Тема: Кровотечі, їх класифікація. Зовнішня та внутрішня кровотеча. Причини виникнення та ознаки.

Тема:  Кровотечі, їх класифікація. Зовнішня та внутрішня кровотеча. Причини виникнення та ознаки.

Мета: навчити  надавати першу допомогу потерпілому при пораненнях, накладати стерильні пов’язки; навчити надавати першу допомогу при кровотечах; розвивати любов до праці, до охайності; виховувати гігієну та санітарію учнів.
Методичне забезпечення: підручник, друкований робочий зошит, презентація, відео надання першої допомоги при кровотечах, пораненнях.
Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: біологія, медицина, хімія.
Структура уроку:

І. Організаційна частина.                                                                                              

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.                                                            

ІІІ. Актуалізація опорних знань.                                                                              

ІV. Пояснення нового матеріалу .                                                                                    V. Закріплення нового матеріалу.                                                                                   VІ. Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок. Повідомлення  домашнього завдання.                                                                                                                             І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми,мети,завдань уроку.  

Темою сьогоднішнього уроку є: Кровотечі, їх класифікація. Зовнішня та внутрішня кровотеча. Причини виникнення та ознаки.

Мета: навчити  надавати першу допомогу потерпілому при пораненнях, накладати стерильні пов’язки; навчити надавати першу допомогу при кровотечах; розвивати любов до праці, до охайності; виховувати гігієну та санітарію учнів.

Назвіть принципи надання першої допомоги.

1.Усунути дію небезпечних та шкідливих факторів на ор­ганізм потерпілого (звільнити його від дії електричного стру­му, винести із зараженої зони, загасити одяг, що горить, ви­тягти з води тощо).
2. Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
3. Оцінити стан потерпілого.
4. Визначити характер травми, що становить найбільшу загрозу життю потерпілого, а також послідовність дій його рятування.
5. Підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу.
6. Викликати швидку медичну допомогу, лікаря або транспортувати потерпілого до найближчої медичної ус­танови.
7. Повідомити керівників установи проте, що трапилось.
2. Що таке поранення?  Поранення — це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки. Неприпустимо доторкатися до рани руками, промивати її водою, засипати порошком, накладати дерев'яну кору тощо. Забруднену шкіру навколо рани протирають стерильною ватою, марлею, бинтом або тампоном з перев'язочного пакету.

Що потрібно робити до приходу лікаря при пораненнях?

    У разі відсутності медикаментів можна використати спирт, горілку, одеколон. Після обробки рану накривають стерильною серветкою або марлею, поверх кладуть вату та бинтують. Якщо під рукою немає стерильного матеріа­лу, використовують чисту м'яку тканину (хустинки, одяг тощо). У такому випадку на ділянку тканини, що буде без­посередньо накладатися на рану, необхідно накапати кіль­ка крапель йоду, але сильно змащувати не можна — йод може спричинити опік.
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу:
 Навіть відносно неглибокі поранення можуть супрово­джуватися кровотечею: капілярною, артеріальною, венозною.
Якщо пошкоджена артерія — колір крові яскраво-червоний, кров б'є фонтанчиком. Артеріальна кровотеча найбільш небезпечна, допомогу потерпілому треба надавати негайно. За капілярної кровотечі кров виділяється краплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.
     Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлю-вальної пов'язки. Якщо кровотеча з великої артерії, то для її зупинки до ділянки рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають здавлювальну пов'яз­ку, джгут, закрутку.
У разі кровотечі зі стегнової артерії джгут накладають вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нервові закінчення. Під джгут вкладають записку із зазначенням часу його накладання . Тривалість використання джгута обмежується дво­ма годинами. Використовувати джгут понад дві години не­безпечно — кінцівка може омертвіти.
Якщо протягом двох годин немає можливості забезпечи­ти додаткову допомогу і кровотеча продовжується, то через 1,5—2 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почер­воніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, здавлювальним тампоном), а потім знову затягують джгут. При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії рану по можливості стискають пальцем, піс­ля чого заповнюють марлевими тампонами.
Якщо рана знаходиться в паху або під пахвою, джгут не можна використовувати. У такому разі в рану також вкладають тампон, а потім (якщо немає вивихів і перело­мів) кінцівку потерпілого згинають і прив'язують до тулуба .
Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджувальний компрес. Якщо не допомагає, вводять до носової порожнини тампони зі сте­рильного бинта, оброблені 3 %-м розчином перекису водню. Тампони можна залишати в носі 24 год.
Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спі­неною кров'ю — кровотеча в легенях. При цьому дихання за­звичай буває утруднене. Потерпілого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. При цьому йому забороняється говорити і рухатись. Періодично потерпілому можна давати пити холодну, злегка підсолену воду і ковтати шматочки льоду. Постраждалого необхідно терміново госпіталізувати.
    Кровотеча з травного тракту характеризується блюван­ням згустками темно-червоної крові. Як і при кровотечі н легенях, потерпілого потрібно привести у напівлежаче по­ложення, під спину покласти валик, але ноги згинають у ко­лінах. При значній втраті крові може розвинутись гостре недокрів'я, виникнути шок. Передусім треба зупинити кро­вотечу. Потім тілу потерпілого надають такого положення, за якого голова для її нормального кровозабезпечення має бути дещо нижче від тулуба.
Головною причиною знепритомнення є раптова недо­статність кровонаповнення мозку під впливом нервово-емо­ційного збудження, страху, болю, нестачі свіжого повітря тощо.

   Ознаки.Звичайно непритомність настає раптово, але ін­коли перед нею наступає блідість, блювання, нудота, слаб­кість, позіхання, посилене потовиділення. Пульс прискорю­ється, артеріальний тиск знижується. Під час непритомності пульс уповільнюється до 40—50 ударів на хвилину.

   Допомога.Потерпілого необхідно покласти на спину, щоб голова була нижче рівня ніг (на 15—20 см) для поліпшен­ня кровообігу мозку. Потім звільнити шию і груди від одягу, забезпечити доступ свіжого повітря, поплескати по щоках, полити обличчя, груди холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Коли потерпілий опритомніє, дати йому гарячий чай або каву, 20—30 крапель настоянки валеріани.
Якщо потерпілий починає дихати з хрипінням або взага­лі не дихає, можливе западання язика. У такому разі вжива­ють заходи для оживлення.

   Причиною шоку може стати сильний біль, значна втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих віру­сів, що призводять до виснаження захисних можливостей ор­ганізму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання,обміну речовин.

   Ознаки.Блідість, холодний піт, розширені зіниці, корот­кочасне знепритомнення, прискорене дихання і пульс, зни­ження артеріального тиску. За важкого шоку — блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу.

Допомога. Необхідно надати першу допомогу, яка відпо­відає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, ім­мобілізувати перелами тощо).
Потерпілого слід зігріти (закутати в ковдру), покласти на спи ну з дещо опущеною головою.
Якщо немає підозри на пошкодження внутрішніх орга­нів, потерпілому дають гарячий напій. Заходами, що пере­шкоджають виникненню шоку, є тепло, зменшення болю, пиття рідини.

V. Закріплення нового матеріалу.

1.     Назвіть види кровотеч.

Кровотечі поділяються на капілярну, артеріальну, венозну.

1.     Як зупинити артеріальну кровотечу?

Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлю-вальної пов'язки. Якщо кровотеча з великої артерії, то для її зупинки до ділянки рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають здавлювальну пов'яз­ку, джгут, закрутку.

2.     Розкажіть як накладають джгут у разі кровотечі зі стегнової артерії?

     У разі кровотечі зі стегнової артерії джгут накладають вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нервові закінчення. Під джгут вкладають записку із зазначенням часу його накладання . Тривалість використання джгута обмежується дво­ма годинами. Використовувати джгут понад дві години не­безпечно — кінцівка може омертвіти.

1.     Як зупинити носову кровотечу?

    Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджувальний компрес. Якщо не допомагає, вводять до носової порожнини тампони зі сте­рильного бинта, оброблені 3 %-м розчином перекису водню. Тампони можна залишати в носі 24 год.

1.     Що може стати причиною шоку?

   Причиною шокуможе стати сильний біль, значна втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих віру­сів, що призводять до виснаження захисних можливостей ор­ганізму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання,обміну речовин.

1.     Які ознаки при цьому, яка перша допомога надається при шоці?

   Ознаки.Блідість, холодний піт, розширені зіниці, корот­кочасне знепритомнення, прискорене дихання і пульс, зни­ження артеріального тиску. За важкого шоку — блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу.

Допомога.Необхідно надати першу допомогу, яка відпо­відає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, ім­мобілізувати перелами тощо).
Потерпілого слід зігріти (закутати в ковдру), покласти на спи ну з дещо опущеною головою.
Якщо немає підозри на пошкодження внутрішніх орга­нів, потерпілому дають гарячий напій. Заходами, що пере­шкоджають виникненню шоку, є тепло, зменшення болю, пиття рідини.
VІ. Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок. Повідомлення  домашнього завдання. Вивчити, які є види кровотеч. Як зупинити кровотечу .