вівторок, 25 квітня 2017 р.

Лекція.Тема: Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу.


1. Само – і взаємодопомога при кровотечах у секторі обстрілу
Надання допомоги на полі бою.
На полі бою, якщо ви і потерпілий не перебуваєте в зоні обстрілу, тому ви можете надати допомогу якнайкраще. Проте тактична ситуація може змінитися і ви можете опинитися під обстрілом. При наданні допомоги в умовах обстрілу ви не зможете надати якісну допомогу. Ваша пріоритетне завдання при наданні допомоги в умовах обстрілу — вести вогонь у відповідь. Ви можете надавати допомогу пораненим солдатам тільки тоді, коли це не ставить під загрозу вашу основну (бойову) задачу.
·         Допомога на полі бою також може бути надана бійцем-рятувальником після переміщення потерпілого в безпечне місце (за укриття) або після пригнічення вогню супротивника.
·         Якщо надання допомоги потерпілому не починалося в умовах обстрілу, то з моменту початку обстрілу надання допомоги на полі бою припиняється або край обмежене.
·         При наданні допомоги на полі бою доступне медичне устаткування і матеріали обмежені призначеними для індивідуального застосування бійцем-рятувальником і солдатами.
Коли ви перебуваєте під вогневим впливом противника і бачите пораненого солдата, який також знаходиться під обстрілом противника, вам слід зробити наступні дії:
2.1.  Відстрілюйтеся і перемістіться в укриття.  Ні в якому разі не наближатися до пораненого на відкритій місцевості під вогнем противника.
2.2.  Постарайтеся на відстані, за ознаками,  визначити чи живий поранений.
2.3. Голосно накажіть пораненому переміститися в укриття та надати собі самодопомогу. Накажіть пораненому самому зупинити собі кровотечу: «Наклади собі джгут!»
2.4. З укриття вести вогонь у відповідь.  Придушити вогонь противника. Зменшення вогню противника може виявитися більш істотною допомогою для виживання пораненого, ніж термінова медична допомога, яку ви можете надати.
2.5. Накажіть пораненому що би він продовжував вести бойові дії, якщо це можливо.
2.6. Прикривайте вогнем пораненого. Намагайтеся захистити пораненого від нових ушкоджень.
2.7. Поранених слід евакуювати з палаючих транспортних засобів та будівель та переміщати у відносно безпечні місця. Необхідно вжити необхідні засоби щоб зупинити процес горіння.
2.8. Роботу з дихальними шляхами зазвичай найкраще відкладати до фази тактичної польової допомоги.
2.9. Накажіть пораненому самому зупинити собі кровотечу, якщо він може це зробити. Якщо ви знаходитесь поряд, зупиніть зовнішні кровотечі, які загрожують життю пораненого.
·         Якщо у солдата була відірвана кінцівка або у нього серйозна кровотеча з ран на руках або ногах, накажіть пораненому накласти над раною, поверх військової форми, кровоспинний джгут для застосування в бойових умовах (The Combat Application Tourniquet® (CAT)) з комплекту аптечки для надання першої допомоги (IFAK).
·         У секторі обстрілу слід зупиняти виключно! небезпечну для життя кровотечу (інтенсивне витікання крові з рани, видима калюжа крові. Якщо ви поряд з пораненим: Накладіть джгут на поранених кінцівках найближче до місця прикріплення кінцівки до тулуба, на форму, затягніть та перемістіть пораненого в укриття.
·         Під час виконання будь-якої маніпуляції в секторі обстрілу поранений і той, хто його рятує, перебувають у небезпеці, тому все необхідно робити максимально швидко з дотриманням правил особистої безпеки (рятувальник не підіймається вище тіла пораненого, який лежить на землі).
2.10. Передайте інформацію про обстановку керівнику підрозділу.
2.11. Знімати з пораненого засоби захисту (шолом, бронежилет) не можна, оскільки Ви тим самим піддаєте себе та пораненого додатковому ризику бути ураженим вогнем противника.
2.12. Транспортувати пораненого із сектору обстрілу слід тільки в тому разі, коли дозволяє тактична ситуація.
2.14. Переведення пораненого в положення на животі (боці) виконується з метою зменшення ризику непрохідності дихальних шляхів через западання язика чи блювання.
Основними видами ускладнень, що можуть виникнути під час поранення, є кровотеча. Кров становить близько 7‑8 % маси тіла, тобто 5,2 кг, якщо маса 65 кг. При кровотечах втрата 10 % крові допустима, 30 % ‑ небезпечна, 50 % ‑ смертельна. Під час невеликої кровотечі згортання крові починається через 3 хв. і закінчується через 8 хв. 
Під кровотечею розуміють витікання крові з пошкоджених кровоносних судин, що може бути первинним (виникає відразу ж після ураження) і вторинним (з'являється через деякий час після травмування). Залежно від типу ушкоджених судин розрізняють артеріальну, венозну, капілярну та паренхіматозну кровотечі.
Артеріальна кровотеча‑ найбільш небезпечна, бо виникає під час ушкодження артерій; адже за короткий час може витекти значна кількість крові, втрата 2 л її уже може призвести до смерті. Ознакою артеріальної кровотечі є яскраво червоне забарвлення крові, витікання пульсуючим струменем або фонтанчиком.
Так само небезпечна венозна кровотечаїї характерною ознакою є більш темне забарвлення крові, відсутність пульсуючого струменя чи фонтанчика. Найчастіше ці два види кровотечі виникають у місцях пошкодження магістральних кровоносних судин, які розташовані близько до поверхні тіла.
Капілярна кровотеча‑ наслідок пошкодження дрібних кровоносних судин (капілярів) шкіри, підшкірної клітковини чи м’язів. Кровоточить уся поверхня рани.
Паренхіматозна кровотеча‑ виникає в разі пошкодження внутрішніх органів (печінки, нирок, легенів) і завжди небезпечна для життя. Інколи вона має місце під час закритих травм внутрішніх органів і її важко визначити.
Залежно від місця виливу крові розрізняють зовнішню і внутрішню кровотечі. Під час зовнішньої кровотечі кров витікає крізь рани в шкірних покривах, слизових оболонках на поверхню тіла. Під час внутрішньої кровотечі, або крововиливу, кров виливається в тканини органів чи порожнини. Виливаючись у тканини, кров насичує їх, утворюючи припухлість, що називається інфільтратом, чи синцем. Якщо ж кров насичує тканини нерівномірно і внаслідок цього вони розсуваються, утворюючи заповнену кров'ю порожнину, виникає гематома.
При пораненні необхідно зняти чи розірвати одежу, щоб виявити рану, витерти кров навколо рани і краї її змазати йодом, а після – накласти тампон і забинтувати. Сильну кровотечу зупинити за допомогою джгута. Коли немає джгута можна користуватися ремінцем, хусткою чи косинкою. Джгут накладається літом на 2 години, а зимою на 1 годину.
Залежно від виду кровотечі та наявних засобів, здійснюють тимчасову або остаточну зупинку кровотечі.
Тимчасова зупинка кровотечі має на меті попередити небезпечну для життя крововтрату, виграти час для транспортування хворого і підготовки його до операції. Вона може бути здійснена кількома способами:
1. підняттям травмованої кінцівки вгору; 2. накладанням стискальної пов’язки;
3. максимальним згинанням у суглобах травмованої кінцівки; 4. притискуванням судини пальцем вище місця ушкодження; 5. накладанням джгута або закрутки.
Надання ушкодженій області тіла піднятого положення стосовно тулуба (при пораненнях кінцівок, у випадках капілярних кровотеч).
Притиснення судини, що кровоточить, у місці ушкодження за допомогою стисної пов'язки (при капілярних і венозних кровотечах).
Фіксація кінцівки в положенні максимального згинання або розгинання в суглобі.
Кругове з давлення кінцівки джгутом (тільки при артеріальній кровотечі).
Пальцеве притиснення артерії (за кровотоком ближче до серця).
При першій допомозі великого значення набуває своєчасна і правильна обробка рани. Бруд, пісок, землю слід змити перекисом водню. Скіпки та інші дрібні сторонні предмети видалити за допомогою пінцета чи голки, змочених у спирті. Під час обробки рани уникайте кашляння, намагайтеся навіть не дихати на рану, бо можна легко занести інфекцію. Перед накладенням пов’язки шкіру навколо рани треба обробити спочатку перекисом водню, а потім змастити розчином йоду.
Зупинка артеріальної кровотечі притискуванням судин пальцем
Ділянка кровотечі
Пошкоджена артерія
Місце притискування
Верхня і потилична частина голови
Скронева артерія
Притискують до скроневої кістки спереду вушної раковини
Обличчя
Нижньощелепна артерія
Притискують пальцями до кута нижньої щелепи
Ділянка шиї, низ потиличної частини голови
Сонна артерія
Притискують пальцями до хребців на передній поверхні шиї збоку від гортані
Плечовий суглоб, верхня третина плеча, пахвинна ямка
Підключична артерія
Притискують до першого ребра в ямці над ключицею
Середня та нижня третини плеча
Пахвинна артерія
Притискують до голівки плечової кістки чотирма пальцями
Лікоть
Плечова артерія
Притискують до плечової кістки з внутрішньої сторони плеча збоку від двоголового м'яза
Кисть
Променева артерія
Притискують у ділянці зап'ястка
Середня і нижня третини стегна
Стегнова артерія
Притискують до лобкової кістки в паховій ділянці
Гомілка, стопа
Підколінна артерія
Притискують до кісток колінного суглоба в ділянці підколінної ямки


Немає коментарів:

Дописати коментар