Мета: Освітня:
ознайомити учнів із будовою сенсорних систем, пояснити їх значення для організму людини та
класифікацію сенсорних систем , дати уявлення про різновиди рецепторів та їх
роль у формуванні відчуттів
Розвиваюча:
розвивати вміння працювати в парах, групах, формулювати питання та робити
висновки, вдосконалювати навички роботи з підручником. Виховна: виховувати почуття
відповідальності за збереження власного здоров’я.
Тип уроку: урок
засвоєння знань
Обладнання: підручник,
додаткова література, роздаткові картки, таблиці.
Хід уроку
1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань,
понять та чуттєвого досвіду
Вправа «Світлофор»
1.
Функціональною одиницею нервової системи є нефрон (-).
2. Рухові
нейрони передають збудження до робочих органів (+).
3. Сіра речовина
головного мозку утворена аксонами (_-) .
4. До
периферичної НС входить 12 пар спинномозкових нервів та 31 пара черепномозкових
нервів (-).
5. У корі
головного мозку виділяють такі частки: лобова, потилична, скронева, тім’яна
(+).
6. Зорова зона міститься у тім’яній частці
кори головного мозку (-).
7. Скронева
частка містить слухові та смакові центри (-)
8. Центри шкірно
–м’язової чутливості розташовані у тім’яній частці кори (-)
9. Мозочок
–відділ головного мозку , що відповідає за низку безумовних рефлексів, зокрема,
дихання, ковтання, чхання, слиновиділення(-)
3. Мотивація навчальної діяльності
Розминка
v
Покажіть мені орган, яким ви відчуваєте
холод, жорсткість, форму.
v
Доторкніться руками до органа, яким ви
відчуваєте запах парфумів.
v
Помасажуйте руками орган, за допомогою
якого ви бачите мене.
v
Доторкніться до органу, який дозволяє
вам чути всі мої вказівки
Пудсумуйте: Що
це за органи? (Очікувана відповідь: органи чуття)
Вчитель: Яке значення
органів чуття у житті людини? .
Природа обдарувала людину здатністю сприймати
різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки,
кольори, світло, температуру. Завдяки цьому ми можемо сприймати і відчувати
явища, які відбуваються в довкіллі чи у власному організмі й відповідно на них реагувати.
Відбувається це завдяки особливим структурам, які в
1909 році рос. фізіолог Іван Павлов назвав аналізаторами,
або сенсорними системами.
4. Повідомлення теми, мети та завдань
уроку
Завдання уроку:
1.
Яка роль сенсорних систем у забезпечення зв’язку
організму з навколишнім середовищем?
2.
Яка будова сенсорних систем?
3.
Які властивості сенсорних систем?
5. Вивчення нового матеріалу
Сприйняття
інформації - обов’язкова умова життєдіяльності будь-якого живого організму.
У
людини сприйняття інформації забезпечують 5
основних видів чуття: зір, слух, нюх, смак і дотик. Окрім того, людина відчуває
ще температуру, гравітацію, біль, рухи, спрагу, голод, тиск, наповнення, об’єм
тощо.
Як сприймається інформація в
організмі людини? Зовнішні й внутрішні рецептори нашого тіла
сприймають впливи різних подразників і перетворюють їх на нервові імпульси. По
нервових волокнах - сигнали надходять до
кори великого мозку, де аналізуються. Таким чином, сприйняття інформації
відбувається за участю цілої системи структур, що утворюють сенсорні системи,
або аналізатори.
-
Записати з підручника що таке сенсорна ситема.
СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (від
лат. «сенсус» - відчуття) — сукупність структур, які отримують, передають та
аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовищ.
Які є сенсорні системи? (зору,
слуху, смаку, нюху, дотику, температури, болю, рівноваги та руху.)
Завдяки
діяльності сенсорних систем, у людини формуються відчуття, сприйняття,
уявлення, мислення, свідомість, набувається досвід, розвивається розум.
Сенсорна
інформація, яку ми отримуємо, має значення для організації процесів
життєдіяльності, поведінки, є важливим чинником пристосування та розвитку. Якщо
обмежити надходження інформації, спостерігається порушення фізичного й
психічного розвитку, інтелекту взагалі. Для організації повноцінного зв’язку з
навколишнім середовищем необхідна спільна діяльність усіх сенсорних систем
організму людини.
Отже, що забезпечують сенсорні
системи?
(отримання інформації про впливи різних подразників)
2.
Будь – яка сенсорна система складається з трьох відділів:
- периферичного, провідникового, центрального
(рецептори) (чутливі волокна нервів) (чутливі зони кори великого мозку)
Записати
з підручник: Що таке рецептори? Розглянути ілюстрацію 93. (види рецепторів)
(Робота
в парах): Розглянути роздаткові ілюстрації та підписати зони
чутливості.
Отже, які є відділи сенсорних
систем? (периферичний, провідниковий, центральний)
3. –
Виписати з підручника основні властивості сенсорних систем. (адаптації, вправляння, спеціалізація,
взаємодоповнення, компенсація функцій)(назвати приклади)
· Шліфувальник
розрізняє просвіт у 0,002 мм.
· Сталевар
через сині окуляри помічає найтонші відтінки розплавленого металу,
· ткаля визначає
на слух коли закінчується нитка у човнику верстата.
· Лікар по
шумах у серці і жорсткому диханню ставить діагноз.
· Мукомел
на дотик визначає сорт борошна.
6. Узагальнення і систематизація вивченого
матеріалу
-
самостійна робота з таблицею, ст. 184.
Вправа «Мікрофон»
Учням
пропонується закінчити речення:
А)
Сенсорні системи- це …..
Б)
У людини розрізняють такі сенсорні
системи……
В)
Сенсорні системи складаються із ….
Г)
Периферичний відділ аналізаторів представлений…
Д)
Провідникова ланка органів чуття – це…….
Е)
За розташуванням рецептори бувають….
Є)
За природою подразника рецептори поділяють на……
Ж)
Основними властивостями сенсорних систем є…..
І)
Найінформативнішою сенсорною системою є…..
Ї)
Властивість сенсорних систем пристосовуватись до дії подразника- це…
7.
Підбиття підсумків уроку.
8.
Домашнє завдання.
- Виконати
творче завдання ( на вибір) з використання довідників та інтернет ресурсів
на тему: Які технічні системи
створені за принципами будови аналізаторів?
Немає коментарів:
Дописати коментар