Конспекти уроків з біології, 6 клас. Покритонасінні.

Урок № 52                                                                                         Дата____________

Тема: Загальна характеристика відділу Покритонасінних рослин. Класифікація покритонасінних.

Мета: Продовжити знайомити учнів із будовою та процесами життєдіяльності насінних рослин; дати загальну характеристику  покритонасінним рослинам; на прикладі квіткових розширити знання учнів про таксономічні категорії. Розвивати уміння визначати біологічне значення вивчених відділів рослин, уміння порівнювати та робити висновки, узагальнення. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу своєї місцевості та планети, сприяти виробленню екологічного мислення. 

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Методи:  Інформаційно-рецептивний (словесний, наочний);  проблемо -  пошуковий, репродуктивний, візуальний.

Обладнання: Мультимедійний проектор, таблиці, кімнатні квіти та стенд  « Еволюція рослин» кабінету біології, гербарії, роздрукований матеріал.      

План уроку

I. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1.     « Гонка за лідером»

·        До голонасінних рослин відносять тільки деревні породи?

·        Листя у всіх голонасінних рослин?

·        Хвойні рослини відносяться до голонасінних?

·        Статевий процес насінних пов’язаний з водою?

·        Сосна, ялина, модрина - це хвойні рослини?

·        Всі голонасінні мають квітку і плід.

                      Тест

1.     До голонасінних рослин відносяться:

а.      Хламідомонада;

б.     Кедр;

в.     Горобина;

г.      Сфагнум;

2.     Скільки тримаються на гілках сосни хвоїнки?

а.      5-7 років;

б.     1 рік;

в.     2-3 роки;

г.      Менше 1 року;

3.     Виключить лишнє:

а.      Модрина;

б.     Липа;

в.     Сосна;

г.      Ялівець;

4.     Розмноження голонасінних здійснюється за допомогою:

а.      Мегаспор;

б.     Плодів і насіння;

в.     Насіння;

г.      Мікроспор;

5.     Листопадова рослина серед голонасінних:

а.      Сосна;

б.     Модрина;

в.     Ялиця;

г.      Вельвічія;

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити перед учнями проблемне запитання щодо панівного становища квіткових рослин на планеті: у чому переваги покритонасінних перед голонасінними?

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.

Покритонасінні - найпоширеніша група серед сучасних рослин планети. Вони пристосовані  до життя на суходолі у найрізноманітніших умовах від тропіків до  тундри, від пустель до боліт, у прісних і солоних водоймищах.

Розповідь про ускладнення будови покритонасінних порівняно з голонасінними.(Презентація додається).

Бесіда про різноманітність органів та життєвих форм покритонасінних як більш високий рівень існування  ( а отже і розвитку) рослинного світу.

Різноманіття покритонасінних та їх пристосованість до різних умов життя. (Бесіда з елементами розповіді).

Класифікація Покритонасінних ( обговорення таблиці підручника ст.154)

Висновки.

Відділ покритонасінних, або квіткових, рослин найчисленніший в царстві Рослини (близько 250 тис. видів) підрозділяється на два класи — однодольні та дводольні.

Рослини, що належать до того чи іншого класу, відрізняються за такими ознаками:

·         за числом сім'ядоль зародка;

·         за жилкуванням листя;

·         за характером кореневої системи молодих, що виросли з насіння, рослин;

·         за будовою стебел і квіток.

Ознаки рослин Класу Дводольних

Рослину відносять до класу Дводольних, якщо вона має:

·         зародок з двома сім'ядолями;

·         сітчасте жилкування листя;

·         стрижневу кореневу систему;

·         провідні пучки в стеблі розташовані по колу;

·         кількість частин квітки кратна чотирьом або п'яти.

У цей клас входять майже всі листяні дерева і чагарники, більшість овочевих і деякі польові культури, багато декоративних трав'янистих рослини і дикорослі трави.

Дзвіночок круглолистний

Волошка лучна

Первоцвіт весняний

У стеблах дводольних рослин провідні пучки розташовані в центрі або мають вигляд кільця. Важлива відмітна ознака дводольних рослин — наявність камбію в стеблі. Кора і серцевина зазвичай добре диференційовані. У дводольних найчастіша квітка чотирьох- чи п'ятичленна.

Ознаки рослин Класу Однодольних

Рослину відносять до класу Однодольних, якщо вона має: 

·         одну сім'ядолю;

·         листя з паралельним або дуговим жилкуванням;

·         мичкувату кореневу систему;

·         провідні пучки у стеблі розташовані «безладно;

·         кількість частин квітки кратна трьом.

Приклад:

До однодольних рослин відносять усі злаки, що культивуються, а також дикі злаки, осоки, орхідеї, пальми, лілійні та ін.

Тайник яйцеподібний

Лілія саранка

Тонконіг лучний

В однодольних провідні пучки розкидані по всьому стеблу і зазвичай позбавлені камбію. Немає ясно диференційованої кори і серцевини.

В однодольних квітка, як правило, тричлен, тобто число частин квітки в кожному колі кратне трьом (3 чашолистка, 3 пелюстки, 6 тичинок).
Але визначити, до якого класу слід віднести рослину, використовуючи тільки одну ознаку, не завжди можливо.
Вороняче око має листя з сітчастим жилкуванням, але зародок з однією сім'ядлею, тому його вважають однодольною рослиною. У подорожника дугове жилкування листків, мичкувата коренева система, але його відносять до дводольних рослин, так як зародок має дві сім'ядолі.
Таким чином, для визначення приналежності квіткової рослини до одного з класів необхідно знати всі ознаки даної рослини.

Родини покритонасінних рослин також виділяють на підставі сукупності ознак. Найважливішими з них є особливості будові квітки та плоду. Будова цих органів у покритонасінних настільки різноманітна, що вчені змогли виділити понад 390 родин квіткових рослин!

IV.  Осмислення об’єктивних зв’зків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. Ознаки покритонасінних є досконаліші ніж інших рослин (квіти ,з маточок  яких розвиваються плоди з насінням, розмноження насінням)органи добре пристосовані до різноманітних  умов життя.

1.            Вправа

Вчитель називає властивості класів Однодольні і Дводольні рослини. Якщо прозвучить ознака однодольних – учні піднімають одну руку, дводольних – дві.

1.       Зародок насінини має дві сім’ядолі.

2.       Стебло трав’янисте (рідко дерев’янисте), провідні пучки без камбію, розкидані по стеблу.

3.       Жилкування листків сітчасте.

4.       Квіти – чотири – і п’яти численні.

5.       Жилкування листків паралельне, рідше дугове.

6.       Квіти – тричленні.

7.       Коренева система стрижнева.

8.       Стебло дерев’янисте, трав’янисте, має камбій.

9.       Зародок насінини має одну сім’ядолю.

10.   Коренева система мичкувата.

V.  Узагальнення й систематизація знань.

·        Чим покритонасінні рослини відрізняються від інших груп рослинних організмів?

·        Доведіть, що квіткові рослини належать до насінних рослин.

·        Чому покритонасінні стали панівною групою рослин?

·        Якими ознаками відрізняються рослини класів Дводольні та Однодольні?

·        Які ти знаєш винятки із цих правил?

1. З даного переліку випишіть твердження про риси подібності між голонасінними і покритонасінними.

1.       Наявність квітки.

2.       Подвійне запліднення.

3.       Чергування статевого і нестатевого поколінь.

4.       Переважання нестатевого покоління в життєвому циклі.

5.       Переважання статевого покоління в життєвому циклі.

6.       Корінь, пагін.

7.       Покривна, провідна, механічна та ін. тканини

8.       Добре розвинені справжні судини.

9.       Скорочений час дозрівання насіння.

10.   Наявність ендосперму.

11.   Насінні зачатки містяться в зав’язі.

12.   Дерева і кущі

2.            Експрес-тести. Укажіть ознаки однодольних

1.     Число сім’ядолей в зародку насінини:

а) дві ;                                                 б) одна.

2.     Коренева система:

а) мичкувата;                                    б) стрижнева.

3.     Жилкування листя:

а) сітчасте і паралельне;                            б) паралельнеідугове.

4.     Тип листків:

а) тільки прості ;                              б) прості і складні.

5.     Камбій:

а) є ;                                                    б) немає.

6.     Квітка:

а) 4-5-членна ;                                    б) 3-членна.

7.     Життеваформа:

а) тільки трави;                                б) дерева, кущі, трави.

8.     Оцвітина:

А) проста;                                          б) складна.

3.            Вибрати з переліку ознаки окремо однодольних і дводольних рослин

1.          Головний корінь добре виражений.

2.          Мичкуватакореневасистема.

3.          Трав'янисті, рідше дерев'янисті рослини.

4.          Рослини мають камбій.

5.          Листя просте з дуговим чи паралельним жилкуванням.

6.          Зародок з 2сім'ядолями.

7.          Листя просте чи складне, убільшостісітчастежилкування .

8.          Рослинине мають камбію.

9.          Головний корінь не розвивається.

10.     Стрижневакореневасистема.

11.     Квіткив основному чотиричленні чи п'ятичленні.

12.     Квітки тричленні.

Однодольні	Дводольні

4.            Заповнити таблицю.

№ з/п	Ознака	Дводольні	Однодольні
1.	Кількість сім’ядоль у насінині
2.	Коренева система
3.	Стебло
4.	Листки
5.	Жилкування у листків
6.	Квітки
7.	Оцвітина
8.	Запилення
9.	Життєві форми

5.            Вставити замість пропусків слова у текст:

У рослин класу Однодольні коренева система _______________,у рослин класу Дводольні коренева система _______________.У дводольних рослин зачаток насінини має ______________,а в однодольних _______________.У рослин класу Однодольні жилкування листків _______________, ау представників класу Дводольні_______________ жилкування. У стеблі дводольних рослин є твірна тканина ________________, а в однодольних немає _____________.До однодольних належать ___________, _________, а до дводольних __________ і ___________ .

Слова для довідок:1. Сітчасте.2. Вишня.3. Мичкувата4. Стрижнева.5. Одна сім’ядоля.6. Пшениця.7. Має камбій8. Відсутній камбій.9. Квасоля. 10. Паралельне, дугове.11.Тюльпан. 12. Дві сім’ядолі.

VI.  Надання та пояснення домашнього завдання.

VII. Підведення підсумків уроку.

Міні – зошит. Покритонасінні.

1. З даного переліку випишіть твердження про риси подібності між голонасінними і покритонасінними.

1. Наявність квітки.

2.Подвійне запліднення.

3.Чергування статевого і нестатевого поколінь.

4.Переважання нестатевого покоління в життєвому циклі.

5.Переважання статевого покоління в життєвому циклі.

6.Корінь, пагін.

7.Покривна, провідна, механічна та ін. тканини

8.Добре розвинені справжні судини.

9.Скорочений час дозрівання насіння.

10.Наявність ендосперму.

11.Насінні зачатки містяться в зав’язі.

12.Дерева і кущі

2. Експрес-тести. Укажіть ознаки однодольних

9.     Число сім’ядолей в зародку насінини:

а) дві ;                                                 б) одна.

10. Коренева система:

а) мичкувата;                                    б) стрижнева.

11. Жилкування листя:

а) сітчасте і паралельне;                            б) паралельнеідугове.

12. Тип листків:

а) тільки прості ;                              б) прості і складні.

13. Камбій:

а) є ;                                                    б) немає.

14. Квітка:

а) 4-5-членна ;                                    б) 3-членна.

15. Життеваформа:

а) тільки трави;                                б) дерева, кущі, трави.

16. Оцвітина:

А) проста;                                          б) складна.

3. Вибрати з переліку ознаки окремо однодольних і дводольних рослин

13.     Головний корінь добре виражений.

14.     Мичкуватакореневасистема.

15.     Трав'янисті, рідше дерев'янисті рослини.

16.     Рослини мають камбій.

17.     Листя просте з дуговим чи паралельним жилкуванням.

18.     Зародок з 2сім'ядолями.

19.     Листя просте чи складне, убільшостісітчастежилкування .

20.     Рослинине мають камбію.

21.     Головний корінь не розвивається.

22.     Стрижневакореневасистема.

23.     Квіткив основному чотиричленні чи п'ятичленні.

24.     Квітки тричленні.

Однодольні	Дводольні

4.Заповнити таблицю.

№ з/п	Ознака	Дводольні	Однодольні
1.	Кількість сім’ядоль у насінині
2.	Коренева система
3.	Стебло
4.	Листки
5.	Жилкування у листків
6.	Квітки
7.	Оцвітина
8.	Запилення
9.	Життєві форми

5. Вставити замість пропусків слова у текст:

У рослин класу Однодольні коренева система _______________,у рослин класу Дводольні коренева система _______________.У дводольних рослин зачаток насінини має ______________,а в однодольних _______________.У рослин класу Однодольні жилкування листків _______________, ау представників класу Дводольні_______________ жилкування. У стеблі дводольних рослин є твірна тканина ________________, а в однодольних немає _____________.До однодольних належать ___________, _________, а до дводольних __________ і ___________ .

Слова для довідок:1. Сітчасте.2. Вишня.3. Мичкувата4. Стрижнева.5. Одна сім’ядоля.6. Пшениця.7. Має камбій8. Відсутній камбій.9. Квасоля. 10. Паралельне, дугове.11.Тюльпан. 12. Дві сім’ядолі.

Урок № 52                                                                                         Дата___________

Тема : Сільськогосподарські  рослини.

Мета: формувати знання про культурні рослини нашої місцевості; ознайомити з рослинами, що вирощуються на культурних ландшафтах України; розвивати уміння визначати значення рослин для людини та її господарської діяльності; розвивати спостережливість, увагу, уяву, пам’ять; уміння розпізнавати культурні рослини своєї місцевості;  виховувати  екологічну  культуру,  почуття  відповідальності  за  свої  дії, зацікавлювати  до  вивчення  біології.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: зображення рослин, насіння злакових і бобових культур.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ.Актуалізація опорних знань

1.     Які класи рослин ми вивчали ?

2.     На які родини вони поділяються?

3.     Яке значення рослини мають в житті людини?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Отже  на  сьогоднішньому  уроці  ми  з  вами  розглянемо  сільськогосподарські,  рослини  відділу  Покритонасінні. Уявімо собі, що ми подорожуємо поїздом по країні Корисні Рослини. Поїзд робитиме зупинки, на кожній з яких ви будете дізнаватись про різні рослини відділу Покритонасінні, які людина використовує в їжу, для виготовлення одягу, різноманітних речовин або як лікарські та декоративні. Під  час  подорожі ви  будете отримувати білети кількість яких буде зарахована при виставленні оцінок в кінці уроку.  Поїхали!

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Зупинка 1. Назвіть рослини, що дали нам дані продукти

1.олія … 2.цукор … 3.крохмаль… 4.борошно … 5.кетчуп … 6.халва …
Рослини, які вирощує людина, називаються культурними. Вирощуванням рослин займається окрема галузь с\г – рослинництво. Людина використовує їх як основні харчові, кормові, технічні культури.

 В ході уроку буде заповнюватися таблиця «Сільськогосподарські рослини»

	Назви рослин	Значення
Зернові
Бобові
Овочеві
Технічні
Плодово-ягідні

1.           Зернові культури

Зупинка 2. Вправа «Впізнай мене»

Пшениця – дуже давня культурна рослина. Її вирощують майже 10 000 років. Насіння пшениці знаходять під час розкопок давніх поселень людини, а також у пірамідах фараонів. Відомо понад 20 видів пшениці. Кожен вид має багато сортів акліматизованих до певних кліматичних зон. Виділяють озимі та ярові сорти. У твердих сортів ендосперм містить білок-клейковину. Із неї виготовляють борошно вищих сортів, манну крупу, макаронні вироби.

Ячмінь – відомо 26 видів. Його використовують як кормову рослину, у пивоварінні, для виготовлення перлової та ячмінної круп.

Жито - широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, (який характеризується високими поживними якостями, також він містить багато вітамінів) , пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.

Овес - вирощування як зернової культури почалося близько 2500 років до нашої ери. Точне місце окультурювання невідоме, але в основному археологи вважають, що це сталося у східній Європі. За часів бронзового віку, коли коні вперше почали використовуватись як тяглова сила, овес почав широко культивуватись в північній та східній Європі, але в той же час його посіви були практично відсутні в регіоні Середземномор'я. Як раніше, так і тепер близько 95 % вівсу вирощується для годівлі тварин або як технічна культура, і лише 5 % для людського споживання. Зерно вівса має занадто мало клейковини, тому для виготовлення хліба воно ніколи не використовувалось.

Кукурудза - одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру,  з оболонок кукурудзяного качана виготовляють папір, кошики та капелюхи . З качанів отримують фурфурол, який потрібний у виробництві синтетичних смол і інших хімічних матеріалів.

2.           Бобові культури

Насіння використовують для харчування, воно містить дуже багато рослинного білка. А також використовують як дуже цінну кормову масу. Але найцінніша властивість бобових – збагачувати грунт сполуками Нітрогену, які необхідні рослинам для синтезу білків.

Горох -  надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині. А за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох також багатий на вітаміни та  мікроелементи. Його використовують у їжу у сирому та відвареному вигляді, для приготування супів та каші.

Соя - однорічна трав'яниста культурна рослина, зовні подібна до квасолі, одна з найдавніших їстівних культур. Походить з Південно-східної Азії,  З насіннявиробляють борошно, олію, крупи, соєве молоко, м’ясо, сир,сурогат кави . З зелених бобів — різноманітні страви, консерви. Використовують також на корм худобі. Крім того жом використовується для виробництва біопалива.

Люцерна - цінна кормова культура з рожево-фіолетовими квітками.Одна з найцінніших рослин для польового травосіяння. У сіні люцерни, зібраному у фазі бутонізації міститься до 10 % білка, а у висушеному листі — до 20 % білка, який за якостями не поступається білку курячих яєць. У люцерні є багато вітамінів, фосфору і кальцію. Висока кормова цінність люцерни поєднується з її високою продуктивністю. Вона швидко відростає (3-4 рази протягом вегетаційного періоду) і може давати впродовж літа ніжний поживний корм для худоби.

3.           Овочеві культури

Ці рослини містять багато вітамінів, мікроелементів, які потрібні для процесів життєдіяльності людини і тварин та зміцнюють імунітет. Людина використовує різні частини рослин у сирому та термічно обробленому вигляді.

4.           Технічні культури

сільськогосподарські рослини, що їх використовують в основному як сировину для різних галузей промисловості(харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної).  На заводах з картоплі виготовляють крохмаль, із насіння соняшника - олію, а з коренеплодів буряків - цукор, із стебел льону - тканину. Вирощування технічних культур є досить трудомістким і витратним , потребує внесення великої кількості добрив та зрошування.

·         крохмалоносні (картопля, яку звичайно до технічних рослин не зараховують),

·         цукроносні (цукровий буряк),

·         олійні рослини (соняшник, льон-кудряш, ріпак, соя й ін.),

·         етеро-олійні (коляндра, троянда етеро-олійна, м'ята, шавлія й ін.),

·         прядивні рослини (льон-довгунець, коноплі, до 1950 бавовна),

·         лікарські,

·         дубильні (дуб),

·         наркотичні (тютюн, махорка) та ін. (хміль).

5.           Плодово –ягідні культури

Це переважно дерева та кущі  які дають соковиті і тверді їстівні плоди.

V. Узагальнення і систематизація знань

Зупинка 3. Вікторина

1.     «Універсальна» рослина з родини Бобові, якій пророкують велике майбутнє; (соя)

2.     Рослина з родини Пасльонові, наш «другий хліб»; (картопля)

3.     Рослина з родини Злакові, що дає крупу не лише нам, але й курчатам; (просо)

4.     Овочева рослина з родини Цибулеві, якою у давнину відганяли нечисту силу від домівок; (часник)

5.     Культурний злак, назва якого заховалася у назві обласного центру України; (жито)

6.     З допомогою чого розмножують картоплю? (бульби)

7.     Найпоширеніша олійна культура родини Айстрові (соняшник)

8.     Яку рослину називають «солодкою картоплею»? (батат)

9.     Злакова рослина, що має суцвіття початок (кукурудза)

10.                      Рослина, яку вирощують на полях залитих водою (рис)

11.                      Рослина помірного поясу, яку вирощують для отримання тканин (льон)

Зупинка 4. Загадки

Маленька, червоненька,
Із хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
(Редиска)

2.     Що то за голова,
Що лиш зуби й борода?
(Часник)

3.     Довгий, зелений,
Добрий і солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий?
(Огірок)

4.     В полі хороше мені
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець?                         .
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю.
(Буряк)

5.     Без рук, без ніг,
А в'ється, як батіг.
(Квасоля)

6.     На городі виріс дужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?...
(Гарбуз)

7.     Народжується з квітки,
Його всі люблять дітки,
Заліза в нім багато,
Рум'яне і хрустке.
А ну, скажіть, малята,
То що ж воно таке?
(Яблуко)

8.
 Лампочка вгорі висіла,
Стала смачна, пожовтіла.
Діти лампочку зірвали,
З апетитом скуштували.
(Груша)

9.     Зелені сережки
На гіллі висіли,
На сонечці підсмажились
І почервоніли!
(Вишня, черешня)

10.       Мовби на одній нозі.
Він зростає на лозі.
Подивись скоріш в віконце —
Грона сповнені всі сонця!
Кожен скуштувати рад
Соковитий...
(Виноград)

11.       Я жовтенька, я маленька,
Мов медочок солоденька.
На баштані достигаю,
Тепле сонечко вітаю.
(Диня)

12.       Сидить панна у світлиці молода, червонолиця.

Хто до неї завітає — вітамінами вгощає. (Морква)

13.       Некрасива, шишкувата,

 Як прийде на стіл вона,

Скажуть весело хлоп’ята

— Ну й розсипчаста, смачна! (Картопля)

14.       Зелений чуб, червоний бік,

Смачний із нього чавлять сік.

Ґадзині варять з ним борщі,

Росте в городі на кущі. (Помідор)

Зупинка 5. «Чорна скринька»

Ця рослина була відома ще в найдавніші часи (за 4 тис. років до н. е.) в різних народів, особливо на Сході, її вживали в їжу в Давньому Єгипті, вважаючи священною рослиною. Її поміщали в саркофаги разом з муміями, вірили в чудодійну силу амулетів, зроблених з неї.

В Україні в роки розпалу інфекційних хвороб у кожній хаті розвішували вінки із цієї рослини. Люди вірили, що вона захищає від хвороб і, як виявилося пізніше, недарма.

Яка рослина міститься в «чорній скриньці»? (Цибуля городня.)

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати конспект, доповнити таблицю.

Підготувати повідомлення про кімнатну рослину.

Урок № 53                                                                                 Дата______________

Тема: Екологічні групи рослин.
Мета. Освітня. Сформулювати знання учнів про екологію, як науку, що вивчає взаємозв’язки організмів із довкіллям, та з основними екологічними факторами – чинниками довкілля; ознайомити з екологічними групами рослин в залежності від освітленості, температури, вологості; розкрити значення пристосувальних рис рослин до різних екологічних умов.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, екологічні фактори довкілля, екологічні групи рослин між собою; уміння робити висновки, уміння логічно мислити, спостерігати та узагальнювати вивчене.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до рослинності України; сприяти екологічному вихованню.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, 

конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5. Когнітивні: метод фактів та дослідження.

6.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.

7.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: географія, фізика, література.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: екологічні групи рослин, світлолюбні, тіньовитривалі, холодостійкі, морозостійкі, посухостійкі, вологолюбні.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Виконання сам. Роботи №12.

До поданих значень: бактерії, грунт, вода, світло, людина, температура підібрати чинники:

-забезпечує тепло та проходження фотосинтезу; 

-здійснює транспорт речовин, регулює температуру, бере участь у фотосинтезі;

-впливає на швидкість процесів життєдіяльності;

-є джерелом води та мінеральних речовин, забезпечує прикріплення;

-забезпечують перегнивання решток у грунті, фіксують азот із повітря;

-забезпечує поливання, розпушування грунту.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Подумайте над словами і скажіть, як ви це розумієте?

"Найгарніша квітка та, що квітує там, де зросла!” Після відповіді ми разом з учнями повинні сформулювати тему, мету та завдання уроку.

Поставити проблемне запитання:

-Чи можуть якісь чинники мати першочергове значення, а якісь ні?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

З власного повсякденного досвіду ви знаєте, що певну рослину можна знайти лише у відповідному місці: у лісі, на луці, болоті тощо.  Середовище існування – це усе, що оточує організм і впливає на нього. Існує 4 основних середовища: водне, наземно-повітряне, ґрунтове, організмове.

Найбільше рослини залежать від світла, температури, води, поживних речовин ґрунту, повітря. Розповідь про екологічні групи рослин по відношенню до: світла, води, температури, дефіциту тепла, дефіциту вологи…

Дію світла на рослину можна характеризувати його інтенсивністю (наприклад, у затінку чи на відкритому місці), тривалістю (наприклад, довжиною дня і ночі). Надмірне світло затримує ріст рослин у висоту. Тому на сонячних місцях зростають більш низькорослі рослини, ніж у тінистих. На відкритих, добре освітлених ділянках зростають світлолюбні види. Це береза, сосна та інші. Натомість тіньолюбні рослини, такі як зелені мохи, квасениця звичайна, смерека, часто надають перевагу затіненим місцезростанням з підвищеною вологістю.

Багато рослин належать до тіньовитривалих. Це, наприклад, дуб, липа, бузок. Вони можуть зростати на відкритих, добре освітлених місцях, але витримують також певний ступінь затінку.

За вимогливістю до тривалості освітлення розрізняють рослини короткого і довгого дня. Рослини короткого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо світла частина доби становить понад 12 годин. До цієї групи належать ранні весняні рослини, а з культурних - кукурудза, соняшник, соя, рис, тобто рослини помірно теплої зони.

Рослини довгого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо довжина дня становить менш ніж 12 годин. Це переважно високогірні рослини, а з культурних - жито, овес, картопля, ячмінь, льон, тобто рослини помірно прохолодної зони.

Основним джерелом тепла на нашій планеті є енергія променів Сонця. Більшість рослин пристосовується до річних періодичних коливань температури. Організми, які живуть у помірних і прохолодних зонах, часто зазнають дії температури, нижчої ніж 0 °С. Наприклад, сосна сибірська, що зростає в тайзі, витримує температуру до -50 °С. Такі рослини називають морозостійкими.

Рослини, які зростають за постійної дії помірних низьких температур, називають холодолюбними. Це мешканці тундри, високогір’я тощо. Натомість теплолюбні рослини надають перевагу місцезростанням, де не відчувається тривала дія низьких температур. Це, наприклад, рослини тропічних лісів. Деякі рослини (кактуси, рослини пустель) виробили захисні механізми, які дозволяють витримувати нагрівання до +55 ... +65 °С. Бруньки в них укриті захисними лусками і смолистими речовинами.

Цікаво знати, що температура суттєво впливає на розселення рослин по земній поверхні. Територія України розташована здебільшого в помірно теплій зоні із жарким літом і холодною зимою. Рослинний покрив від хвойних і мішаних лісів у північно-західних областях переходить до злакових степів на півдні.

Вода є важливим екологічним чинником. З водою у рослину надходять мінеральні елементи живлення, переміщуються по ній та виводяться продукти життєдіяльності. За участі води відбуваються фотосинтез, дихання, випаровування, ріст.

Є рослини, які повністю або частково ростуть у воді і поза водним середовищем існувати не здатні.

Серед наземних рослин є такі, що ростуть в умовах підвищеної вологості ґрунту і повітря: на болотах, по берегах річок, у вологих ділянках, під покривом лісу. До таких вологолюбних рослин належать чистотіл, розрив-трава, багато видів папоротей. Їхні корені слабо розвинені, поверхневі, а листки інтенсивно втрачають воду. Тому після вирубування лісу і зниження вологості повітря вони зникають.

Деякі рослини пристосовані до зростання в умовах постійної або сезонної нестачі вологи. Це рослини пустель, посушливих степів, піщаних дюн.

Пристосування рослин до таких умов різні. В одних корені глибоко проникають у ґрунт (наприклад, у чорного саксаулу - до 30 м), в інших вони дуже розгалужені (як-от у полину сизого чи кактусів).

Від перегріву ці рослини захищає інтенсивне випаровування води. З культурних рослин посухостійкими є кавуни, соняшник, люцерна, кукурудза. Інші рослини мають пристосування, які зменшують випаровування води під час дії засухи: опушення листків у шавлії, скручування листків у ковили - при цьому продихи опиняються всередині трубки.

Особливу групу рослин посушливих районів становлять сукуленти - рослини із соковитими стеблами або листками, у яких вони запасають воду (кактуси, молочаї, очитки, агави).

Є рослини, які зростають у місцях достатнього зволоження, але спроможні витримувати періодично незначну нестачу вологи. Це більшість польових і овочевих культур, хлібні злаки, олійні, кормові, технічні, більшість лучних трав.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розкрити значення основних груп екологічних факторів на живі організми:

-абіотичні – неживої природи;

-біотичні – живої природи;

-антропічні – людської діяльності.

Дати коротку характеристику всім екологічним групам. Записати основні групи в зошит.

V. Узагальнення та систематизація знань.

6.             Встав пропущені слова .

Однорiчнi рослини нaвecнi розвиваються з насіння, ........, утворюють ..... з насінням і після цьоrо вiдмирають.

Дворiчнi....... живуть майже ... роки. У перший piк цi рослини утворюють звичайно тiльки ......., стебла i ....... На другий ... розвиваються новi ......, цвiтуть i дають плоди з ........, а до oceнi вiдмирають.

Багаторiчнi рослини живуть бiльше ...... років. Надземнi ....... бiльшостi багаторiчних ............ рослин восени .........., а нaвecнi ............ заново, тому що в грунті пiд ...... зберiгаються кopeнi та iншi ........ органи з ..........

Слова для довідки. Плоди,два, корені, цвітуть, рослини, листки, рік, насінням, частини, пагони, тисячі, трав’янистих, розвиваються, снігом, відмирають, підземні, бруньками..

7.             Із наведених чинникiв довкiлля виберiть тiльки абiотичнi фактори:

1.        Земне тяжiння,

2.        Опади,

3.        Солонiсть океану,

4.        Сонячне свiтло,

5.        Веснянi повенi,

6.        Температура,

7.        Вирубка лicу,

8.        Осушення болiт,

9.        Запилення квітів комахами.

10.    Туман.

11.    Поїдання рослин тваринами,

12.    Орошення.

3. До певних значень підібрати чинники:

Бактерії
Грунт
Вода
Світло
Людина
Температура

1.             Забезпечує тепло та проходження фотосинтезу;

2.             Здійснює транспорт речовин, регулює температуру, бере участь у фотосинтезі;

3.             Впливає на швидкість процесів життєдіяльності;

4.             Є джерелом води та мінеральних речовин, забезпечує прикріплення;

5.             Забезпечують перегнивання решток у грунті, фіксують азот із повітря;

6.             Забезпечує поливання, розпушування грунту.

4. Доповнити речення.

1.       Існують такі середовища існування…….

2.       Чинники середовища є ……

3.       До абіотичних чинників належать ……

4.       До біотичних чинників належать ……

5.       Антропічні чинники – це ……

6.       Екологічні групи рослин бувають …

5. Експрес – тести.

1. Рослини з однаковими вимогами – це:

а) екологічні групи; б) дерева.

2. Липа – рослина:

а) холодостійка; б) тіньовитривала.

3. Життєва форма – це:

а) трава; б) підсніжник.

4. Антропічні фактори – це:

а) фактори живої природи; б) фактори людської діяльності.

5. Тварини, які живляться рослинами – це:

а) хижаки; б) рослиноїдні.

6. Кактус – це рослина:

а) пустель; б) степів.

6. Розподіліть рослини. Учням пропонується перелік рослин, які їм необхідно розподілити за рослинними угрупованнями:

Ліс
Степ
Луки
Болота

Перелік рослин: осока, ясен, тонконіг, ліщина, типчак, конвалія, журавлина, береза, тюльпан, сфагнум, тимофіївка, суниці, конюшина, ковила.

7. Вставити пропущені в тексті слова.

Сукупність рослин різних видів, які ростуть на певній території і пристосовані до умов цієї території, називається … …. До них належать …, …, … та …. Кожне рослинне угрупування характеризується певним просторовим розташуванням різних видів — …. Вона буває …і …. Верхні яруси займають … рослини, а нижні — … і … рослини. Сукупність рослинних угруповань Землі або окремих її частин називають …. Сукупність видів рослин, що зростає на певній території, називають ….

8. Підібрати назви дерев та кущівякі характерні для мішаних лісів

(У цьому кросворді відповіді у кожного учня можуть бути свої.)

					А

9. Встановіть відповідність між назвою рослини та її значенням.

Назва рослин	Значення
1.        Пшениця 2.        Троянда 3.        Соняшник 4.        Кукурудза 5.        Лобода 6.        Яблуня 7.        Гарбуз 8.        Тюльпан 9.        Ріпак 10.    Пирій 11.    Буряк 12.    Черешня	А. Декоративні Б. Овочеві В. Фруктові Г. Олійні Д. Бур´яни Е. Зернові

Найкраще відображає природні умови існування для рослин поділ земної поверхні на кліматичні пояси. Цей поділ ґрунтується на розподілі світла й температури по земній поверхні, на класифікації повітряних мас і на тому, які повітряні маси переважають на кожній території за сезонами.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Скласти розповіді про рослин, які пристосовані до різних умов середовища: морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, холодолюбні, вологолюбні, посухостійкі. 

Урок № 54                                                                                             Дата___________-

Тема: Життєві форми рослин. Рослинні угруповання. Типи рослинних угруповань.

Мета.Освітня. Продовжити формувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; дати поняття «життєва форма» та ознайомити з життєвими формами рослин. Продовжити формувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; дати поняття «рослинне угруповання» та розкрити типи зв’язків в угрупованнях.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати життєві форми між собою; розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню та профорієнтації.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація 

уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, 

конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

5. Когнітивні: метод емпатії, порівняння, прогнозування.

6. Креативні: метод випадкових асоціацій. 

7.Релаксопедичний:  психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: географія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: життєва форма, дерево, кущ, трава, чагарник.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Розповісти свої розповіді, які були задані на попередньому уроці про морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, холодолюбні, вологолюбні, посухостійкі.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Як ви думаєте, які відмінності між рослинами полягають у формі росту, галуження і тривалості життя? Поміркуйте над словами: "Ліс – це особливий, безкінечно добрий і безкінечно щедрий організм.” Чому ліс називають організмом? На це запитання ми повинні дати відповідь протягом уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Залежно від особливостей будови надземної частини серед вищих рослин виділяють певні життєві форми: дерева, чагарники, чагарнички, наземні та водні трав’янисті рослини. У дерев молоді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев’яніють. У них можна виділити стовбур - головну вісь рослини. Стовбур росте інтенсивніше за бічні пагони й розташований більш-менш вертикально. У верхній частині стовбура дерев формується крона. Це дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, насамперед у лісах.

Ріст стовбура в чагарників починається так само, як і в дерев. Але від головного пагона (стовбура) рано починають відходити бічні. Отже, у чагарників стовбур укорочений, а бічні пагони досить близько розташовані до поверхні ґрунту. До цієї життєвої форми належать такі рослини, як бузок, калина, шипшина, ліщина та ін.

У трав’янистих рослин стебло здебільшого не дерев’яніє. До трав’янистих рослин належать такі культурні рослини, як капуста, буряк, картопля, а в природі - півонія, м’ята, багато видів папоротей. Залежно від місцезростання трав’янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо). Трав’янисті рослини бувають однорічними, дворічними та багаторічними.

Отже, основними життєвими формами рослин є:

-дерево – багаторічна рослина з чітким поділом надземної  частини на здерев’яніле стебло і крону;

-кущ – рослина з численними здерев’янілими стеблами висотою 0,5-5 м;

-трава – рослина здебільшого з невисоким, нездерев’янілим стеблом.

Рослинні угруповання носять назву фітоценози. Вони бувають природними і штучними. Сукупність фітоценозів певної території називають рослинністю, тобто сукупність рослинних угруповань. Флора – сукупність видів, що ростуть на певній території. 

Рослинне угруповання - це група взаємопов’язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Наприклад, у мішаному лісі є ділянки, на яких зростає лише сосна, і ділянки, де сосна зростає разом з широколистими деревами, наприклад дубом. Кожному з рослинних угруповань притаманні певні види рослин і певний набір життєвих форм, що найліпше пристосовані до місцевих умов зростання.

Види, які входять до складу угруповань, мають різну чисельність і густоту зростання. Найчисленніші види визначають характер самого рослинного угруповання (наприклад, ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубовограбовому лісі). Такі види називають домінуючими.

Кожне рослинне угруповання характеризується певним просторовим розташуванням різних видів - ярусністю. Розрізняють ярусність надземну і підземну. Надземна ярусність визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою, а підземна - розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт. Виділяють до п’яти основних надземних ярусів рослинного угруповання.

Верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні. Наприклад, у мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева - сосна, дуб, граб. Рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша тощо). Ще один ярус утворений чагарниками (ліщина, ожина та ін.), четвертий - трав’янистими рослинами (розрив-трава, медунка, барвінок), п’ятий - мохами, грибами.

Підземні органи рослин - корені, кореневища, цибулини, бульби тощо також розташовані ярусами. Найглибше проникає коріння дерев, вище розташовані корені чагарників, ближче до поверхні - корені трав’янистих рослин. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.

У рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни, пов’язані із чергуванням сезонів року. Так, восени відмирають трав’янисті рослини або лише їхні надземні частини, листопадні деревні рослини скидають листки. Навесні рослини розвиваються з насіння або підземних частин, розпускаються листки, квітки та ін.

Кожна рослина росте не відокремлено, а взаємодіє з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Зв’язки між організмами різноманітні: вони можуть приносити користь усім організмам або лише одному з них, бути шкідливими тощо. Усі форми співіснування організмів різних видів називають симбіоз. 

Кожна рослина росте не відокремлено, а взаємодіє з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами. Зв’язки між організмами різноманітні: вони можуть приносити користь усім організмам або лише одному з них, бути шкідливими тощо. Усі форми співіснування організмів різних видів називають симбіоз. Один з видів симбіозу - паразитизм. Паразити трапляються і серед рослин. Наприклад, повитиця має безбарвні лускоподібні листки та ниткоподібне стебло, яке обвивається навколо рослини-хазяїна. За допомогою особливих присоскоподібних видозмін кореня вона проникає у тканини рослини-хазяїна та висмоктує її соки.

Крім симбіозу, існують й інші типи взаємозв’язків між організмами. Наприклад конкуренція - явище, коли особини одного чи різних видів змагаються (конкурують) між собою за умови освітлення, місцезростання тощо. Прикладом конкуренції може слугувати одновіковий сосновий ліс, у якому рослини одного виду та одного віку конкурують за світло. Рослини, які ростуть швидше, затінюють інші, затримуючи їхній ріст 

Різні типи зв’язків виникають між рослинами та тваринами. Багато тварин живиться рослинами. Безліч тварин використовують рослини лише як місце оселення (комахи, птахи та інші організми). Різноманітні тварини забезпечують запилення квіткових рослин, поширюють плоди та насіння багатьох рослин, живляться ними. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути різноманітні види дерев, кущів, трав. Дати їм короткі характеристики, середовище зростання, місце існування…

Розглянути різні екосистеми та різні угруповання на таблицях, малюнках на м\м дошці. Дати короткі характеристики організмам, зображеним на них.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота з підручником та роздатковим матеріалом. Які зв’язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами? Робота з підручником, де учні повинні знайти відповідь.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок № 55                                                                                                      Дата_______

Тема: Значення рослин для існування життя на планеті Земля та для людини.

Мета. Освітня.  Визначити значення вивчених рослин класів Однодольні та Дводольні для існування життя на планеті; розкрити необхідність знань про будову та значення вивчених рослин у подальшому розвитку природи.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати та визначати значення рослин, уміння спостерігати, робити висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до  рослинності своєї місцевості та планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Когнітивні: методи порівняння та фактів.

5.Креативні:

6.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

7.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: квітникарство, рослинництво, зоологія, географія.

Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, слайди, букети.

Основні поняття та терміни: садівництво, плодові рослини, меблева промисловість, текстильна промисловість, харчова промисловість.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Експрес – тести.

1.Рослини з однаковими вимогами – це:

а) екологічні групи;б) дерева.

2.Липа – рослина:

а) холодостійка;б) тіньовитривала.

3.Життєва форма – це:

а) трава;б) підсніжник.

4.Антропічні фактори – це:

а) фактори живої природи;    б) фактори людської діяльності.

5.Тварини, які живляться рослинами – це:

а) хижаки;б) рослиноїдні.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні використати свої набуті знання з попередніх уроків, щоб визначити значення квіткових рослин у природі та житті людини.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Уся планета завдячує своїм життям саме рослинності, адже зелені рослини годують, одягають і зігрівають інших живих істот. Зелені рослини - єдині на Землі виробники органічної речовини з неорганічних сполук. Усі інші живі істоти - споживачі готової органічної речовини. В органічній речовині зелених рослин накопичується сонячна енергія, завдяки якій і розвивається життя на Землі. Таким чином, рослини:

-Забезпечують певні взаємозв’язки між життєвими формами рослин і тварин, їх пристосування до умов навколишнього середовища.

-У різноманітних рослинних угрупованнях гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси, мурашки, лисиці та інші тварини.

-Рослини беруть участь у формуванні ґрунтів та природних ландшафтів. Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушують ґрунт.

-Рослинні насадження запобігають руйнуванню ґрунтів, закріплюють яри, гірські схили. Узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає ґрунт і його мешканців від промерзання. А навесні талі води поступово просочуються в ґрунт, формують озера, болота, підтримують повноводдя річок.

-Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ - основа енергетичної промисловості - утворені внаслідок фотосинтезу рослин минулих епох.

-Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. Навіть м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, рибу, шовк, шерсть, шкіру тощо ми маємо завдяки тому, що свійські тварини живляться рослинами.

-Давно відома цілюща дія рослин (горіх волоський, дуб, береза, сосна, ялина, яловець, кедр), що виділяють в атмосферу речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворних бактерій.

-Рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вуглекислого газу. Під час фотосинтезу кисень, який виділяють рослини, постійно надходить в атмосферу, підтримуючи рівновагу у співвідношенні вуглекислого газу (0,03 %) і кисню (майже 21 %) в повітрі. З кисню, який виділяють рослини під час фотосинтезу, утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Рослинам належить провідна роль у колообігу речовин і енергії, що забезпечує неперервність існування життя на Землі (пригадайте, колообіг речовин - це обмін речовинами між живою та неживою частинами природи).

-Важлива роль рослин полягає також в очищенні повітря від забруднення шкідливими речовинами. Завдяки фотосинтезу рослини сформували умови для життєдіяльності інших організмів, забезпечили їхнє поширення на планеті. Спільно з іншими організмами вони також зумовили формування ґрунту. Так, саме рослини вбирають із ґрунту певні неорганічні речовини та використовують їх для створення органічних.

-Не менш вагомий вплив рослин і на клімат та емоційний стан людини. Кожному з вас нескладно пригадати ніжну прохолоду в лісі спекотного дня чи затишок від сильного морозного вітру, медові пахощі квітучих лип, акацій, гречки, конвалії, бузку, гарні кімнатні рослини.

Особливу групу екологічних чинників становить діяльність людини, яка докорінно змінює умови існування живих істот. Людина може руйнувати одні типи рослинних угруповань (вирубування лісів, осушення боліт, розорювання цілинного степу) і штучно створювати інші (сади, поля, городи, пасовища, лісонасадження, парки).

Людина може масово винищувати певні види організмів (наприклад, рослини, що мають цінну деревину, гарні квітки або ті, які застосовують у медицині, їстівні гриби). Багато видів організмів уже зникли з нашої планети або перебувають на межі зникнення.

Небезпечним для рослин та інших організмів є забруднення ґрунтів різними хімічними речовинами (отрутохімікати, надлишки мінеральних добрив тощо) та радіонуклідами. Крім того, унаслідок неправильного обробітку ґрунтів порушується їхня природна структура та зменшується товща верхнього родючого гумусового шару.

Розповідь-пояснення про значення рослин родин:

-Злакових;

-Розових;

-Пасльонових;

-Букових;

-Цибулевих;

-Бобових;

-Айстрових;

-Березових;

-Гарбузових… у природі та житті людини.

Прослухати повідомлення учнів про значення рослин, які вони приготували як домашнє завдання.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником та записати в зошит поділ рослин на групи у залежності від використання людиною:

-технічні рослини;

-харчові рослини;

-декоративні рослини;

-лікарські рослини….

 Практична робота №4 «Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах».

«Творча лабораторія».

1.  Дехто вважає, що шкідливо залишати на ніч у кімнаті квіти, оскільки вони поглинають кисень, необхідний для дихання людини. Те саме думають і про кімнатні рослини. Щоб підтвердити або спростувати цю думку, підрахуйте, до якої величини знизиться вміст кисню порівняно зі звичайним (21 %) у повітрі кімнати об’ємом 45 м³ протягом 10 год унаслідок дихання рослин масою 4 кг, якщо середня інтенсивність дихання становить 12 мл О₂ на 1 г маси за добу.

(Відповідь. Знайдемо об’єм кисню в кімнаті:

21 × 45 : 100 = 9,45 м³ (9450 л).

За 10 год рослини поглинуть:

12 × 4000 × 10 : 24 = 20 000 мл (або 20 л) кисню.

Різниця витраченого рослинами кисню становитиме:

9450 – 20 = 9430 л.

У відсотках це буде: 9,43 × 100 : 45 = 20,95 %.

Різниця становить 0,05 % без урахування процесу фотосинтезу, який відбувався вдень. Тому шкоди кімнатні рослини не завдають, а, навпаки, затримують пил, сприяють очищенню повітря та збагачують його киснем.)

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота зі слайдами: які рослини зображені, до яких родин відносяться, чим вони особливі…

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати презентації або міні-проекти про значення сучасних та вимерлих рослин.