Тема: Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.

Мета: розглянути класифікацію переломів кісток, їхні ознаки. Формувати та розвивати пізнавальні інтереси, критичне мислення. Виховувати розуміння щодо правильного виконання, надання домедичної допомоги при переломах.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: підручник, робочий зошит, мультимедія.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Інтерактивна вправа «Сніжна грудка»

Учитель називає слово, яке стосується теми попереднього уроку наприклад «травма», учениця складає речення із цим словом, наприклад «Це порушення цілісності тканин і органів». Друга учениця ставить питання до попереднього речення «Що є наслідками травм?», третя – відповідає на питання.

Або:

«Кровотеча» – «Вихід крові із кровоносних судин» – «Які є види кровотеч?»

«Рана» – «Пошкодження шкірного покриву, тканин тіла що супроводжується болем і кровотечею.» – «Перша допомога при пораненнях?»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.    Розповідь учителя з елементами бесіди.

Скелет новонародженої дитини налічує 300 кісток. Деякі з них зростаються. Після припинення росту скелет людини має масу 17 кг і складається з 207 кісток найрізноманітнішої  форми і розмірів.

Переломи це порушення цілісності кістки. Переломи виникають під час різких рухів, ударів, падіння з висоти. У дітей та молодих людей переломи виникають рідше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що у молодих людей вміст органічних речовин у кістках переважає вміст мінеральних, а у людей похилого віку – навпаки. Всього в скелеті дорослої людини міститься 1 кг Кальцію. Органічні речовини надають кісткам більшої гнучкості. З віком їх вміст зменшується. Для зростання кісток потрібен тривалий час (мінімум 15 днів, максимум 120 днів).

До основних ознак перелому належать: біль, набряк тканин, деформація кістки у місці перелому, порушення функції кістки, припухлість і неприродне положення, при відкритому переломі кровотеча.

Складання схеми «Класифікація переломів»

1.    Переломи без зміщення. (Переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один від одного).

2.    Переломи із зміщенням. (Переломи, коли зміщуються відламки поверхні).

3.    Переломи одиничні. (Переломи, внаслідок яких утворюються один, два відламки ).

4.    Переломи множинні. (Переломи з утворення трьох або більше уламків).

5.    Переломи закриті. (Переломи, під час яких не порушується шкірний покрив).

6.    Переломи відкриті. (Переломи, під час яких порушується шкірний покрив. Такий перелом завжди супроводжується кровотечею).

За формою переломи бувають поперечні, косі, спіральні, поздовжні.

Під час надання допомоги використовують прийоми, спрямовані на збереження життя (зупинка кровотечі, попередження травматичного шоку), а потім накладають пов’язки і проводять іммобілізацію.

Транспортна іммобілізація – заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місті перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів.

Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.

Види табельних шин:

1.    Драбинчаста шина Крамера – виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок.

2.    Сітчаста металева шина – застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму.

3.    Фанерна шина – виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгортається ватно – марлевими серветками.

4.    Транспортна шина Дитеріхса – виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.

Підручними засобами можуть слугувати відрізки фанери, картону, палиці, різні побутові предмети, використовуючи які, можна забезпечити нерухомість кісток у місці перелому.

Правила накладання шин.

1.    Опорний матеріал шини не повинен травмувати шкіру.

2.    Шина може виходити за межі як мінімум двох суглобів, розташованих вище і нижче за місце перелому.

3.    Шина фіксується (прибинтовується) міцно, але без порушення кровообігу.

4.    Правильна фіксація запобігає або зменшує зміщення кісткових уламків і травмування судин і м’яких тканин.

Зверніть увагу!

Постраждалих із переломами кінцівок і кісток плечового пояса транспортують сидячи. Якщо немає можливості накласти шину, то верхні кінцівки можна прибинтувати до тіла, а нижні – одна до другої.

При переломі ребер накладається туга пов’язка (можна прибинтувати руки). Хворих транспортують напівсидячи, лежачи.

При переломах кісток тазу, стегнової кістки постраждалих транспортують лежачи, та поза «жабки».

У разі підозри на травми черепа, шийного відділу хребта голова та шия мають бути зафіксовані з двох боків (підкласти щось м’яке).

У разі перелому хребта постраждалих переносять тільки на щиті «дверях». З метою попередження ускладнення таких травм краще не чіпати потерпілого до приїзду «швидкої допомоги».

2.                Робота в парах.

– Знайдіть в підручнику та опрацюйте класифікацію вогнепальних переломів.

- скласти 5 тестів до теми.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

1. Що називають переломом?

2. Які виділяють переломи залежно від причини їх виникнення?

3. Як поділяють переломи за пошкодженням зовнішніх покривів тіла?

4. За якими ознаками переломи називають закритими?

5. За якими ознаками переломи називають відкритими?

6. Які бувають переломи залежно від взаємного положення кісткових відламків?

7. Які розрізняють переломи залежно від напрямку, у якому площина перелому перетинає кістку?

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

1.    Що нового дізналися на уроці?

2.    Де застосуєте набуті знання?

VІ. Домашнє завдання.

1.    Вивчити зміст відповідного параграфа підручника.

2.    Підготувати презентацію «Перша допомога при переломах».