів відіграють дятли. Тайга бідна природними дуплами, і деякі птахи влаштовують гнізда в дуплах, видовбаних раніше дятлами. Найхарактерніші дятли тайги – це желна, або чорний дятел (самий великий з дятлів нашої країни), і трипалий дятел, який має на лапці НЕ чотири, як у всіх інших дятлів, а тільки три пальці.

У тайзі мешкають різні види сов. Серед них особливо цікава яструбина сова. Інші сови – нічні птахи, а яструбина сова полює і в денний час. Харчуються все тайгові сови дрібними і середніми ссавцями і птахами.

 Багата тайга і водоплавними птахами. Найбільш тісно пов’язана з тайгою качка-гоголь. Більшість водоплавних птахів влаштовують гнізда поблизу водойм на землі. Проте повінь на північних річках, як правило, пізніше. Порожня вода в період гніздування заливає величезні простори, тому в гоголя виробилося особливе пристосування. Ця качка влаштовує свої гнізда високо над землею – в дуплах дерев, до яких не дістає вода при розливах річок.

У тайзі живуть два види плазунів – гадюка і ящірка, і обидва вони відрізняються тим, що народжують живих дитинчат, а не відкладають яйця, як інші представники цієї групи. Така особливість тайгових гадюк і ящірок пристосування до холодного клімату.

 В тайзі дуже багато різних комарів та інших кровосисних двокрилих комах – так званого гнусу. Для їх розвитку умови там сприятливі. Личинки виводяться і розвиваються в численних болотах, озерах та інших водоймах; звичайне в тайзі безвітря сприяє їхньому розвитку. Дуже багато в тайзі кліщів. Деякі види кліщів дуже шкідливі і навіть небезпечні, так як переносять заразні хвороби.

Тайга рясніє цінними промисловими звірами і птахами. Тому там сильно розвинений мисливський промисел. На першому місці в хутровому промислі варто білка. Її хутро теплий, легкий і красивий. Друге місце належить зайці-біляки. Таежная лисиця також відрізняється хорошим хутром, але тут цей звір рідкісний. Велике значення в хутровому промислі мають колонок і горностай. Хутро соболя – один з кращих видів хутра. Перш цього звірка в тайзі хижацьки винищували непомірне полюванням. В даний час у нас в країні проведена велика робота по відновленню колишнього розповсюдження соболя і збільшення його чисельності. Чимале значення для мисливського промислу в тайзі мають птахи: рябчики, глухарі, білі куріпки, качки, гуси. У межах тайговій зони широко розвинене і рибальство. Найбільше промислове значення тут мають сиги (муксун, ряпушка, нельма), минь, щука, омуль, окунь.