субота, 1 лютого 2020 р.

Тема: Загальна характеристика сенсорних систем




Мета: Освітня: ознайомити учнів із будовою сенсорних систем, пояснити їх значення для організму людини та класифікацію сенсорних систем , дати уявлення про різновиди рецепторів та їх роль у формуванні відчуттів
Розвиваюча: розвивати вміння працювати в парах, групах, формулювати питання та робити висновки, вдосконалювати навички роботи з підручником. Виховна:  виховувати почуття відповідальності за збереження власного здоров’я.  
Тип уроку: урок засвоєння знань
Обладнання: підручник, додаткова література, роздаткові картки, таблиці.
Хід уроку
1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань, понять та чуттєвого досвіду
Вправа «Світлофор»
1. Функціональною одиницею нервової системи є нефрон (-).
2. Рухові нейрони передають збудження до робочих органів (+).
3. Сіра речовина головного мозку утворена аксонами (_-) .
4. До периферичної НС входить 12 пар спинномозкових нервів та 31 пара черепномозкових нервів (-).
5. У корі головного мозку виділяють такі частки: лобова, потилична, скронева, тім’яна (+).
 6. Зорова зона міститься у тім’яній частці кори головного мозку (-).
7. Скронева частка містить слухові та смакові центри (-)
8. Центри шкірно –м’язової чутливості розташовані у тім’яній частці кори (-)
9. Мозочок –відділ головного мозку , що відповідає за низку безумовних рефлексів, зокрема, дихання, ковтання, чхання, слиновиділення(-)
 3.  Мотивація навчальної діяльності
Розминка
v Покажіть мені орган, яким ви відчуваєте холод, жорсткість, форму.
v Доторкніться руками до органа, яким ви відчуваєте запах парфумів.
v Помасажуйте руками орган, за допомогою якого ви бачите мене.
v Доторкніться до органу, який дозволяє вам чути всі мої вказівки
Пудсумуйте: Що це за органи? (Очікувана відповідь: органи чуття)
Вчитель: Яке значення органів чуття у житті людини? .
Природа обдарувала людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру. Завдяки цьому ми можемо сприймати і відчувати явища, які відбуваються в довкіллі чи у власному організмі й  відповідно на них реагувати.
Відбувається це завдяки особливим структурам, які в 1909 році рос. фізіолог Іван Павлов назвав аналізаторами, або сенсорними системами. 
4. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Завдання уроку:
1. Яка роль сенсорних систем у забезпечення звязку організму з навколишнім середовищем?
2. Яка будова сенсорних систем?
3. Які властивості сенсорних систем?
5. Вивчення нового матеріалу
Сприйняття інформації - обов’язкова умова життєдіяльності будь-якого живого організму.
У людини сприйняття інформації забезпечують 5 основних видів чуття: зір, слух, нюх, смак і дотик. Окрім того, людина відчуває ще температуру, гравітацію, біль, рухи, спрагу, голод, тиск, наповнення, об’єм тощо.
Як сприймається інформація в організмі людини? Зовнішні й внутрішні рецептори нашого тіла сприймають впливи різних подразників і перетворюють їх на нервові імпульси. По нервових волокнах -  сигнали надходять до кори великого мозку, де аналізуються. Таким чином, сприйняття інформації відбувається за участю цілої системи структур, що утворюють сенсорні системи, або аналізатори.
- Записати з підручника що таке сенсорна ситема.
СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (від лат. «сенсус» - відчуття) — сукупність структур, які отримують, передають та аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовищ.
Які є сенсорні системи? (зору, слуху, смаку, нюху, дотику, температури, болю, рівноваги та руху.)
Завдяки діяльності сенсорних систем, у людини формуються відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, свідомість, набувається досвід, розвивається розум.
Сенсорна інформація, яку ми отримуємо, має значення для організації процесів життєдіяльності, поведінки, є важливим чинником пристосування та розвитку. Якщо обмежити надходження інформації, спостерігається порушення фізичного й психічного розвитку, інтелекту взагалі. Для організації повноцінного зв’язку з навколишнім середовищем необхідна спільна діяльність усіх сенсорних систем організму людини.
Отже, що забезпечують сенсорні системи? (отримання інформації про впливи різних подразників)


2. Будь – яка сенсорна система складається з трьох відділів:
- периферичного,     провідникового,                  центрального
(рецептори)       (чутливі волокна нервів)    (чутливі зони кори великого мозку)
Записати з підручник: Що таке рецептори? Розглянути ілюстрацію 93. (види рецепторів)
(Робота в парах): Розглянути роздаткові ілюстрації та підписати зони
чутливості.
Отже, які є відділи сенсорних систем? (периферичний, провідниковий, центральний)
3. – Виписати з підручника основні властивості сенсорних систем. (адаптації, вправляння, спеціалізація, взаємодоповнення,  компенсація функцій)(назвати приклади)
·       Шліфувальник розрізняє просвіт у 0,002 мм.
·       Сталевар через сині окуляри помічає найтонші відтінки розплавленого металу,
·       ткаля визначає на слух коли закінчується нитка у човнику верстата.
·       Лікар по шумах у серці і жорсткому диханню ставить діагноз.
·       Мукомел на дотик визначає сорт борошна.
 6. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу
- самостійна робота з таблицею, ст. 184.
 Вправа «Мікрофон»
Учням пропонується закінчити речення:
А) Сенсорні системи- це …..
Б) У людини розрізняють такі  сенсорні системи……
В) Сенсорні системи складаються із ….
Г) Периферичний відділ аналізаторів представлений…
Д) Провідникова ланка органів чуття – це…….
Е) За розташуванням рецептори бувають….
Є) За природою подразника рецептори поділяють на……
Ж) Основними властивостями сенсорних систем є…..
І) Найінформативнішою сенсорною системою є…..
Ї) Властивість сенсорних систем пристосовуватись до дії подразника- це…
7. Підбиття підсумків уроку.
8. Домашнє завдання.  
  • Виконати творче завдання ( на вибір) з використання довідників та інтернет ресурсів на тему: Які технічні системи створені за принципами будови аналізаторів?


Немає коментарів:

Дописати коментар